Івона, принцеса бургундського. Шлюб. Оперета - Вітольд Гомбрович
ВЛАДИСЛАВ: Еге, та він і під судом був, з вашої ласки... Мастак.
ШАРМ: Сховай його в кущах, нехай чекає... Без нього я нічого не доб’юся. (Владислав ховає Злодюжку.) Скільки в мене там жінок на гахунку?
ВЛАДИСЛАВ: Ви, графе, маєте на рахунку із сьогоднішнім днем включно двісті п’ятдесят сім, а пан барон Фірулет мають двісті п’ятдесят шість.
ПАНСЬКА ГРУПА (прокидається):
Ох, граф, граф, граф, ох, цей граф Шарм!
Ох-ох, баро-он Фірулет!
ШАРМ: Цей гготескний багон! Дай мені цукегку, я хочу подих освіжити! У мене печія. Вчогашні устгиці, шампанське, пулягка[11], ха-ха, Леонсія, о, чагівнице, cette enchantehesse[12], мімози й огхідеї, коштовності й какаду, та от потім нефагт, ледь не інфагкт, слово честі parole d’honneur[13], цей бакагá в клубі, 13 575 плюс 12 830, газом біля 26 тисяч, ха-ха, я пгоггався, що за нічка... цигани... я здгімнув би. (Позіхає.) Ах-ах! (Озивається.) Клятий багон! Таке вгаження, що він ганяється за мною. 257 і 256. Гей-гей, почухай мені чегевика, отам, де в мене дгугий палець на лівій нозі. (Владислав чухає.) Гей-гей! Багон! Я проггався. А цій дівчинці тгеба буде спгавити щось із гагдегоба. Ба! (Позіхає.) Однак усіх їх тгеба одягати! (Розлючений.) Багон! (Кланяється Панській групі, яка відповідає чарівними уклонами.)
(Співає.)
Ох, що мені багон! Ха-ха-ха-ха, багон!
Бо я граф Шагм
Ловець на дам!
Гульвіса Шагм, безпутник Шагм!
Гей-гей, розпещене дитя салонів,
Ось, бачте — вусики мої,
А це монокль мій,
Це мій ціпочок, шапокляк, мої манеги (позіхає),
А герцогині та графині,
А баронеси та принцеси,
Міщучки, швачки та мулатки...
Ох, догогий, ах, незгівнянний, ах, гозкішний, ах, чагівний, скільки шику, скільки шагму, а манеги, ah, quel chic, quel chahme et quelles maničhes[14]!
Заходить барон Фірулет. 35 років, мисливський костюм, рушниця-дубельтівка, монокль, хлист, капелюх із пір’ячком. Слідом за ним Стрілець Станіслав із мисливською торбою.
ФІРУЛЕТ (співає):
Ги-ги-ги, Шарм, це справді Шарм.
Кого я бачу тут: авжеж, це Шарм!
Це потішає мене!
Це розважає мене!
Ф׳ю-ф׳ю-ф׳ю, Шарм, тю-тю-тю, Шарм!
А я баро-он Фірулет!
Мисливець я, який жене слідами дам.
Піф-паф, і все, піф-паф — і все моє, ха-ха-ха-ха, ти вже в обіймах,
Я кохаюся з тобою, ах-ах, l’amour!
(Говорить.) Станіславе, скільки там у мене на рахунку?
СТАНІСЛАВ: У вас, бароне, двісті п’ятдесят шість, а у пана графа Шарма двісті п’ятдесят сім.
ФІРУЛЕТ:
Ф׳ю-ф׳ю-ф׳ю, Шарм, тю-тю-тю, Шарм,
А я баро-он Фірулет!
По носі я даю тому, хто задирає носа!
ПАНСЬКА ГРУПА (piano):
Ох-ох, ох-ох-ох, ох, наш граф Шарм!
Ох, наш баро-он Фірулет!
ШАРМ: Любий багоне Фігулете, я підмічаю — якщо мене не обманює зіг — що ви, багоне, покинули п’янкі хащі огхідей нашої сліпучої какаду кококо la Thès Belle[15], щоби спгобувати мисливського щастя на тегенах більш... гм-гм... дівочих... ха-ха-ха. Тги без фігуги. (Зухвало походжає перед бароном.)
ФІРУЛЕТ: Ох, цей мій дорогий Шарм, якщо ви, графе, відчуваєте щось на зразок ностальгії по п’янких парфумах нашої какаду кококо la Très Belle, можете понюхати мене, я пересичений ними по саме ні́куди. Ха-ха-ха, кварта в чирвах. (Проходить перед Шармом.)
ШАРМ: Пікова дама.
ФІРУЛЕТ: Чотири трефи і валет.
ШАРМ: Пас.
ФІРУЛЕТ: Пас.
ШАРМ: Дублюю.
ФІРУЛЕТ: Дублет на дублет.
ШАРМ: Пас!
ФІРУЛЕТ: Пас!
ПАНСЬКА ГРУПА (piano):
Ох-ох, ох-ох-ох, цей наш граф Шарм!
Ох, наш баро-он Фірулет!
