Біблія - Невідомий Автор

Бо так сказав Господь, коли їхали ми вдвох за Ахавом, батьком його:

26 Поправді кажу, що бачив я вчора кров Навота та кров синів його, — каже Господь, — і відплачу тобі на цій же ділянці, — так сказав Господь. А тепер кинь його на цій ділянці за словом Господнім.

27 А Ахазія, Юдин цар, побачив це, і втікав дорогою на Бет-Гаґґан, а Єгу погнався за ним і сказав: Убийте й його на колісниці! І поранили його в Маале-Ґурі, що при Ївлеамі, а він утік до Меґіддо та й помер там.

28 А раби його відвезли його в колісниці до Єрусалиму, та й поховали його в могилі з батьками його в Давидовому Місті.

29 А в одинадцятому році Йорама, Ахавового сина, над Юдою зацарював Ахазія.

30 І прийшов Єгу до Єзрееля, а Єзавель почула про це, і нафарбувала очі свої, і прикрасила голову свою, та й виглянула через вікно.

31 А Єгу входив до брами. І сказала вона: Чи все гаразд, Зімрі, убивце пана свого?

32 І підняв він обличчя своє до вікна та й сказав: Хто зі мною, хто? І виглянули до нього два чи три євнухи.

33 А він сказав: Скиньте її! І викинули її, і бризнула кров її на стіну та на коні. І він топтав її...

34 І він увійшов, і їв та пив, і сказав: Підіть до тієї проклятої, і поховайте її, бо все ж таки вона царева дочка!

35 І пішли поховати її, та не знайшли з неї нічого, а тільки черепа, та ноги, та долоні рук...

36 І вони повернулися, і доповіли йому про це. А він сказав: Це слово Господа, що казав був через раба свого тішб'янина Іллю: В Ізреелевій ділянці собаки з'їдять Єзавелине тіло!

37 І буде Єзавелин труп, як гній на поверхні поля в Ізреелевій ділянці, так що не скажуть: Це Єзавель...

2 про царів 10

1 А Ахав мав сімдесят синів у Самарії. І написав Єгу листи, і послав до Самарії, до очільників Ізреелу, до старшин і до вихователів Ахавових синів, промовляючи :

2 Як тільки прийде лист цей до вас, а з вами сини вашого пана, і в вас колісниці, і коні, і укріплені міста, і зброя,

3 то оберіть найкращого та найвідповідальнішого з синів вашого пана, і посадіть його на трон вашого батька, та й воюйте за оселю вашого пана!

4 А вони дуже налякалися й сказали: Ось два царі не встояли перед ним, якже встоїмо ми?

5 І послали ті, що були над оселею і над тим містом, і старшини, і вихователі до Єгу, щоб сказати: Ми раби твої і зробимо все, що ти нам скажеш. Та ми не настановимо царем нікого, що добре в очах твоїх, те роби!

6 А він послав до них другого листа, в якому писав: Якщо ви мої, і слухняні моєму голосові, візьміть голови синів вашого пана, і прийдіть до мене цього часу завтра до Ізреелу.

7 І як прийшов той лист до них, то взяли вони царських синів, та й убили всіх сімдесят. І поскладали вони їхні голови в кошики, та й послали до нього в Ізреел...

8 І прибув посланець, і повідомив йому: Принесли голови царських синів! А він сказав: Покладіть їх на дві купи при вході в браму до ранку.

9 А вранці він вийшов, став і сказав до всього народу: Ви невинні. Я вчинив змову на свого пана й убив його. А хто повбивав усіх оцих?

10 Знайте, що всі Господні слова, що Господь казав був через раба свого Іллю на оселю Ахавову, виконаються, Господь зробив те, що сказав.

11 І Єгу вбив усіх з оселі Ахавої в Ізреелі і всіх вельмож його, і знайомих його, і священиків його, так, що ніхто не врятувався!

