Біблія - Невідомий Автор
Я, Господь, це сказав!
13 Так промовляє Господь Бог: Я понищу божків і покладу край бовванам з Нофу, і не буде вже князів в Єгипетському краї, і наведу страх на Єгипетську землю.
14 І Патрос спустошу, і дам вогонь у Цоан, і судитиму Но.
15 І виллю я гнів свій на Сін, твердиню єгипетську, і витну багатолюдність Но.
16 І пошлю я вогонь на Єгипет, і буде корчитися Сін, а в Но буде проламаний мур, а на Ноф нападуть вороги вдень.
17 Юнаки Авену та Пі-Весету впадуть від меча, а інші підуть у полон.
18 А в Тахпанхесі потемніє день, коли я ламатиму там єгипетські ярма, і скінчиться в ньому пиха сили його. Самого його хмара закриє, а його дочки підуть у полон...
19 І судитиму Єгипт, і вони зрозуміють, що я Господь!
20 Одинадцятого року, першого місяця, сьомого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
21 Сину людський, зламав я руку фараонові, цареві єгипетському, і вона не буде перев'язана, і не буде накладена шина, щоб могла загоїтися, і не повернеться сила вхопити меча
22 Тому так промовляє Господь Бог: Ось я проти фараона, єгипетського царя, поламаю руки його, здорову та вже зламану, і випаде меч з його руки.
23 І розпорошу Єгипет серед народів, і розвію їх по краях.
24 І зміцню руки вавілонського царя, і дам меча свого в його руку, і зламаю я фараонові руки, і він буде стогнати, як важко поранений перед ним.
25 І зміцню я руки вавілонського царя, а фараонові руки ослабнуть. І зрозуміють вони, що я Господь, коли я дам свого меча в руку вавілонського царя, і простягну його на Єгипет.
26 І розпорошу Єгипет серед народів, і розвію їх по краях. І зрозуміють вони, що я Господь!
Єзекиїль 31
1 І за одинадцятого року, третього місяця, першого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
2 Сину людський, скажи фараонові, цареві єгипетському, та до його люду численного: Чия ти подоба у своїй величі?
3 Ось Ашшур, кедр на Лівані, з прекрасними гілками, з тінистою кроною, високорослий і аж між хмарами буде верхівка його.
4 Води його виховали, безодня його викохала, він річки свої попровадив навколо місця, де посаджаний він, а канали свої направляв до всіх дерев польових.
5 Тому й вигнався він зростом понад усі дерева, що в полі, гілок на ньому було сила і вони були довгі від багатоводдя. І він розростався.
6 В його кроні кублилося все птаство небесне, а під його гілками плодилася всяка польова звірина, а в його тіні сиділи всі численні народи.
7 І був він прекрасний своєю величчю, довжиною гілок своїх, бо його корінь був при великих водах.
8 Кедри в Божому садку не могли зрівнятися з ним, кипарисам було далеко до гілок його, а платани не досягали його крони. Жодне дерево в Божому садку не було подібне до нього красою своєю!
9 Я оздобив його густим листям і йому заздрили всі едемські дерева, що в Божому садку.
10 Тому так сказав Господь Бог: За те, що він піднявся так високо і дістав своєю верхівкою аж до хмар, і загордилося серце його, коли він став таким високим,
11 то дам його в руку сильного з народів, він конче зробить йому за його беззаконня, і за це я прожену його!
12 І витятий буде чужинцями, найлютішими з народів, і залишать його. На гори й на всі долини розлетиться листя його і будуть поламані гілки його, і наповняться ними всі ущелини землі, і всі народи землі вийдуть з тіні його, і покинуть його.
13 На його поваленому стовбурі пробуватиме все небесне птаство, а на гілках його спочиватиме всяка польова звірина,
14 щоб ніякі зрошувані дерева не спиналися вгору і не досягали своїми верхівками хмар, щоб не пишалися ніякі дерева при воді своєю величчю, бо всі вони віддані смерті до підземних глибин разом з людськими синами, що йдуть до могили.
