Біблія - Невідомий Автор

Так само сини їхні та сини їхніх синів, як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня.

2 про царів 18

1 І третього року Осії, сина Елиного, Ізраїлевого царя, зацарював Єзекія, син Ахазів, цар Юдин.

2 Він був віку двадцяти п'яти років, коли зацарював, і царював він у Єрусалимі двадцять дев'ять років. А ім'я його матері Аві, дочка Захарія.

3 І робив він добре в Господніх очах, усе так, як робив був його батько Давид.

4 Він понищив висоти, і зламав стовпи для богів, і стяв Астарту, і розбив мідного змія, якого зробив був Мойсей, бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його: Нехуштан.

5 Він сподівався на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма царями Юдиними, ані між тими, що були перед ним.

6 І міцно тримався він Господа, не відступав від нього, і дотримував заповіді його, що наказав був Господь Мойсеєві.

7 І був Господь з ним, і що він не робив, щастило йому в усьому. І збунтувався він на асірійського царя, і не служив йому.

8 Він побив филистимлян аж до Гази та кордону її, від вартової башти аж до твердинного міста.

9 І сталося четвертого року царя Єзекії, це сьомий рік царювання Осії, Елиного сина, Ізраїлевого царя, пішов Салманасар, цар асірійський, на Самарію, та й узяв в облогу її.

10 І здобув він її по трьох роках. Шостого року Єзекії, це дев'ятий рік царювання Осії, Ізраїлевого царя, була здобута Самарія.

11 І вигнав асірійський цар Ізраїля до Асірії, і впровадив їх у Халах, і в Хавор, над річку Ґазан, та до мідіянських міст.

12 Це за те, що не слухали вони голосу Господа, Бога свого, і переступали заповіт його. Усього, що наказав був Мойсей, раб Господній, вони не слухали і не робили.

13 А чотирнадцятого року царювання царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асірійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.

14 І послав Єзекія, цар Юдин, до царя асірійського в Лахіш, промовляючи: Згрішив я! Відійди від мене, а що накладеш на мене, понесу. І наклав асірійський цар на Єзекію, Юдиного царя, три сотні талантів срібла та тридцять талантів золота.

15 І віддав Єзекія все срібло, знайдене в оселі Господа та в царевих скарбницях.

16 Того часу Єзекія зняв золото з дверей Господньої оселі та з одвірків, що ним покрив був Єзекія, Юдин цар, і дав його асірійському цареві.

17 А асірійський цар послав з Лахішу до царя Єзекії головного над військом, головного євнуха та головного чашника з великим військом до Єрусалиму. І прийшли та й стали над водогоном горішнього ставу, що на битій дорозі до поля Валюшників.

18 І покликали вони царя, і до них вийшли головний над оселею Еліяким, син Хілкії, і писар Шевна, та канцлер Йоах, син Асафів.

19 І сказав до них головний чашник: Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асірійський: На що ти сподіваєшся?

20 Гадаєш, що порожні слова замінять у війні розум і силу? На кого тепер сподіваєшся, що збунтувався проти мене?

21 Ти сподіваєшся опертися на оту зламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона проколює долоню йому. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто сподівається на нього.

22 А коли ви скажете мені: Ми сподіваємося на Господа, Бога нашого, то чи ж він не той, що Єзекія понищив висоти його та жертовники його, і наказав Юді та Єрусалимові: Перед оцим тільки жертовником будете вклонятися в Єрусалимі?

23 А тепер побийся об заклад з паном моїм, асірійським царем, я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш посадити на них вершників.

24 І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших слуг мого пана? коли ти покладаєшся на Єгипет, на його колісниці та вершників!

25 Чи без Господа прийшов я знищити це місце? Господь сказав був мені: Піди на той край та знищ його!

26 І сказав Еліяким, син Хілкії, і Шевна та Йоах до головного чашника: Промовляй до своїх рабів арамейською, бо ми розуміємо, і не промовляй до нас юдейською при тих людях, що на мурі.

27 І сказав до них головний чашник: Чи мій пан послав мене промовляти ці слова до твого пана та до тебе, а не до цих людей, що сидять на мурі, що з вами їстимуть свій кал та питимуть свою сечу?

28 І став головний чашник, і закричав гучним голосом юдейською: Послухайте слово великого царя, царя асірійського:

29 Так сказав цар: Хай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас від руки його!

30 І хай не запевняє вас Єзекія Господом, промовляючи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асірійського.

31 Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асірійський: Примиріться зі мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду з своєї копанки,

32 аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж, як ваш край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників, до краю оливки, оливного соку та меду, щоб ви жили й не помирали! І не слухайте Єзекії, коли він запевняє вас, що Господь порятує нас!

