Сучасна теория грошей - Рендал Рей

176 До залишків резервних грошей на резервних / кореспондентських рахунках банків у центральному банку.

177 Це також стосується коефіцієнта «грошового мультиплікатора» — співвідношення між грошовою масою та грошовою базою. В Україні, за даними НБУ, він уже давно становить 3 одиниці (тобто грошова маса втричі більша за грошову базу).

178 Тобто не під контролем центрального банку.

179 Англ. The Internal Revenue Service, або IRS.

180 Нетто-зарахування, або чисті зарахування, — це різниця між зарахуваннями на банківські рахунки, що здійснює уряд під час своїх витрат за певний період (наприклад, рік), та списаннями, що здійснюють банки з клієнтських та власних рахунків на користь уряду (податки та інші обов’язкові платежі).

181 Нетто-списування, або чисті списування, — це списання на користь уряду, які перевищують зарахування з боку уряду.

182 На балансі комерційного банку, який обслуговує клієнта — одержувача бюджетних витрат уряду, здійснюється бухгалтерська проводка з дебету резервного (кореспондентського) рахунку комерційного банку в центральному банку та кредиту поточного рахунку клієнта.

183 Український відповідник до англ. working papers. Саме такого тлумачення дотримуються в Національному банку України.

184 Баланс державного сектору, тобто різниця між надходженнями до державного бюджету та його витратами.

185 Баланс недержавного сектору економіки, що схильний заощаджувати. У разі позитивного балансу недержавний сектор накопичує заощадження. І навпаки, у разі негативного балансу відбувається зниження (руйнація) заощаджень.

186 Згідно з макроекономічним рівнянням сума балансів державного та недержавного секторів дорівнює нулю. Тому в разі дефіциту державного сектору недержавний сектор буде накопичувати заощадження.

187 Здійснюються бухгалтерські проводки за кредитом відповідних рахунків: 1) резервних або кореспондентських рахунків комерційних банків у центральному банку, 2) поточних рахунків або депозитів до запитання отримувачів державних витрат.

188 В Україні в цьому випадку поширена практика випуску короткострокових депозитних сертифікатів. Це робиться насамперед для того, щоб не треба було випускати державні облігації. Адже перші, на відміну від других, не вважаються державним боргом і не збільшують його.

189 Чисте збільшення купівлі державних облігацій дорівнює їх новим випускам мінус погашення тих, що були випущені раніше.

190 У цьому контексті (і з урахуванням практики, притаманній Україні) можна сказати «широкий уряд» (тобто цінні папери, що випускає казначейство або міністерство фінансів та центральний банк).

191 Резервні гроші — залишки на резервних, або кореспондентських, рахунках банків у центральному банку.

192 В Україні державний сектор створює чисті заощадження для недержавного сектору в іноземній валюті через випуск єврооблігацій, облігацій внутрішньої державної позики в іноземній валюті та власних IOU кредитам від міжнародних фінансових організацій.

193 Цю функцію державного боргу в Україні переважно виконують ОВДП (облігації внутрішньої державної позики).

194 У цьому випадку отримувачі державних витрат вирішують зберігати власні заощадження як банківські депозити.

195 У цьому випадку отримувачі державних витрат вирішують зберігати власні заощадження в готівці, що зумовлює банківські операції з видачі готівки отримувачам державних витрат.

196 Мається на увазі норматив обов’язкового резервування.

197 Адже державні облігації мають вищу дохідність, ніж резерви.

198 Монетарна влада держави не визначає на власний розсуд, який обсяг резервів комерційні банки повинні мати на своїх рахунках у центральному банку.

199 Банківське кредитування суб’єктів економіки, які не є банками.

200 Монетарна влада країни як частина її «широкого» уряду визначає на власний розсуд цільовий рівень короткострокової процентної ставки.

201 Мається на увазі кредитування банками небанківських суб’єктів економіки (корпорацій, малих та середніх підприємств і домогосподарств).

202 Іншими словами, відмовитися від обслуговування боргів.

203 Ідеться про нормальний стан в економіці — коли державні облігації випускаються у суверенній валюті країни, яку держава контролює та створює. Випуск державних облігацій в іноземній валюті — це, по суті, кардинально відмінний економічний процес, що істотно обтяжує економіку.

204 Автор наводить максимально спрощену схему бухгалтерських проводок щодо обліку надходження експортної виручки в доларах США на рахунки експортера продукції в комерційному банку його країни та її подальшої конвертації в національну валюту центральним банком. У результаті валютні резерви центрального банку збільшуються.

205 Національні корпоративні чемпіони — це значущі для держави підприємства або суб’єкти господарювання, які не обов’язково перебувають у 100 %-й державній власності, але які мають системний вплив на економічне життя країни. Цей термін походить із практики підтримки національних виробників, поширеної в Європейському Союзі до Великої фінансової кризи 2008 року. Після кризи цей термін почали вживати в дещо іншому значенні не тільки в ЄС, а й у всьому світі: тоді почали виокремлювати системоутворювальні бізнес-одиниці, які, крім усього іншого, несуть із собою великі системні ризики для економіки. В Україні таким прикладом може бути «Приватбанк», що був націоналізований у грудні 2016 року.

206 Бреттон-Вудська система з управління обмінними курсами валют країн-учасниць (США, Канада, Японія, Австралія та країни Західної Європи). Діяла з 1944 до початку 1971 року.

207 Із 2009 року Зімбабве також використовує долари США як офіційну внутрішню валюту.

208 Ідеться про монетарну систему США, яка також охоплює комерційні банки зі статусом банків-членів ФРС. Цей статус означає, що банк-член має резервний рахунок в одному з федеральних резервних банків. Таким чином, центральний банк іноземної країни може мати рахунок у ФРС саме в одному з комерційних банків, який є банком-членом ФРС.

209 Тобто уряди, що відмовилися від монетарного суверенітету, хоча зберігають суверенітет політичний.

210 Європейська комісія, Європейський центральний банк та Міжнародний валютний фонд.

У попередніх розділах посібника ми аргументували, що податки керують національною валютою. Суверенному урядові податки потрібні не для того, щоб отримувати дохід, а для того, щоб створювати попит на свою власну валюту. З огляду на це, нам слід переосмислити податкову політику. Яким чином можна найкраще