Біблія - Невідомий Автор

Ось я назбираю трохи дров і піду, щоб приготувати це собі та синові своєму. І з'їмо ми та й помремо...

13 І сказав до неї Ілля: Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки спочатку зроби мені з того малого калача, і винесеш мені, а для себе та для сина свого зробиш потім.

14 Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзбанок борошна не скінчиться, і не забракне в горняті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на поверхню землі.

15 І пішла вона, і зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її хатні довгі дні,

16 дзбанок борошна не скінчився і не забракло в горняті олії, за словом Господа, що промовляв через Іллю.

17 І по тих подіях тяжко захворів був син тієї жінки, господині тієї оселі, аж духу не залишилося в ньому.

18 І сказала вона до Іллі: Що тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!...

19 І сказав він до неї: Дай мені сина свого! І він узяв його з рук її, і виніс його в кімнату, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку.

20 І звернувся він до Господа: Господе, Боже мій, чи й цій вдові, що я в неї мешкаю, вчиниш лихе, щоб убити її сина?

21 І витягся він тричі над дитиною, і кликав до Господа, промовляючи: Господе, Боже мій, хай повернеться душа цієї дитини в неї!

22 І вислухав Господь голос Іллі, і повернулася душа дитини в неї, і вона ожила...

23 І взяв Ілля дитину, і зніс її вниз, і віддав її матері. І сказав Ілля: Дивися, твій син живий!

24 І сказала та жінка до Іллі: Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово у вустах твоїх правдиве!

1 про царів 18

1 І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року: Іди, покажися до Ахава, а я дам дощ на поверхню землі.

2 І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асірії був сильний голод.

3 І покликав Ахав Овдія, що був над господарством його, а Овдій був дуже богобоязний.

4 І коли Єзавель винищувала Господніх пророків, то Овдій узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятдесят душ у печері, і годував їх хлібом та водою.

5 І сказав Ахав до Овдія: Іди по краю до всіх водних джерел та до всіх потоків, може знайдемо трави для коня та мула, і врятуємо худобу..

6 І поділили вони собі край, щоб перейти по ньому, Ахав пішов однією дорогою, а Овдій пішов сам іншою дорогою.

7 І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назустріч йому. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: Чи то ти, пане мій Іллє?

8 А той відповів йому: Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!

9 А він сказав: Чим я згрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?

10 Як живий Господь, Бог твій, нема народу та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли казали: Нема його, то він заприсягав те царство та той народ, що вони не знайшли тебе.

11 А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля!

12 Я піду від тебе, а дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду я, щоб донести Ахаву, а коли він не знайде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї молодості.

13 Чи ж не було сказано панові моєму те, що зробив я, коли Єзавель убивала Господніх пророків, а я сховав був з Господніх пророків сотню душ, по п'ятдесят у печері, і годував їх хлібом та водою?

14 А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, і він мене вб'є!...

15 Та Ілля відповів: Як живий Господь Саваот, що я стою перед його обличчям, сьогодні я покажуся йому!

16 І пішов Овдій назустріч Ахаву, та й доніс йому те. І пішов Ахав назустріч Іллі.

17 І коли Ахав побачив Іллю, то сказав до нього: Чи це ти, що непокоїш Ізраїля?

18 А той відповів: Не я непокою Ізраїля, а ти та оселя твого батька через ваше недотримання Господніх заповідей, та й пішов ти за Ваалами.

19 А тепер пошли, збери до мене на гору Кармел усього Ізраїля та чотириста п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зі столу Єзавелі.

20 І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на гору Кармел.

21 І підійшов Ілля до всього народу й сказав: Чи довго ви будете скакати на двох гілках? Якщо Господь Бог — ідіть за ним, а якщо Ваал — ідіть за ним! Та не відповів йому народ ані слова.

22 І сказав Ілля до народу: Залишився я один Господній пророк, а пророків Ваалових чотириста п'ятдесят.

23 Хай дадуть нам двох бичків і хай вони оберуть собі одного бичка, і хай заріжуть його, і хай покладуть на дрова, а вогню не покладуть. І я приготую одного бичка, і дам на дрова, а вогню не покладу.

24 І ви покличете ім'я бога вашого, а я покличу ім'я Господа. І той Бог, що відповість вогнем, він Бог! І відповів той народ: Це добре слово!

25 І сказав Ілля до Ваалових пророків: Оберіть собі одного бичка і приготуйте перші, бо ви численніші, і покличте ім'я свого бога, а вогню не покладете.

26 І взяли вони того бичка, що він дав їм, і вони приготували й кликали Ваалове ім'я від ранку й аж до полудня, промовляючи: Ваале, почуй нас! Та не було ані голосу, ані відповіді. І скакали вони біля жертовника, що зробили.

27 І опівдні сміявся з них Ілля й казав: Кличте гучнішим голосом, бо може ваш бог роздумує, або відлучився, або в дорозі, а може він спить, то прокинеться!

28 І стали вони кликати гучніше, і кололися, за своїм звичаєм, мечами та списами, аж лилася з них кров.

29 І як минув полудень, то вони пророкували аж до часу принесення хлібної жертви, та не було ані голосу, ані відповіді, ані слуху...

