Стежка навколо вогню - Лариса Лешкевич

–  І тобі сподобався поцілунок?

– Дуже... Я досі відчуваю його на своїх губах...

– Добре вже й те, що він твій наречений, – зітхнув Оевінг, – Ні, я не думаю, що він відмовиться від весілля через таку дрібницю. Кадмас мудрий, він зрозуміє, чому ти так вчинила.

Оевінг не збирався дорікати сестрі за таку легковажну поведінку. Він  і сам розумів, як нещастя може змінювати погляди на життя, адже й пройшов через подібне. Можливо, якби не біль і страждання, він би не закохався в Ілму і не мучився б тепер докорами сумління.  

Оевінг хапався за цю думку, немов за останню надію.  Може, він просто вигадав собі кохання, щоб полегшити душевний і фізичний біль? І коли впорається з болем, то й кохання перестане його мучити?

– То ти залишишся? – запитала Оейде, з ніжністю  притулившись до його плеча.

– Добре! Залишуся ще на кілька днів.