12 І встав він, і пішов до Самарії. А коли він був на дорозі при Бет-Екед-Гароімі,

13 то зустрів братів Ахазії, Юдиного царя, і запитав: Хто ви? А ті відповіли: Ми Ахазієві брати, а йдемо запитати, чи все гаразд у царевих синів та синів цариці!

14 А він сказав: Схопіть їх живих! І схопили їх живих, і вбили їх поруч криниці Бет-Екеду, сорок дві душі, і він не залишив жодного з них!

15 І пішов він звідти, і зустрів Єгонадава, Рехавового сина, що йшов навпроти нього, і привітав його та й запитав: Чи твоє серце щире до мене, як моє серце до тебе? А Єгонадав відповів: Так! Дай же свою руку! І той дав руку свою, і підняв Єгу його до себе в колісницю,

16 і сказав: Їдь зі мною і побач мою ревність перед Господом! І повіз його в колісниці своїй.

17 І прибув він до Самарії, і вбив усіх, хто залишився з Ахава в Самарії, за словом Господа, сказаним до Іллі.

18 І зібрав Єгу весь народ і сказав: Ахав мало служив Ваалові, Єгу служитиме йому більше!

19 А тепер покличте до мене всіх пророків Ваала, усіх, хто служить йому, та всіх священиків, всіх до одного. Бо в мене велика жертва для Ваала. Кожного, хто буде відсутній, чекає смерть! А Єгу зробив це з підступом, щоб винищити тих, хто служить Ваалові.

20 І сказав Єгу: Оголосіть святкові збори для Ваала! І вони оголосили.

21 І послав Єгу по всьому Ізраїлю. І посходилися всі, хто служить Ваалові, всі до одного. І прибули вони до оселі Ваалової, і наповнився вона від входу до входу.

22 І сказав він тому, хто над царським вбранням: Винеси одяг для всіх тих, хто служить Ваалові. І той виніс їм той одяг.

23 І ввійшов Єгу та Єгонадав, син Рехава, до оселі Ваалової, і сказав до Ваалових служителів: Придивіться, щоб не було тут з вами нікого з Господніх слуг, а тільки ті, хто служить Ваалові.

24 І ввійшли вони, щоб принести жертви та цілопалення. А Єгу поставив назовні вісімдесят людей й сказав: Якщо втече хтось з тих людей, що я віддав у ваші руки, життя його буде за ваше життя!

25 І як Єгу скінчив приносити цілопалення, то сказав до своїх людей: Увійдіть і вбийте їх, хай ніхто не вийде!... І вбили їх вістрям меча, і викинули їхні тіла, і дійшли до святилища Ваалового храму.

26 І винесли вони бовванів з храму Ваалового, і спалили те.

27 І розбили вони Ваалового боввана, і розвалили всю ту будівлю, та й зробили з неї нечисте місце, і так є аж до сьогодні.

28 І винищив Єгу Ваала з Ізраїля.

29 Тільки не відступив він від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, від золотих телят, що в Бет-Елі та що в Дані.

30 І сказав Господь до Єгу: Тому, що ти добре зробив в очах моїх, зробив оселі Ахавовій все, що було на серці моєму, сидітимуть сини твої на Ізраїлевому троні аж до четвертого покоління.

31 Та Єгу не пильнував ходити за законом Господа, Бога Ізраїля, усім своїм серцем, не відступив від гріхів Єровоама, що вводив у гріх Ізраїля.

32 За тих днів розпочав Господь відрубувати від Ізраїля частини, і бив їх Газаїл по всій Ізраїлевій землі,

33 від Йордану на схід сонця, весь край Ґілеаду, Ґадів, Рувимів та Манасіїн, від Ароеру, що над потоком Арнон, і Ґілеад та Башан.

34 А решта справ Єгу і все, що він зробив, і всі подвиги його, ось вони описані в книзі про Ізраїлевих царів.

35 І спочив Єгу зі своїми батьками, і поховали його в Самарії, а замість нього зацарював син його Єгоахаз.

36 А дні, що царював Єгу над Ізраїлем у Самарії, були двадцять вісім років.

2 про царів 11

1 А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то вбила всіх царевих нащадків.

