Біблія - Невідомий Автор
Вони пішли по простоті своїй, нічого не знаючи.
12 І послав Авесалом покликати ґілоянина Ахітофела, Давидового радника, з міста Ґіло, як він мав приносити жертви. А бунт все розростався і до Авесалома приєднувалося все більше люду.
13 І доповіли Давидові: Серце ізраїльтян стало на бік Авесалома.
14 І сказав Давид до всіх своїх слуг, що були з ним в Єрусалимі: Треба втікати, щоб врятуватися від Авесалома. Покватеся, поки він не заподіяв нам лиха, і не побив цього міста вістрям меча.
15 І сказали цареві раби його: Усе, що обере наш пан цар, то при тому й твої раби!
16 І вийшов цар та вся його оселя пішки, а десять жінок наложниць залишив, щоб стерегли будинок.
17 І пішли цар та весь народ до Бет-Гамерхаку.
18 А всі його слуги йшли перед ним, а також усі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, шість сотень люду, що прийшли були пішки з Ґату, йшли перед царем.
19 А цар сказав до ґатянина Іттая: Чого підеш і ти з нами? Повернися, і сиди з тим царем, бо ти чужинець та й вигнанець із краю свого.
20 Вчора прийшов ти, а сьогодні я мав би турбувати тебе йти з нами? А я йду, не знаючи куди. Повернися, і забери братів своїх із собою. А Господь вчинить з тобою справедливо!
21 І відповів Іттай цареві: Як живий Господь і живий мій пан цар, тільки в тому місці, в якому буде мій пан цар, чи то на смерть, чи то на життя, то там буде твій раб!
22 І сказав Давид до Іттая: Тоді йди! І пішов ґатянин Іттай та всі його люди, та всі діти, що були з ним.
23 А весь той край плакав ревним голосом, коли народ проходив. А цар та весь народ перейшли потік Кедрон, і пішли дорогою до пустелі.
24 А з ним ішли Садок та всі левити, що несли ковчега Божого свідоцтва. І вони поставили Божого ковчега, а Евіятар приносив цілопалення, аж поки весь народ не вийшов з міста.
25 І сказав цар до Садока: Поверни Божого ковчега до міста. Якщо я знайду милість в Господніх очах, і він поверне мене, то я побачу його та помешкання його.
26 А якщо він скаже так: Не бажаю тебе, — то ось я, і хай зробить мені, як добре в очах його.
27 І сказав цар до священика Садока: Чи ти бачиш це все? Повернися з миром до міста, а син твій Ахімаац та син Евіятарів Йонатан хай будуть з вами.
28 Глядіть, я чекатиму в степах цієї пустелі, аж поки не прийде від вас повідомлення для мене.
29 І повернув Садок та Евіятар Божого ковчега до Єрусалиму, та й осіли там.
30 А Давид, босий і з покритою головою, сходив узбіччям на гору Оливну, та все плакав. А весь народ, що був з ним, усі позакривали голови свої і йшли з плачем...
31 А Давидові доповіли: Ахітофел серед зрадників з Авесаломом. І Давид сказав: Господе, вчини ж нерозумними Ахітофелові поради!
32 І коли вийшов Давид на верхів'я, де вклоняються Богові, аж ось навпроти нього аркеянин Хушай у роздертій туніці, а порох на його голові.
33 І сказав йому Давид: Якщо ти підеш зі мною, то будеш мені тягарем.
34 А якщо повернешся до міста й скажеш Авесаломові: Я буду раб твій, о царю! Я був віддавна рабом батька твого, а тепер я твій раб, то зведеш нанівець для мене Ахітофелеві поради.
35 З тобою будуть там священики Садок та Евіятар. І все, що ти почуєш з царевої оселі, розповіси священикам Садокові та Евіятарові.
36 Ще там з ними двоє їхніх синів: Ахімаац у Садока та Йонатан у Евіятара і ви пошлете через них до мене кожне слово, яке почуєте.
37 І увійшов Хушай, Давидів друг, до Єрусалиму, коли Авесалом також входив до міста.
