Біблія - Невідомий Автор
І сказали вони один до одного: Чого ми сидимо тут, аж поки не помремо?
4 Якщо ми скажемо: Увійдімо до міста, а в місті голод, то помремо там, а якщо сидітимемо тут, то теж помремо. Отож, ходімо до сірійського табору, якщо там залишать нас живими, будемо жити, а якщо вб'ють нас, то помремо...
5 І встали вони надвечір, щоб іти до сірійського табору. І прибули вони до краю його, аж ось нема там нікого!
6 Бо Господь вчинив, що сірійський табір почув стукіт колісниць, іржання коней та галас великого війська. І сказали вони один до одного: Ось Ізраїлів цар привів на нас хіттейських царів та царів єгипетських!
7 І встали вони, і втекли надвечір, і полишили свої намети, і віслюки свої, і табір, як він був, та й утекли, рятуючи життя своє!
8 І прийшли ті прокажені аж до краю табору, і ввійшли до одного намету, і їли й пили, і винесли звідти срібло, золото та вбрання, і пішли й заховали. І вони знову ввійшли до іншого намету, і винесли звідти, і пішли та й сховали.
9 І сказали вони один до одного: Недобре ми робимо. Цей день він день доброї звістки, а ми мовчимо. Як ми будемо чекати аж до світанку, то впаде на нас провина. А тепер ходімо й розповімо царській оселі!
10 І прийшли вони, покликали міських воротарів та й розповіли їм: Увійшли ми до сірійського табору, а там нема ані людини, ані людського голосу, а тільки прив'язані коні, віслюки та намети, як вони були!
11 І воротарі покликали, і доповіли про це в царську оселю.
12 І встав цар серед ночі й сказав своїм слугам: Розкажу я вам, що задумали сірійці. Вони знають, що ми голодні, і вийшли з табору, щоб сховатися на полі, кажучи: Коли ті повиходять з міста, то ми схопимо їх живих, та й увійдемо до міста!
13 І сказав один з його слуг: Хай п'ятеро людей візьмуть коней, що лишилися в місті, і хай підуть та розвідають.
14 І запрягли вони дві колісниці, і цар послав їх за сірійським табором, наказуючи: Ідіть і подивіться.
15 І пішли вони за ними аж до Йордану, аж ось на дорозі вбрання та різні речі, що кваплячись покидали сірійці! І повернулися ті розвідники, і доповіли цареві.
16 І вийшов народ, і пограбували сірійський табір. І коштувала сея пшеничного борошна по шеклю, і дві сеї ячменю по шеклю за словом Господнім!
17 І цар призначив того вельможу, що на його руку він опирався, наглядати за брамою. Та затоптав його народ у брамі, і він помер, як казав був Божий чоловік, коли приходив до нього цар.
18 І як Божий чоловік казав до царя: Дві сеї ячменю будуть завтра по шеклю, і сея пшеничного борошна по шеклю буде завтра в брамі Самарії, то й сталося так.
19 І вельможі, що сказав Божому чоловікові: Якби Господь поробив отвори в небі, чи сталася б ця річ? А той відповів: Ось ти побачиш своїми очима, та їсти звідти не будеш.
20 Так і йому сталося, затоптав його народ у брамі, і він помер...
2 про царів 8
1 А Єлисей сказав до жінки, що її сина він воскресив: Устань та й іди ти та оселя твоя, в інше місце, бо з волі Господньої прийшов голод до краю на сім років.
2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її оселя, і замешкала в Филистимському краї на сім років.
3 І наприкінці семи років повернулася та жінка з Филистимського краю, і пішла до царя благати за свою оселю та за своє поле.
4 А цар сказав до Ґехазі, слуги Божого чоловіка: Розкажи мені про все те велике, що зробив Єлисей.
5 І як він розповідав цареві, що той воскресив померлого, а та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свою оселю та за своє поле.
6 І сказав Ґехазі: Пане мій царю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!
7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сірійський цар, хворів. І доповіли йому: Божий чоловік прийшов аж сюди!
8 І сказав цар до Газаїла: Візьми в свою руку подарунка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитай Господа через нього: Чи видужаю я від оцієї хвороби?
9 І пішов Газаїл зустріти його, і взяв подарунка в руку свою, та з усього добра Дамаску навантажив на сорок верблюдів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: Син твій Бен-Гадад, цар сірійський, послав мене до тебе, запитати: Чи видужаю я з цієї хвороби?
10 І сказав до нього Єлисей: Іди, скажи йому, що видужає він, та Господь показав мені, що все ж він помре.
11 І довго дивився в очі його, аж той збентежився. І заплакав Божий чоловік.
12 А Газаїл сказав до Єлисея: Чого плаче мій пан? А той відповів: Бо знаю, що ти зробиш лихе Ізраїлевим синам. Їхні твердині спустиш з вогнем, їхніх вояків уб'єш мечем, дітей їхніх посічеш, а їхнє вагітне розітнеш...
13 А Газаїл сказав: Та хто такий твій раб, він всього лиш пес, щоб зробити таку велику річ? І сказав Єлисей: Господь показав мені тебе царем над Сірією!
14 І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той запитав його: Що сказав тобі Єлисей? І він сказав: Сказав мені, що ти видужаєш!
15 І другого дня, взяв Газаїл покривало, намочив у воді, поклав на обличчя царя і той помер. І зацарював він замість нього.
16 А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.
17 Він був віку тридцяти двох років, коли зацарював, а царював він вісім років в Єрусалимі.
