Біблія - Невідомий Автор

А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

2 про царів 20

1 Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього пророк Ісая, Амосів син, і сказав до нього: Так сказав Господь: Впорядкуй свої справи, бо ти не одужаєш, а конче помреш.

2 А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, промовляючи:

3 О, Господе, згадай же, що я ходив перед обличчям твоїм правдою та всім серцем, і робив я добре в очах твоїх. І заплакав Єзекія ревним плачем...

4 Ісая не вийшов ще з середини міста, а до нього було Господнє слово таке:

5 Повернися, і скажеш до Єзекії, володаря мого народу: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув я молитву твою, побачив я сльозу твою! Ось я вилікую тебе, третього дня підеш ти дот оселі Господньої!

6 І до днів твоїх я додам п'ятнадцять років, і з руки асірійського царя врятую тебе та це місто, і врятую це місто заради себе та заради раба свого Давида.

7 А Ісая сказав: Візьміть сушених фіґ і прикладіть. І взяли й приклали до того гнояка, і він видужав...

8 І запитав Єзекія в Ісаї: Який знак, що Господь мене вилікує, і що я третього дня піду до оселі Господньої?

9 І відповів Ісая: Ось тобі знак той від Господа, що Господь зробить те, про що казав: Чого ти хочеш, щоб тінь падала вперед на десять східців, чи на десять східців назад?

10 І сказав Єзекія: Легко тіні похилитися вперед на десять східців. Ні, хай тінь буде позаду на десяти східцях!

11 І закликав пророк Ісая до Господа, і він повернув тінь на східцях Ахазових, спереду назад...

12 Того часу послав Беродах-Баладан, син Баладанів, вавілонський цар, листа та подарунок до Єзекії, бо почув був, що Єзекія захворів.

13 І вислухав їх Єзекія, і показав їм усю скарбницю свою, срібло, золото, пахощі, добру оливу, всю зброярню свою та все, що було в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в своєму домі та в усьому володінні своєму.

14 І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього: Що казали ці люди? І звідки вони прийшли до тебе? А Єзекія сказав: Вони прийшли з далекого краю, з Вавілону.

15 І той сказав: Що вони бачили в оселі твоїй? І Єзекія сказав: Усе, що в оселі моїй, вони бачили, не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх.

16 І сказав Ісая до Єзекії: Послухай Господнього слова:

17 Ось приходять дні, і все, що в оселі твоїй, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене до Вавілону. Нічого не залишиться, каже Господь!

18 А синів твоїх, що вийдуть з тебе, яких ти народиш, декого заберуть, і вони будуть євнухами в палатах вавілонського царя!

19 І сказав Єзекія до Ісаї: Добре Господнє слово, яке ти сказав! І подумав собі: Так, мир та безпека буде за моїх днів!

20 А решта справ Єзекії та всі подвиги його, і як він зробив став та водогон, і впровадив воду до міста, ото вони описані в книзі про Юдиних царів.

21 І спочив Єзекія зі своїми батьками, а замість нього зацарював син його Манасія.

2 про царів 21

1 Манасія був віку дванадцяти років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі п'ятдесят п'ять років. А ім'я його матері Хевці-Ваг.

2 І робив він лихе в Господніх очах, за гидотою тих народів, яких Господь вигнав перед обличчям Ізраїлевих синів.

3 І він знову побудував висоти, що їх знищив був його батько Єзекія, і поставив жертовники Ваалові, і зробив Астарту, як зробив був Ахав, Ізраїлів цар, і вклонявся всім небесним світилам та служив їм.

4 І побудував він жертовники в оселі Господа, про якого сказав був Господь: В Єрусалимі покладу я ім'я своє!

5 І побудував він жертовники для всіх небесних світил на обох подвір'ях Господньої оселі.

6 Він провів свого сина через вогонь, ворожив, призначив, тих що викликають духів померлих та віщунів, і багато робив лихого в очах Господа, щоб гнівати його.

7 І поставив він боввана Астарти, якого зробив, в оселі, про яку Господь сказав був до Давида та до сина його Соломона: У цій оселі та в Єрусалимі, що його я обрав з усіх Ізраїлевих племен, покладу я ім'я своє навіки!

8 І більше не мандруватиме Ізраїлева нога з тієї землі, яку я дав їхнім батькам, якщо тільки вони будуть пильнувати робити все так, як наказав я їм, та весь закон, що наказав їм мій раб Мойсей.

9 Та не послухали вони. І Манасія звів їх до того, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь винищив перед обличчям Ізраїлевих синів.

10 І промовляв Господь через своїх рабів пророків:

11 За те, що Манасія, цар Юдин, зробив ці гидоти, вчинив гірше від усього, що робили були амореї, які були перед ним, і ввів у гріх також Юду божками своїми,

12 тому так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Ось я наводжу таке лихо на Єрусалим та на Юду, що в кожного, хто почує про це, задзвенить в обох вухах!...

13 І протягну я на Єрусалим мірку Самарії, і зважу, як оселю Ахавову, і витру Єрусалим, як витирають миску, витирають і перевертають її догори дном!

