Хаврор для короля. Виконай моє завдання. - Лада Астра

    Відпустивши Боню я відвідала ванну кімнату і нарешті вмостилася відпочивати. Та хто ж там мені дасть це зробити. Тільки я прилягла, як прямо посеред моєї кімнати матеріалізувався Рейнар власною персоною. 

– Я звісно все розумію. Я хаврор, а не благородна вігесса. А ви король і все таке інше,  але ж навіть у в'язнів є якась приватність. А може я не одягнена тут хожу? – буденно сказала я сідаючи і завертаючись у ковдру.

– Ти мене ні чим не здивуєш, – відповів на мої претензії король, вмощуючись навпроти мене на ліжку Лілі.

– Та я навіть в цьому не сумніваюсь. Але ж ще є я.

– Можу вибачитись якщо хочеш. Та це найкращий варіант для того, щоб не привертати зайвої уваги. Там деякі вігесси затіяли прогулюватись вечорами по коридорам. Певно хочуть мене підловити, тому поки ось так можемо пересіктися. Ти ж порталами не вмієш користуватись. 

– Скоро Дейв мене навчить написним порталам. Ми вже домовились, – впевнено заявила я.

– А ти, я бачу, час дарма не витрачаєш. Спочатку побила королівського мага, а тепер щей вчитись з ним надумала. А казала, що не встигаєш бути всюди одночасно. А як портали вчити то і час знайшовся? – не зрозуміло чому обурився король.

– Так в нас поки лише попередня домовленість. Я йому, а він мені. А коли вийде навчатись, то тоді й почнемо. Можливо це навіть необхідність. Бо ж ви не збираєтесь увесь час переноситись сюди? Тобто, хочу сказати, як би я освоїла хоча б написні портали, то змогла б з'являтися, скажімо, у вашому кабінеті в потрібний час, – щось я ніби виправдовувалася перед ним і сама не розуміла, чому це роблю. І взагалі, чому ми про це говоримо, коли в нас є набагато важливіші питання.

– Він тобі а ти йому. Хм, а що ти йому, Ангеліна? – запитав Рейнар з якоюсь злою інтонацією.

– Пообіцяла показати як я його вирубила.

– Ааа, ну тоді закрили тему. Побачимо, може і я дам тобі пару уроків по написним порталам…

– Ви краще вже скажіть чи в нас щось вийшло з сьогоднішнього цирку? Ви щось відчули? 

– Вічув то я відчув. А от що саме, до сих пір не можу нормально розшифрувати. Ти, до речі, навіть мене дещо збентежила. Особливо голос. То що взагалі було таке? – запитав король, злегка посміхаючись. 

– Імпровізація, – знизала я плечами.  

      Та ж не правду йому казати, що ледве не забула голос змінити. 

– А з бджілкою теж імпровізація?

      Я лише махнула головою на знак згоди.

– От бджілка якраз була останньою краплею для Елоїзи. Коли ти самовіддано копирсалася в неї в голові, я відчув певний темний імпульс. Та що дивно – він йшов не з середини дівчини а десь зверху. Ніби він був над її головою. Хоча це теж неможливо, бо якби Саврог був назовні, то навіть ти б відчувала його присутність.

– Але ж ви відчули його, а це значить, що я була права і він підісланий саме до Елоїзи, – зраділа я.

– Я б не спішив з висновками, бо все якось дуже мутно в цій історії. Я сам з таким стикаюся вперше. Будемо і далі спостерігати за нею. Поки що можемо припустити, що Саврог закріплений за Елоїзою. Залишимо її на якийсь час у спокої і займемось іншими дівчатами. Їх ще треба привселюдно вивести на чисту воду. Щоб у підданих не залишилось ніяких питань і приводів до бунту.

– Так сильно боїтеся, що вас на вила піднімлять? – вколола я Рейнара. Що поробиш, якщо мій язик це і мій найбільший ворог. 

– Я не хочу щоб гинули звичайні люди, Адалін. Мій батько нікому не подарує це королівство. Воно нам дісталося дуже великою ціною. Хоча спочатку воно і не потрібне нам було. Але тепер шляху назад немає. Вся силова струтктура Віллорії під моїм контролем і під контролем Тороса. І вся двадцятка це чудово розуміє. Але ж маніпуляції суспільством ніхто не відміняв. Тому, коли вони мене вб'ють, їм треба буде вчинити заколот і організувати бунти підданих. Бажано, з великою кількістю смертей. Саме так вони і планують надавити на мого батька і перехопити в кінцевому рахунку владу. Бунти вже на стадії підготовки, Адалін. Треба лише змотивувати народ. А я не хочу цього допустити. Тому і потрібні ці трансляції і візори по всюду. Зараз саме відбір є найбільш переглядаємою трансляцією по всьому королівстві. Тому роби висновки сама. Це мій спосіб вплинути на загальні настрої суспільства. Інакше їх як стадо баранів поженуть за ідею на цей Білий замок. 

        З цього всього я дійсно зробила для себе декілька висновків:

       Я справді хочу, щоб Рейнар був правителем мого королівства. І зроблю для цього усе, що від мене залежить. 

      Рейнар і його батько дуже любили Дарію. При фразі “ великою ціною” у короля затремтів голос…

– Тоді давайте обговоримо мої подальші дії? Раз ви вже тут, – промовила я натягуючи сповзаючу ковдру.

– Переключайся поки на Аріну, втирайся їй у довіру. Вона там навколо себе цілу коаліцію створила, от і підключись до неї. І не кривись, Ада. Ти ж хаврор, тому це не повинно бути настільки важко.

       Як же шкребнуло по душі мене оце “Ада”. Так тільки батьки мене називали. Але я не стала акцентувати на цьому увагу. Треба вже звикати. Моя затишна хованка за ім'ям Діани дала добру тріщину і це вже не змінити. Я мусю прийняти себе як Адалін і не оглядатися на минуле. Я вже досить доросла дівчинка, щоб подивитись своїм страхам у вічі. Напевно…