18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робила оселя Ахавова, бо Ахавова дочка була йому за жінку. І робив він лихе в Господніх очах.
19 Та не бажав Господь знищити Юду заради раба свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.
20 За його днів збунтувався був Едом, вийшов з-під Юдиної руки, і настановив над собою царя.
21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колісниці. І коли вночі він побив Едом, що оточив був його своїми колісницями, то народ утік до наметів своїх.
22 Як збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, так є й до цього дня. Тоді того часу збунтувалася й Лівна.
23 А решта справ Йорама, та все, що він зробив, ось вони описані в книзі про Юдиних царів.
24 І спочив Йорам, і був похований з батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Ахазія.
25 У дванадцятому році царювання Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.
26 Ахазія був віку двадцяти двох років, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А його матір'ю була дочка Ізраїлевого царя Омрі Аталія.
27 І ходив він дорогою оселі Ахавової, і робив лихе в Господніх очах, як і Ахавова оселя, бо він був зять Ахавової оселі.
28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сірійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сірійці Йорама.
29 І повернувся цар Йорам лікуватися в Єзреелі від тих ран, що отримав у Рамі, як він воював з Газаїлом, сірійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, прийшов провідати Йорама, Ахавового сина, в Єзреелі, бо той нездужав.
2 про царів 9
1 А пророк Єлисей покликав одного з пророчих синів і сказав йому: Підпережи свої стегна і візьми це горня оливи в свою руку, і йди до ґілеадського Рамоту.
2 І прийдеш туди, і побач там Єгу, сина Йосафата, Німшієвого сина. І ти ввійдеш, і візьмеш його між братів його, і введеш його до внутрішньої кімнати.
3 І візьмеш горня цієї оливи, і виллєш на його голову та й скажеш: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем! А по тому відчиниш двері і швидко втечеш.
4 І пішов той слуга пророка, до ґілеадського Рамоту.
5 І прийшов він, аж ось сидять очільники військові. І він сказав: О пане, слово мені до тебе! А Єгу сказав: До кого з усіх нас? І той сказав: До тебе, пане!
6 І він устав, і увійшов до кімнати, а той вилив оливу на його голову. І сказав він йому: Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Помазую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем!...
7 І ти поб'єш оселю Ахава, пана свого, і помстишся за кров моїх рабів пророків, і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзавелі.
8 І згине вся оселя Ахавова, і винищу Ахавові навіть те, що мочиться на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!
9 І зроблю Ахавову оселю, як оселю Єровоама, Неватового сина, і як оселю Баші, сина Ахіїного.
10 А Єзавелю з'їдять собаки в Єзреелевій ділянці, і не буде, хто б її поховав. І відчинив він двері та й утік...
11 А Єгу вийшов до слуг свого пана, і вони запитали його: Чи все гаразд? Чого приходив той несамовитий до тебе? А він відповів: Ви ж знаєте того чоловіка та його балачки.
12 А вони сказали: Ні! Розкажи ж нам! І той сказав: Отак і так сказав він до мене: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем!
13 А ті поквапилися взяти кожен одяг свій, щоб постелити під ним на сходах. І засурмили вони в сурму, і проголосили царем Єгу!
14 І змовився Єгу, син Йосафата, Німшієвого сина, проти Йорама. А Йорам стеріг ґілеадський Рамот, він та весь Ізраїль перед Газаїлом, сірійським царем.
15 І повернувся цар Єгорам лікуватися в Єзреелі від ран, що отримав на війні з Газаїлом, сірійським царем. І сказав Єгу: Якщо згода ваша на те, то хай не вийде жоден з міста, щоб не донесли про це в Єзреелі.
16 І сів верхи Єгу, і поїхав до Єзреелу, бо Йорам лежав там. А Ахазія, цар Юдин, прийшов побачити Йорама.
17 А на башті в Ізреелі стояв вартовий. І побачив він натовп Єгу, як він ішов, і сказав: Я бачу натовп! А Єгорам сказав: Пошли назустріч їм вершника і хай він запитає: Чи все гаразд?
18 І відправився вершник назустріч йому, і сказав: Цар запитує, чи все гаразд? А Єгу відповів: Що тобі до того? Їдь за мною! І доповів вартовий цареві: Прибув той посланець аж до них, та не повернувся назад.
19 І послав він другого вершника, і він прибув до них та й сказав: Цар запитує, чи все гаразд? А Єгу відповів: Що тобі до того? Їдь за мною!
20 І доповів вартовий: Прибув він аж до них, та не повернувся. А їде хтось схожий на Єгу, сина Німші, бо жене, немов навіжений.
21 І сказав Єгорам: Запрягай! І той запріг його колісницю. І відправився Єгорам, Ізраїлів цар, та Ахазія, Юдин цар, кожен своєю колісницею, щоб зустріти Єгу, і зустріли його в ділянці ізреелянина Навота.
22 І як Єгорам побачив Єгу, то запитав: Чи все гаразд, Єгу? А той відповів: Який гаразд при перелюбі твоєї матері Єзавелі з її чарами?
23 І розвернув Єгорам колісницю свою, щоб утекти. І сказав він Ахазії: Зрада, Ахазіє!
24 А Єгу взяв лука в руку свою, і вразив Єгорама між його лопатками, і пробила стріла його серце, і він похилився на колісниці своїй...
25 І сказав Єгу до Бідкара, вельможі свого: Візьми, кинь його на ділянці поля ізреелянина Навота.