15 Так промовляє Господь Бог: Того дня, коли він зійде до шеолу, вчиню я жалобу за ним, закрию через нього безодню, щоб стримати його річки, і буде стримана велика вода, і буде засмучений через нього Ліван, і всі польові дерева побиватимуться за ним.
16 Гуркотом падіння його я спричиню тремтіння народів, коли кину його до шеолу з тими, що сходять до могили. І потішаться в підземних глибинах всі добірні едемські дерева, найкращі в Лівані, всі, що зрошені водою.
17 Вони також зійдуть з ними до шеолу, до побитих мечем, як його нащадки, що сиділи в тіні його серед народів.
18 До кого став ти подібний у славі та величі серед едемських дерев? І буде тебе вкинуто з едемськими деревами до підземних глибин, серед необрізаних будеш лежати, з побитими мечем. Це фараон та весь численний люд його, — каже Господь Бог.
Єзекиїль 32
1 І за дванадцятого року, дванадцятого місяця, третього дня місяця, було мені слово Господнє таке:
2 Сину людський, заспівай пісню жалобну на фараона, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчукові з народів подібний ти був, а тепер ти мов морська потвора, збурюєш хвилі по ріках своїх, каламутиш воду ногами своїми і заболочуєш ріки!
3 Отак Господь Бог промовляє: Але сітку свою розтягну я на тебе через збори численних народів, і тебе своїм неводом витягну!
4 І викину на землю тебе, і залишу тебе я на широкому полі, і над тобою спочине всяке птаство небесне, і тобою насичу звірину всієї землі...
5 І розкидаю твоє м'ясо на гори, а трупом твоїм я долини наповню...
6 І землю аж до гір напою кров'ю твоєю, і наповняться тобою байраки...
7 А коли ти згаснеш, то я небо закрию, тьмяними стануть зорі його, сонце зайде за хмари, а місяць не буде давати свого світла...
8 Затьмарю всі світила небесні, що над тобою, і буде пітьма понад краєм твоїм, — каже Господь Бог!
9 І засмучу я серце численних народів, коли звістку рознесу про руїну твою між народами аж до країв, яких ти не знав.
10 І спантеличені будуть численні народи тобою, а їхні царі затремтять у страху, як змахну я мечем своїм перед їхніми обличчями, щомиті тремтітиме кожен за душу свою в дні упадку твого...
11 Бо так промовляє Господь Бог: Меч царя вавілонського прийде на тебе!
12 Мечами лицарів я розкидаю твоє багатолюддя. Усі вони найлютіші з народів, і гордість Єгипту знищать вони, і все багатолюддя його буде винищене...
13 І винищу всю худобу його при водах великих, і не буде вже їх каламутити людська нога і копито худоби.
14 Тоді їхні води очищу і їхні річки потечуть, неначе олива, — каже Господь Бог.
15 Коли оберну я Єгипетський край на пустку безлюдну, і край опустошений буде від усього, що в ньому, коли я поб'ю всіх мешканців його, то зрозуміють вони, що я Господь!...
16 Оце пісня жалобна, і будуть співати її, дочки народів будуть співати жалібно її, про Єгипет та про все багатолюддя його будуть жалібно співати її, — каже Господь Бог.
17 І за дванадцятого року, п'ятнадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
18 Сину людський, жалібно заголоси за численним народом Єгипту і скинь його, та дочок могутніх народів до підземних глибин разом з тими, хто до могили сходить!
19 Хіба ти кращий за інших? Зійди донизу і ляж між необрізаними!
20 Попадають серед пробитих мечем, меч даний на те, з ним поляжуть всі народи його...
21 Волають до нього й помічників його доблесні вояки з шеолу: Зійшли і полягли як необрізані, побиті мечем.
22 Там Ашшур і все його воїнство, навколо нього, всі побиті вони, від меча всі попадали,
23 його поховальне місце в самих глибинах і його військо навколо нього, всі побиті вони, від меча всі попадали, що поширювали жах по краю живих...