33 Чи справді врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асірійського царя?

34 Де боги Гамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи врятували вони Самарію від моєї руки?

35 Котрий з богів цих країв врятував свій край від моєї руки, то невже ж Господь врятує Єрусалим від моєї руки?

36 І мовчав той народ, і не відповів йому ані слова, бо цар наказав не відповідати йому!

37 І прийшли Еліяким, син Хілкії, головний над палацом, і писар Шевна, і канцлер Йоах, Асафів син, з роздертим одягом, до Єзекії, і доповіли йому слова головного чашника.

2 про царів 19

1 І як почув це цар Єзекія, то роздер свій одяг та накрився веретою, і ввійшов до оселі Господньої.

2 І послав він Еліякима, головного над палацом, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.

3 І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день — це день лиха, картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та нема сили народити!

4 Може почує Господь, Бог твій, всі слова головного чашника, що його послав асірійський цар, пан його, на образу живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти помолися за тих, що ще залишилися.

5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.

6 І сказав їм Ісая: Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали мене слуги асірійського царя!

7 Ось я дам в нього духа, і він почує звістку, і повернеться до свого краю. І я вражу його мечем там.

8 І повернувся головний чашник, і знайшов асірійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив з Лахішу.

9 А коли він почув про Тіргаку, царя етіопського, що той вийшов воювати з ним, то повернувся, і послав посланців до Єзекії, промовляючи:

10 Так скажете до Єзекії, Юдиного царя: Хай не обдурює тебе Бог твій, що ти сподіваєшся на нього, промовляючи: Не буде даний Єрусалим у руку асірійського царя.

11 Ти чув, що зробили асірійські царі всім землям, віддавши їх на знищення, а ти будеш врятований?

12 Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

13 Де він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?

14 І взяв Єзекія ті листи з руки посланців, і прочитав їх, і ввійшов до Господнього дому. І розгорнув одного листа перед Господнім обличчям.

15 І промовляв він у молитві перед Господнім обличчям: Господе, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти той єдиний Бог для всіх царств землі, ти створив небеса та землю!

16 Нахили, Господе, вухо своє та й почуй! Відкрий, Господе, очі свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати живого Бога!

17 Справді, Господе, асірійські царі пограбували ті народи та їхній край.

18 І кинули вони їхніх богів у вогонь, бо не боги вони, а тільки творіння людських рук, дерево та камінь, і знищили їх.

19 А тепер, Господе, Боже наш, врятуй нас від руки його, і хай знають усі царства землі, що ти Господь, Бог єдиний!

20 І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, промовляючи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до мене, про Санхеріва, царя асірійського.

21 Ось те слово, яке Господь сказав про нього: Зневажає тебе, сміється з тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!

22 Кого лаяв ти та ображав, на кого підвищив ти голос і на кого поглядаєш звисока своїми очима? На Святого Ізраїлевого!

23 Через посланців своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колісниць я вийшов на гори високі, у віддалені землі Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і вийду аж на край його, аж у гущавину його лісу.

24 Я викопаю копанки та питиму чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!

25 Хіба ти не чув, що за давніх днів задумав я це, і давно вже я вирішив? Тепер же спровадив тебе, щоб ти нищив укріплені міста, та перетворив в руїни їх...

26 А мешканці їхні безсилі, настрашені та збентежені. Вони стали, як зілля оте польове, мов тендітна трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не достигло...

27 Я знаю, коли ти сидиш, коли виходиш та входиш, і знаю зухвалість твою.

28 За твоє зухвале гарчання, що дійшло до вух моїх, повішу на ніздрі твої я кільце, а вудило в твої вуста, і тебе поверну я тією дорогою, якою прийшов ти!

29 А оце тобі знак: Їстимете цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року посієте та пожнете, і посадите виноградники, та будете їсти з них плід.

30 А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свій плід дасть угору.

31 Бо з Єрусалиму вийде вціліле, а залишки від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це!

32 Тому так сказав Господь про асірійського царя: Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом не піде проти нього, і не насипле при ньому вал!

33 Якою дорогою прийде, то нею повернеться, у місто ж оце він не ввійде, — каже Господь!

34 І захищатиму я це місто на порятунок його заради себе та заради Давида, мого раба!

35 І тієї ночі, і вийшов ангел Господній, і побив в асірійському таборі сто вісімдесят п'ять тисяч. І повставали юдеї вранці, аж ось усі мертві!...

36 А Санхерів, асірійський цар, повернувся й осів у Ніневії.

37 І коли він молився в храмі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шарецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат.