Біблія - Невідомий Автор
Бо так, Батьку, тобі те було до вподоби!
22 Передав мені все мій Батько. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Батько, і хто Батько тільки Син, та кому Син схоче відкрити.
23 І звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Щасливі ті очі, що бачать те, що бачите ви!
24 Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити те, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули!
25 І підвівся ось законник один, і сказав, його випробовуючи: Вчителю, що робити мені, щоб вічне життя мати?
26 Він же йому відповів: Що в Законі написано, як ти розумієш?
27 А той відповів: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.
28 Він же йому каже: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.
29 А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?
30 А Ісус відповів: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і втрапив на розбійників, що обдерли його, побили і втекли, кинувши ледве живого його.
31 Проходив випадково тією дорогою священик один, побачив його, і минув.
32 Так само й левит надійшов на те місце, поглянув, і теж минув.
33 Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і побачивши, змилосердився.
34 І він підійшов, і перев'язав йому рани, поливши оливою й вином. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до заїзду, та й клопотався про нього.
35 А другого дня, від'їжджаючи, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й сказав: Опікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як повернуся.
36 Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто втрапив на розбійників?
37 А він відповів: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!
38 І коли він прийшов до одного села. Одна ж жінка на ім'я Марта, прийняла його в оселю свою.
39 Була ж у неї сестра, що звалася Марія. Вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова його.
40 А Марта клопоталася по господарству, а зупинившись, сказала: Пане, чи байдуже тобі, що саму мене лишила прислуговувати сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені допомогла.
41 Пан же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,
42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відніметься від неї...
Вiд Луки 11
1 Одного разу, піля того як він закінчив молитву, звернувся до нього один з його учнів: Пане, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.
2 Він же промовив до них: Коли молитеся, кажіть: Батьку наш небесний! Хай святиться ім'я твоє, хай прийде царство твоє, хай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.
3 Хліба за потребою нашою дай нам кожного дня.
4 І пробач нам наші гріхи, бо й самі ми пробачаємо кожному боржникові нашому. І не введи нас у випробовування, а визволи від лукавого!
5 І сказав він до них: Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: Позич мені, друже, три хліби,
6 бо прийшов з дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому.
7 А той із середини у відповідь скаже: Не роби мені клопоту, вже замкнуті двері і мої діти зі мною на ліжку. Не можу я встати та дати тобі.
8 Кажу вам: Коли він не встане, і не дасть заради дружби йому, то від докучання його він встане та й дасть йому, скільки той потребує.
9 І я вам кажу: Просіть, і буде вам дано, шукайте, і знайдете, стукайте, і відчинять вам!
10 Бо кожен, хто просить — отримує, хто шукає — знаходить, а тому, хто стукає — відчинять.
11 Чи є серед вас такий батько, що подасть синові каменя, коли той хліба проситиме? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому змію?
12 Або, як яйце він проситиме, дасть йому скорпіона?
13 Отож, коли ви, бдучи злі, втрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше небесний Батько подасть духа святого всім тим, хто проситиме в нього?
14 Одного разу виганяв він демона з німого. І коли демон вийшов, німий став розмовляти. А народ дивувався.
15 А деякі з них гомоніли: Виганяє він демонів силою Вельзевула, князя демонів...
16 А інші, випробовуючи, бажали від нього ознаки з неба.
17 Він же знаючи думки їхні, промовив до них: Кожне царство в собі поділене, занепаде, і будинок, поділений в самому собі, впаде.
18 А коли й Сатана поділиться сам собі, як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзевулом виганяю я демонів.
19 Коли ж Вельзевулом виганяю я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам суддями.
20 А коли рукою Божою виганяю я демонів, то справді прийшло до вас Боже царство.
21 Коли дужий чоловік, озброївшись, свій двір стереже, то в безпеці маєток його.
22 Коли ж дужчий від нього, нападе й переможе його, то всю зброю його забере, на яку покладався був той, і роздасть свою здобич.
23 Хто не зі мною, той проти мене, і хто не збирає зі мною, той розкидає!
24 Коли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безводними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: Повернуся до оселі своєї, звідки я вийшов.
25 А як повернеться він, то знаходить оселю заметену й прибрану.