24 Там Елам та вся громада його біля нього, всі побиті вони, від меча всі попадали, що зійшли необрізаними до підземних глибин, що поширювали жах свій по краю живих, і понесли ганьбу свою з тими, хто до могили сходить...
25 Дали йому ложе серед побитих з усім людом його навколо нього, всі вони необрізані, побиті мечем, бо поширювали жах свій по краю живих і понесли ганьбу свою з тими, хто до могили сходить, посеред побитих покладений він...
26 Там Мешех, Тувал та весь люд його навколо нього, всі вони необрізані, побиті мечем, бо поширювали жах по краю живих...
27 І вони не лежатимуть з необрізаними лицарями, що попадали і зійшли до шеолу зі зброєю своєю, а їхні мечі під їхніми голови, і їхні беззаконня на їхніх кістках, бо наводили жах вони в краї живих,
28 а ти розпорошений між необрізаними, і поляжеш з тими, хто побитий мечем...
29 Там Едом і царі його, і князі всі його, що при всій своїй силі були покладені з побитими мечами, вони ляжуть з необрізаними та з тими, хто до могили сходить...
30 Там північні князі, всі вони й всі сидоняни, що посходили разом з побитими, хоч був жах від їхньої сили, були осоромлені і лягли вони необрізаними, з побитими мечем, і свою ганьбу понесли з тими, хто до могили сходить...
31 І фараон їх побачить, і потішиться всім багатолюддям своїм, мечем побитий фараон та все його військо, — каже Господь Бог!...
32 Бо поширю я жах свій на землю живих, і буде він покладений серед необрізаних з побитими мечем фараон та весь люд його, — каже Господь Бог!
Єзекиїль 33
1 І було мені слово Господнє таке:
2 Сину людський, скажи до синів свого народу, що коли б я спровадив на який край меча, і взяв би народ цього краю одного чоловіка серед себе, і поставив би його собі за вартового,
3 і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурмив би в сурму, й попередив народ,
4 і почув би хто голос сурми, і знехтував ним, і прийшов би меч та й захопив би його, то кров його на голові його буде!
5 Голос сурми він чув, та знехтував попередженням, кров його буде на ньому, а він, коли б не знехтував цим, врятував би свою душу.
6 А той вартовий, коли б побачив меча, що йде, і не засурмив би в сурму, а народ не був би попереджений, і прийшов би меч, і захопив би одного з них, то він був би взятий за гріх свій, а його кров я зажадаю з руки вартового.
7 А тебе, сину людський, я дав вартовим для оселі Ізраїлевої, і ти почуєш з вуст моїх слово, й застережеш їх від мене.
8 Коли б я сказав до безбожного, що він конче помре, а ти не застеріг безбожного від дороги його, то він помре за свій гріх, а його кров я стягну з твоєї руки.
9 А ти, коли застережеш грішника від дороги його, щоб повернувся з неї, і він не повернеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятував.
10 А ти, сину людський, скажи до оселі Ізраїлевої: Ви кажете, що наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми гинемо, то як будемо жити?
11 То скажи їм: Як живий я, — каже Господь Бог, — не прагну смерті грішного, а тільки щоб повернути його з дороги гріховної, щоб він жив! Поверніться, поверніться з ваших лихих доріг, нащо вам помирати, оселе Ізраїлева?
12 А ти, сину людський, скажи до синів свого народу: Праведність праведника не врятує в дні гріха його, не спіткнеться грішник об свій гріх у дні навернення свого до праведності, а праведний не зможе жити праведністю в день свого гріха.
13 Коли я скажу праведному: Буде конче він жити, а він сподівався б на свою праведність, та грішив би, то вся його праведність не буде згадана, і за гріх, що зробив, він помре!
14 А коли я скажу до грішника, що він конче помре, а той навернеться від свого гріха, і робитиме по справедливості:
15 поверне заставу, грабунок відшкодує, ходитиме уставами життя, щоб не вчиняти кривди, то конче буде він жити і не помре!
16 Всі гріхи його, які він скоїв, не будуть йому згадані, правдиво та справедливо робив він.