ШАРМ: Легкі пегéкуски і соус Бельмонто! Дозвольте, багоне, якщо зіг не обманює мене, ви вибгалися з цією гушницею полювати на са́генку, you know me! Сагенок не стгіляють! А бгаконьєрству на чужій тегитогії я теж не потугав би, you know me. Кембгидж, купе-де-люкc, коньяк «Магтель», «Гітц» і «Каглтон»!
ФІРУЛЕТ: Тю-тю, відколи ж ото облізлі світські леви беруть під захист безневинних саренок? Персональний VIP-вагон! Мулен Руж! Чого ж тоді ти, графе, кирпу гнеш? Сім вакханок!
ШАРМ: Чотири гугії!
ФІРУЛЕТ: Дві одаліски і одна стенографістка!
ШАРМ: Одна мулатка, тги телефоністки!
ФІРУЛЕТ: Дублюю!
ШАРМ: Дублет на дублет!
ФІРУЛЕТ: Ніс!
ШАРМ: Ніс!
ФІРУЛЕТ: Пас!
ШАРМ: Пас!
ПАНСЬКА ГРУПА (piano):
Ох-ох, ох-ох-ох, ох, цей граф Шарм!
Ох, цей баро-он Фірулет!
ШАРМ (байдуже): Нудьга.
ФІРУЛЕТ (байдуже): Печія.
ШАРМ: Нефагт, ледь не інфагкт.
ФІРУЛЕТ: Мігрень.
ШАРМ: Ніс.
ФІРУЛЕТ: Ніс.
ШАРМ: Пас.
ФІРУЛЕТ: Пас.
Фірулет виходить разом зі служником.
ШАРМ: Фазани і дгозди. Пговокація. Нахаба! Я заслаб. Владиславе, ін’єкцію! (Владислав робить йому ін’єкцію.) Альбегтинка, дівчинка-кагтинка. Двісті п’ятдесят сім. Двісті п’ятдесят шість. Тгясця, знову я проггався. Когсо Коломбо. Фгікасе й делікатеси. Нудьга. Пф-ф-ф-ф... (Сідає вглибині сцени на парасолю, яка є водночас розкладним стільчиком.)
ПАНСЬКА ГРУПА (спілкування поступово пожвавлюється): Кріселка лорда Блоттона... кріселка лорда Блоттона... кріселка лорда Блоттона... (повсякчас пожвавлюючись) кріселка лорда Блоттона...
ГЕНЕРАЛ: Жилетка лорда Блоттона.
ПАТРОН: Жилетка лорда Блоттона?
МАРКІЗА: Авжеж, саме так, жилетка лорда Блоттона!
ГЕНЕРАЛ: Із подвійним відблиском...
ПРОФЕСОР: Із загнутим кутиком...
ПАТРОН: Та невже, панове? Із загнутим кутиком жилетка?!..
Акорд органа. Із храму виходить подружжя Гімалаїв у товаристві модельєра Фіора.
КНЯЗЬ: Яку ж чудову пгоповідь виголосив наш догогий пгелат на честь нашого догогого Господа Бога, як це добге, що наш догогий Господь Бог тепег так ушанований нашим догогим пгелатом! Осанна!
КНЯГИНЯ: Алілуя на висоті! Чагівно! Enchanté! (Вітається з Панською групою.) А оце, пгошу вас, панí й панове, наш догогий гість, який пгибув до нас пгямо з Єлисейських Полів — модельєг Фіог власною пегсоною, напгавду, ми з чоловіком почуваємося вшанованими на висоті!
КНЯЗЬ: Напгавду, ми обоє, я і моя дружина, гадіємо на висоті цьому пгемилому візиту нашого догогого маестго Фіога...
КНЯГИНЯ: Маестго — пгавдивий диктатог костюма в Євгопі.
КНЯЗЬ: Моди і дамської, і чоловічої. Саме він щогоку ствогює обов’язковий силует...
КНЯГИНЯ: Маестро Фіог, догогі пані й панове, згодився пгийняти запгошення мого чоловіка і пгибув до замку Гімалай, щоби влаштувати на висоті своє щогічне сенсаційне дефіле моди — і чоловічої, і дамської. Осанна! Алілуя на висоті!
КНЯЗЬ: Подія вкгай знаменна, цього газу з нашої гезиденції Гімалай пголунає голос диктатога євгопейської моди.
ПАНСЬКА ГРУПА:
Ах-ах, ах-ах-ах, маестро Фіор!
Ах-ах, ах-ах-ах, модне дефіле!
О, що за диво! О, що за диво, що за диво!
ФІОР (співає):
Бо я Фіор!
Я модельєр!
Маестро моди
І магістр костюма!
Ах-ах-ах, élégance, ах-ах-ах, distinction, ах-ах-ах, fashion!
Ах-ах, який шикарний стиль...
(Саркастично.) Рембрандт і Мікеланджело, ха-ха!
Данте і Гете, ха-ха-ха!
Бах і Бетговен, ха-ха-ха!
Бо я маестро, я магістр!
Я той, хто створить силует і змінить смак,
Месьє, мадам.
Той, хто накаже, щоби квітли бакенбарди і круглились декольте,
Щоб рожевіли