2 про Самуїла 16
1 А коли Давид пройшов трохи з верхів'я, то зустрів Ціву, Мефівошетового слугу, та пару віслюків, що на них везли двісті хлібів, і сто в'язок родзинок, і сто літніх плодів, та бурдюк вина.
2 І сказав цар до Ціви: Що це в тебе? А Ціва відповів: Це їздові віслюки для царської оселі, а хліб та літні плоди юнакам для їжі, а вино на пиття змученому в пустелі.
3 І сказав цар: А де син твого пана? А Ціва відповів цареві: Он він сидить в Єрусалимі, бо сказав: Сьогодні Ізраїлева оселя поверне мені царство мого батька.
4 І сказав цар до Ціви: Все, що в Мефівошета тепер твоє. А Ціва сказав, уклонившись: Хай я знайду ласку в очах твоїх, пане мій царю.
5 І прийшов цар Давид до Бахуріму, аж ось виходить звідти чоловік з роду Саулового, а ім'я йому Шім'ї, син Ґерин. Він ішов і все проклинав.
6 І він кидав камінням на Давида та на всіх рабів його, хоч весь народ, а всі лицарі були на правиці його та на лівиці царя.
7 І отак казав Шім'ї в прокльонах своїх: Іди, іди геть, кривавий негіднику!
8 Господь обернув на тебе всю кров оселі Саулової, що зацарював ти замість нього. І віддав Господь царство в руку сина твого Авесалома, ось чому це лихо на тебе, бо ти кривавий злочинець!...
9 І сказав до царя Авішай, син Церуї: Нащо проклинає цей мертвий пес мого пана царя? Піду я, і зітну йому голову!
10 А цар відповів: Хай це не обходить нас, сини Церуїні? Що він проклинає, то це Господь йому сказав: Прокляни Давида! А хто скаже: Нащо ти так зробив?
11 І сказав Давид до Авішая та до всіх своїх слуг: Ось син мій, що вийшов з утроби моєї, шукає моєї душі, а що вже казати про цього веніяминівця! Дайте йому спокій, і хай проклинає, бо так наказав йому зробити Господь!
12 Може зглянеться Господь над моїм лихом, і поверне мені цього дня добром замість його прокляття...
13 І йшов Давид та люди його дорогою, а Шім'ї йшов узбіччям гори навпроти нього та все проклинав, і кидав камінням на нього, та сипав порохом.
14 І прийшов цар та весь народ, що був з ним, змучені, і відпочили там.
15 А Авесалом та весь ізраїльський народ увійшли до Єрусалиму, а з ними Ахітофел.
16 І як прийшов аркеянин Хушай, товариш Давида, до Авесалома, то сказав йому: Хай живе цар, хай живе цар!
17 І сказав Авесалом до Хушая: Це така ласка твоя для приятеля твого? Чому не пішов ти з ним?
18 І сказав Хушай до Авесалома: Кого обрав Господь та цей народ, та кожен ізраїльтянин, то й я буду з ним.
19 А по друге, кому я буду служити? Чи ж не синові його? Як служив я батькові твоєму, так буду й тобі.
20 І сказав Авесалом до Ахітофела: Дай пораду, що маємо робити.
21 І сказав Ахітофел до Авесалома: Прийди до наложниць свого батька, яких він залишив стерегти будинок. І коли почує весь Ізраїль, що зненавидів тебе батько твій, то зміцняться руки всім, хто з тобою.
22 І розтягли Авесаломові намет на даху, і Авесалом прийшов до наложниць батька свого на очах усього Ізраїля.
23 А Ахітофелові поради, які він давав тими днями, були такі певні, немов запитати в самого Бога, такі були Ахітофелові поради і для Давида, і для Авесалома!
2 про Самуїла 17
1 І сказав Ахітофел до Авесалома: Оберу я дванадцять тисяч з народу, і піду цієї ночі навздогін Давидові.
2 І нападу на нього, поки він змучений та слабкий, і він затремтить, і втече весь народ його, а я вб'ю й самого царя.