14 І я покину рештки наділу мого, і дам їх у руку їхнім ворогам, і вони будуть на пограбування та на здобич для всіх їхніх ворогів,

15 тому, що вони робили лихе в моїх очах, і все гнівали мене від дня, коли вийшли їхні батьки з Єгипту, й аж до дня цього...

16 А також Манасія пролив дуже багато невинної крові, аж наповнив нею Єрусалим від входу до входу, окрім своєї провини, що ввів у гріх Юду, щоб робити лихе в Господніх очах.

17 А решта справ Манасії та все, що він зробив, і гріх його, яким він грішив, ото вони описані в книзі про Юдиних царів.

18 І спочив Манасія з батьками своїми, і був похований біля свого помешкання, в Уззиному садку, а замість нього зацарював син його Амон.

19 Амон був віку двадцяти двох років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі два роки. А ім'я його матері Мешуллемет, дочка Харуца з Йотви.

20 І робив він лихе в Господніх очах, як робив його батько Манасія.

21 І ходив він усією тією дорогою, якою ходив його батько, і служив тим бовванам, яким служив батько його, і вклонявся їм.

22 І покинув він Господа, Бога батьків своїх, і не ходив Господньою дорогою.

23 І змовилися слуги Амона на нього, і вбили царя в його будинку.

24 Та народ краю перебив усіх змовників на царя Амона. І настановив царем над крєм замість нього сина його Йосію.

25 А решта справ Амона, усе, що робив він, ото вони описані в книзі про Юдиних царів.

26 І поховали його в його могилі в Уззиному садку, а замість нього зацарював син його Йосія.

2 про царів 22

1 Йосія був віку восьми років, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять один рік. А ім'я його матері Єдида, дочка Адаї з Боцкату.

2 І робив він добре в Господніх очах, і ходив усією дорогою свого батька Давида, і не збочував ані праворуч, ані ліворуч.

3 І сталося вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, Мешулламового сина, писаря, до оселі Господньої, промовляючи:

4 Піди до Хілкії, першого священика, і хай перелічить те срібло, що знесене до оселі Господньої, що зібрали від народу сторожі порога.

5 І хай дадуть його на руку відповідальним за роботи, поставленим у Господній оселі, а ті хай дадуть його тим, хто працює в Господній оселі, щоб ремонтувати ушкодження,

6 теслярам, будівничим і мулярам, щоб купувати деревину та тесане каміння для ремонту будівлі.

7 Облік того срібла, що дане на їхню руку, вести не обов'язково, бо чесно вони роблять.

8 І сказав Хілкія, перший священик, до писаря Шафана: Я знайшов у Господній оселі книгу закону! І дав Хілкія ту книгу Шафанові, і той перечитав її.

9 І війшов писар Шафан до царя, і приніс цареві звістку, і сказав: Раби твої висипали те срібло, що знайдене, і дали його на руку відповідальним за роботами, поставленим у Господній оселі.

10 І сказав писар Шафан цареві: Священик Хілкія дав мені книгу. І Шафан став перечитувати її перед царем.

11 І як цар почув слова книги закону, то роздер свій одяг...

12 І наказав цар священикові Хілкії, і Ахікамові, Шафановому синові, Ахборові, Міхаїному синові, писареві Шафанові і Асаї, царевому слузі:

13 Ідіть, зверніться до Господа про мене й про народ, та про всього Юду, про слова книги. Великий бо гнів Господній, що запалився на нас за те, що батьки наші не слухали слів цієї книги, щоб робити все, що написано про нас.

14 І пішов священик Хілкія, Ахікам, Ахбор, Шафан і Асая до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, наглядача за одягом, вона сиділа в новій частині Єрусалимі, і промовляли до неї.

15 А вона сказала до них: Так промовляє Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

16 Так промовляє Господь: Ось я наведу лихо на це місце та на мешканців його, виконуючи всі слова тієї книги, що читав Юдин цар,

17 за те, що вони покинули мене, і кадили іншим богам, щоб гнівати мене всіма вчинками своїх рук. І розпалився мій гнів на це місце, і він не згасне!

18 А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про ті слова, які ти чув:

19 За те, що пом'якшало твоє серце, і ти впокорився перед Господнім обличчям, коли почув, що я сказав про це місце та про мешканців його, що вони стануть спустошенням та прокляттям, і що ти роздер одяг свій та плакав перед моїм обличчям, то я також почув, — каже Господь.

20 Тому то я прилучу тебе до батьків твоїх, і тебе покладуть до могили в мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що я наводжу на це місце. І вони принесли цю звістку цареві.

2 про царів 23

1 А цар послав, зібрати до нього всіх старшин Юди та Єрусалиму.

2 І ввійшов до оселі Господньої цар та мешканці Юди і Єрусалиму, і священики, і пророки, і весь народ від малого й до великого, і він прочитав до їхніх вух усі слова книги заповіту, знайденої в Господній оселі.

3 І став цар на підвищенні, і склав угоду перед Господнім обличчям, щоб ходити за Господом та дотримувати заповіді його, і свідчення його, і постанови його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова того заповіту, що написані в тій книзі. І весь народ пристав до угоди.

4 І наказав цар Хілкії, першому священикові, й іншим священикам та сторожам порога, щоб повиносили з Господнього храму всі речі, зроблені для Ваала та для Астарти, та для всіх небесних світил.