26 Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше!
27 І як він це промовляв, одна жінка з народу вигукнула: Щаслива утроба, що носила тебе, і груди, що ти ссав їх!
28 А він відповів: Так. Щасливі ж і ті, що слухають Божого слова і його бережуть!
29 А як люди зібралися, він промовляв: Рід цей — рід лукавий. Він ознаки шукає, та ознак йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони.
30 Бо як Йона ознакою був для ніневіян, так буде й Син Людський для роду цього.
31 Цариця південна на суд стане з людьми роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось той, хто більший, аніж Соломон!
32 Ніневітяни стануть на суд з цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось той, хто більший, ніж Йона!
33 Запаленої свічки ніхто не ховає під посудину, а ставить на свічник, щоб бачили світло, хто входить.
34 Око твоє то світильник для тіла, тому, як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.
35 А коли б твоє око нездатне було, то й усе тіло твоє буде темне.
36 Отож дбай, щоб те світло, що в тобі, не стало темрявою!
37 Бо коли твоє тіло все світле, і не має жодної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник освітив тебе.
38 Коли він промовляв, то один фарисей став благати його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
39 Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом він не обмився.
40 Пан же промовив до нього: Ви, фарисеї, чистите зовні кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!
41 Нерозумні, чи ж той, хто створив оте зовнішнє, не створив він і внутрішнє?
42 Тож милостиню подавайте з внутрішнього, тоді все буде вам чисте.
43 Лихо вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов. Це треба робити і про те не забувати!
44 Лихо вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та вітання на ринках!
45 Лихо вам, бо ви як могили непомітні, люди ж ходять по них і не знають того...
46 Один із законників каже йому: Вчителю, кажучи це, ти і нас ображаєш!
47 А він відповів: Лихо й вам, законникам, бо ви на людей непосильні тягарі накладаєте, а самі й пальцем своїм не торкаєтеся до них!
48 Лихо вам, що склепи пророкам ви ставите, ваші ж батьки були їх повбивали...
49 Так, визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм склепи будуєте!
50 Через те й мудрість Божа сказала: Я пошлю їм пророків і апостолів, вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть,
51 Рід цей відповідатиме за кров усіх пророків, що пролита від створення світу,
52 від крові Авеля аж до крові Захарії, що загинув між жертовником і храмом! Так, кажу вам, відповідатиме рід цей за все!
53 Лихо вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння, самі не ввійшли, і тим, хто бажав увійти, боронили!
54 А коли він виходив звідти, стали книжники та фарисеї тиснути на нього ставлячи різні запитання,
55 та очікуючи на якесь слово з вуст його.
Вiд Луки 12
1 Того часу зібрався багатотитисячний натовп народу, тиснучи один одного, він почав промовляти перш до учнів своїх: Стережіться підступної розчини фарисейської!
2 Бо нема нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.
3 Тому все, що казали ви потайки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.
4 Кажу ж вам, своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтеся того, хто має владу, убивши, вкинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом жоден з них не забутий.
7 А вам навіть волосся на голові пораховане все. Не бійтеся, ви варті більше за багатьох горобців!
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми мене визнає, того визнає й Син Людський перед ангелами Божими.
9 Хто ж мене відцурається перед людьми, того відцураються перед ангелами Божими.
10 І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому пробачиться, а хто зневажатиме духа святого, не пробачиться.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як і що відповідати чи що казати,
12 Дух бо святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!
13 І сказав до нього один з народу: Вчителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зі мною.
14 А він відповів йому: Чоловіче, хто поставив над вами мене судити вас або ділити між вами?
15 І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливості, бо життя людини не залежить від статків маєтку її.
16 І він розповів їм приповість: В одного багача добре нива вродила була.
17 І міркував він про себе: Що робити, адже не маю куди вмістити плодів своїх?
18 І сказав: Я порозвалюю клуні свої і просторіші поставлю, і зберу туди збіжжя все своє та статки свої.
19 І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж, пий і веселися!
20 Бог же до нього сказав: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому залишиться те, що ти був наскладав?...
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.
22 І промовив він учням своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви одягнетеся.
23 Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.
24 Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує.