30 І сказав Ілля до всього народу: Підійдіть до мене! І підійшов весь народ до нього, а він поправив розбитого Господнього жертовника.

31 І взяв Ілля дванадцять каменів, за числом племен синів Якова, до якого було слово Господнє: Ізраїль буде ім'я твоє!

32 і збудував з того каміння жертовника в ім'я Господнє, і зробив рів, площею на дві саті насіння, навколо жертовника.

33 І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дровах.

34 І він сказав: Наповніть чотири відра води, і хай виллють на цілопалення та на дрова. І сказав: Повторіть! І повторили. І сказав: Зробіть утретє! І зробили втретє.

35 І потекла вода навколо жертовника, і наповнився рів водою.

36 І в час принесення хлібної жертви, підійшов пророк Ілля та й сказав: Господе, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні побачать, що ти Ізраїлів Бог, а я твій раб, і що все оце я зробив твоїм словом.

37 Вислухай мене, Господе, вислухай мене, і хай зрозуміє цей народ, що ти Господь, Бог, і ти повернеш їхнє серце назад!

38 І спав Господній вогонь, та й пожер цілопалення, і дрова, і каміння, і порох, і вилизав воду, що в рові...

39 І побачили це всі люди, та й попадали на обличчя свої й казали: Господь, він Бог, Господь, він Бог!

40 І сказав до них Ілля: Схопіть Ваалових пророків! Хай ніхто не втече з них! І схопили їх, а Ілля звів їх до потоку Кішон, та й порізав...

41 І сказав Ілля до Ахава: Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу.

42 І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхів'я Кармелу, нахилився до землі і поклав обличчя своє між свої коліна.

43 І сказав він до свого хлопця: Вийди, подивися в напрямку моря! І той вийшов і подивився та й сказав: Нема нічого. Та Ілля сказав: Зроби так сім раз!

44 І на сьомий раз він сказав: Ось мала хмара, немов долоня людська, підіймається з моря. А він сказав: Піди, скажи Ахавові: Запрягай і їдь, щоб не затримав тебе дощ.

45 І невдовзі потемніло небо від хмар, і зірвався вітер, і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Ізреел.

46 А Господня рука була на Іллі. І він підперезав свої стегна, та й біг перед Ахавом аж до самого Ізреелу.

1 про царів 19

1 А Ахав доніс Єзавелі все, що зробив був Ілля, і все те, що він убив усіх пророків мечем.

2 І послала Єзавель посланця до Іллі, сказати: Отак хай зроблять мені боги, і так хай додадуть, якщо цього часу завтра я не зроблю душі твоїй, як зроблено душі кожного з них!

3 І почув він це, і встав та й пішов, боячись за душу свою. І прийшов він до Юдиної Беер-Шеви, і залишив там свого хлопця.

4 А сам ішов пустелею цілий день, і сів під одним ялівцем, і зажадав собі смерті, і сказав: Годі, Господе! Візьми душу мою, бо я не кращий за батьків своїх!...

5 І ліг він, і заснув під тим ялівцем. Аж ось ангел доторкнувся до нього та й сказав йому: Устань та попоїж!

6 І глянув він, аж ось у його головах калач, спечений на вугіллі, та дзбанок води. І він їв та пив, і знову ліг.

7 І повернувся ангел Господній вдруге, і доторкнувся до нього та й сказав: Устань, попоїж, бо дорога тяжка перед тобою.

8 І він устав, і попоїв та напився. І він ішов, підкріплений тією їжею, сорок день та сорок ночей аж до Божої гори Хорив.

9 І прибув він туди до печери, і переночував там, аж ось Господнє слово до нього. І сказав він йому: Чого ти тут, Іллє?

10 А той відповів: Я був дуже ревним у справах своїх для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіт твій та зруйнували жертовники твої, а пророків твоїх убили мечем, і залишився я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її.

11 А він сказав: Вийди, і станеш на горі перед Господнім обличчям. Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім обличчям дуже сильний вітер, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі землетрус, та не в землетрусі Господь.

12 А по землетрусі вогонь, і не у вогні Господь. А по вогні тихий лагідний голос.

13 І як почув це Ілля, то закрив своє обличчя плащем своїм, та й вийшов, і став біля входу в печеру. Аж ось до нього голос: Чого ти тут, Іллє?

14 А він відповів: Я був дуже ревним у справах своїх для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіт твій та зруйнували жертовники твої, а пророків твоїх убили мечем, і залишився я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її.

15 І сказав до нього Господь: Іди, повернися на свою дорогу на Дамаську пустелю. І прийдеш, і помажеш Хазаїла на царя над Сірією.

16 А Єгу, Німшієвого сина, помажеш на царя над Ізраїлем, а Єлисея, Шафатового сина з Авел-Мехоли, помажеш на пророка замість себе.

17 І хто втече від Хазаїлового меча, того вб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб'є Єлисей.

18 А в Ізраїлі я залишив сім тисяч, усі коліна, що не схилялися перед Ваалом, та всі вуста, що не цілували його.

19 І пішов він звідти, і знайшов Єлисея, Шафатового сина, а він оре.