2 А Єгошева, дочка царя Йорама, сестра Ахазії, викрала Йоаша, сина Ахазії та няньку його з тих царських синів, що мали вбити, і сховала в спальні. І сховали його від Аталії, і його не вбили.

3 І ховався він з нею в оселі Господа шість років, а Аталія царювала над краєм.

4 А сьомого року послав Єгояда, взяв карійських сотників та їхніх людей, і привів їх до себе в Господню оселю, і склав з ними угоду, і заприсягнув їх у Господній оселі, і показав їм царського сина.

5 І він наказав їм: Оце те, що зробите. Третина з вас прийде в суботу і буде сторегти царську оселю.

6 А третина буде в брамі Сур, а третина у брамі за сторожою, і будете позмінно охороняти будівлю.

7 А дві частини з вас, що не задіяні в суботу, будуть охороняти Господню оселю при цареві.

8 І будете навколо царя, кожен зі своєю зброєю. А хто намагатиметься увійти до ваших рядів, хай буде вбитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його.

9 І зробили сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять в суботу та виходять в суботу, і прийшли до священика Єгояди.

10 І дав священик сотникам списи та щити з оселі Господньої, що належали цареві Давидові.

11 І поставили варту зі зброєю в руках, від правого боку будівлі аж до лівого боку її, при жертовнику та при будівлі, навколо біля царя.

12 А він вивів царевого сина, і поклав на нього корону та царські ознаки. І проголосив його царем, і помазав його, і вдарили всі в долоні та й закричали: Хай живе цар!

13 І почула Аталія голоси, і прийшла до народу в оселю Господа.

14 І побачила вона, аж ось цар стоїть за звичаєм на помості, а при цареві очільники, а весь народ краю тішиться та сурмить у сурми. І роздерла Аталія одяг свій та й крикнула: Зрада, зрада!

15 А священик Єгояда наказав сотникам: Випровадьте її поза ряди, а хто піде за нею, того вбийте! Бо священик сказав не вбивати її в оселі Господа!

16 І зробили їй прохід, і вона пройшла Кінським входом до царського помешкання, і там була вбита.

17 І склав Єгояда угоду між Господом, царем та людом, щоб був він народом Господнім, і між царем та народом.

18 І пішов весь народ краю до оселі Ваалової, та й зруйнували на друзки її жертовники і бовванів її, а Маттана, Ваалового священика, вбили перед жертовниками. А при оселі Господа священик поставив варту.

19 І взяв він карійських сотників з їхніми людьми, і весь народ, і вивели царя з оселі Господньої. І ввійшли вони через браму варти до царського помешкання, і той сів на царському троні.

20 І тішився весь народ краю, і місто заспокоїлося. А Аталію вбили в царському помешканні.

2 про царів 12

1 Єгоаш був віку семи років, коли зацарював.

2 Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Ців'я, з Беер-Шеви.

3 І робив Єгоаш добре в Господніх очах по всі дні, як навчав його священик Єгояда.

4 Тільки висоти не були знищені, народ ще приносив жертви та кадив на пагорбах.

5 І сказав Єгоаш до священика: Усе посвячене срібло, що буде внесене до оселі Господа від людей, по вартості за душу, усе срібло, скільки людині спаде на серце принести до Господньої оселі,

6 візьмуть священики, кожен від знайомого свого, і вони полагодять в оселі Господа все, що буде цього потребувати.

7 І двадцять третього року царя Єгоаша, священики не полагодили ушкодження в храмі.

8 І покликав цар Єгоаш священика Єгояду і інших священиків, і сказав їм: Чому ви не лагодите ушкодження в храмі? Тепер не беріть срібла від ваших знайомих, хай воно буде на ремонт ушкоджень храму.

9 І погодилися священики не брати срібла від народу, а віддавати його на лагодження ушкоджень у храмі.

10 І взяв священик Єгояда одну скриньку, і продовбав дірку на віку її, і поставив її при жертовнику праворуч, як входити до оселі Господньої.