3 І наверну я весь народ до тебе. Як не буде того, якого душі ти шукаєш, то весь народ буде мати мир.
4 І сподобалося це Авесаломові та всім Ізраїлевим старшинам.
5 І сказав Авесалом: Поклич теж аркеянина Хушая, та послухаємо, що у вустах його, хай скаже також він.
6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього: Отак радив Ахітофел. Порадь ти, чи виконувати слова його, чи ні.
7 І сказав Хушай до Авесалома: Не добра та порада, яку цього разу дав Ахітофел.
8 І додав Хушай: Ти знаєш батька свого та людей його, що вони лицарі, та розлючені вони, як ведмедиця, позбавлена дітей. А батько твій вояк, і не буде ночувати з народом.
9 Зараз він ховається в одній з печер, або в іншому місці. І коли на початку хтось із твоїх упаде, то інші, довідавшись про це, скажуть: Прибічники Авесалома зазнали поразки,
10 Тоді навіть хоробрий лицар, якого серце як серце лев'яче, занепаде духом, бо весь Ізраїль знає, що батько твій лицар і хоробрі ті, що з ним.
11 Тому раджу я: Хай конче збереться до тебе весь Ізраїль від Дана й аж до Беер-Шеви, чисельністю як пісок, що на березі морському, і ти сам поведеш їх у бій.
12 І прийдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса на землю, і не залишимо жодного живого з них.
13 А якщо він втече до якого міста, то весь Ізраїль принесе мотузки, та й потягнемо його аж до потоку, так, що не залишиться там ані камінчика.
14 І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві старшини: Краща порада аркеянина Хушая від поради Ахітофелової! Бо це Господь наказав відхилити добру Ахітофелову пораду, щоб прийшло нещастя на Авесалома від Господа.
15 І сказав Хушай до священиків Садока та Евіятара: Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старшинам, а я радив так і так.
16 А тепер негайно пошліть і донесіть Давидові: Не ночуй цієї ночі в степах пустелі, а конче перейди на той бік, щоб не загинув цар та весь народ, що з ним.
17 А Йонатан та Ахімаац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла їм, а вони пішли й донесли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста.
18 Та їх побачив один юнак та й доніс Авесаломові. І вони обоє швидко пішли, та й увійшли до помешкання одного чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своєму подвір'ї, і спустилися туди.
19 А жінка та взяла й накрила колодязя, і насипала зверху зерна, і нічого не було помітно.
20 І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки та й сказали: Де Ахімаац та Йонатан? А жінка та їм сказала: Вони перебралися через річку. І ті шукали й не знайшли, та й повернулися до Єрусалиму.
21 А по їхньому відході, вони вийшли з колодязя, і пішли та донесли Давидові. І сказали вони до Давида: Збирайтеся і переходьте швидко річку, бо отак радив на вас Ахітофел.
22 І повставали Давид та весь народ, що з ним, та до світанку перейшли Йордан, і не залишилося жодного, що не перейшов би Йордану.
23 А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав віслюка, та й пішов до свого помешкання, у місто своє. І він дав вказівки по господарству своєму, та й повісився, і помер, і був похований у могилі свого батька...
24 Давид же прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та весь народ.
25 І Авесалом настановив над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був сином ізрееліта Їтри, який увійшов був до Авіґаїл, дочки Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері.
26 І таборував Ізраїль та Авесалом у Гілеаді.
27 І коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з Рабби, що в Аммоні, і Махір, Амміеловий син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму
28 поприносили постіль, чаші, глиняний посуд, пшениці, ячменю, борошна, пряженого зерна,
29 меду, масла, сиру з худоби великої та худобу дрібну, для поживи Давидові та народу, що з ним, бо сказали: Цей народ голодний і змучений та спрагнений у пустелі.
2 про Самуїла 18
1 А Давид оглянув народ, що з ним, і настановив над ними тисячників та сотників.
2 І послав Давид третину народу під рукою Йоава, і третину під рукою Авішая, сина Церуї, Йоавового брата, а третину під рукою ґатянина Іттая.
