Біблія - Невідомий Автор

І прийшов Єровоам та вся громада Ізраїлева, і вони сказали до Рехавоама:

4 Твій батько наклав був тяжке ярмо на нас, а ти тепер полегши тяжку працю нашу та тяжке ярмо, що наклав був на нас батько твій, і ми будемо служити тобі.

5 А він сказав їм: Ідіть і повернетеся до мене за відповіддю через три дні. І пішов той народ.

6 І радився цар Рехавоам зі старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли був він живий, що відповісти цьому народові?

7 І вони сказали йому: Якщо ти сьогодні будеш рабом цьому народові, і будеш служити їм, і відповіси їм добрим словом, то вони будуть тобі рабами по всі дні.

8 Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, які виросли разом з ним і стояли перед ним.

9 І сказав він до них: Що ви порадите відповісти цьому народові, який просив мене полегшити ярмо, що мій батько наклав був на них.

10 І сказали до нього ті молодики, що виросли з ним: Отак скажеш тому народові, що просив тебе полегшити ярмо, яке твій батько наклав був на нього: Мій мізинець товщий за стегна мого батька!

11 Мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я додам до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!

12 І прийшов Єровоам та весь народ до Рехавоама третього дня, як цар сказав: Поверніться до мене третього дня.

13 І цар жорстоко відповів народові, і відкинув пораду старших, що радили йому.

14 І він за порадою тих молодиків, сказав їм: Мій батько наклав був тяжке ярмо на вас, а я додам до вашого ярма. Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!...

15 І не послухав цар народу, бо це було від Господа, щоб справдилося слово його, яке промовляв був Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.

16 І побачив весь Ізраїль, що цар не послухав їх, і народ відповів цареві: Яка нам частина в Давиді? Нема спадщини нам у сині Єсея! До наметів своїх, о Ізраїлю! Дивися тепер за своєю оселею, Давиде!... І пішов Ізраїль до наметів своїх.

17 Тільки над Ізраїлевими синами, що сиділи в Юдиних містах, царював Рехавоам.

18 І послав цар Рехавоам Адонірама, що був над даниною, до Ізраїлевої оселі, та весь Ізраїль закидав його камінням, і він помер. А цар Рехавоам поквапився сісти на колісницю та втекти до Єрусалиму.

19 І збунтувався Ізраїль проти Давидової оселі, і від неї відпав, і так є аж до цього дня.

20 І як весь Ізраїль почув, що повернувся Єровоам, то послали й покликали його на збори, та й настановили його царем над усім Ізраїлем. А за оселею Давида не залишилося нікого, окрім одного Юдиного плем'я.

21 І прийшов Рехавоам до Єрусалиму, і зібрав весь Юдин дім та Веніяминове плем'я, і обрав сто вісімдесят тисяч воїнів, щоб воювати з Ізраїлевою оселею і повернути царство Рехавоамові, Соломоновому синові.

22 І було Боже слово до Шемаї, людини Божої:

23 Скажи Рехавоамові, Соломоновому синові, цареві Юдиному, та всій оселі Юдиній й Веніяминовій, і решті народу:

24 Так промовляє Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми братами, Ізраїлевими синами! Поверніться кожен до помешкання свого, бо ця річ сталася від мене! І вони послухали Господнього слова, і повернулися, щоб піти за Господнім словом.

25 І збудував Єровоам Сихем в Єфремових горах, та й осів у ньому. І вийшов він звідти, і збудував Пенуїл.

26 І сказав Єровоам у своєму серці: Тепер повернеться царство до оселі Давидової!

27 Якщо народ цей буде ходити до Єрусалиму, щоб приносити жертви в Господньому храмі, то повернеться серце цього народу до їхнього пана, до Рехавоама, царя Юдиного. Вони конче вб'ють мене, та й повернуться до Рехавоама, царя Юдиного.

28 Цар порадився, зробив двох золотих телят і сказав до народу: Досить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, боги твої, що вивели тебе з Єгипетського краю.

29 І поставив він одного в Бет-Елі, а іншого в Дані.

30 І була та річ на гріх, бо народ ходив до одного з них аж до Дану.

31 І зробив він жертовне місце на пагорбі, і настановив священиків з усього народу, що не були з Левієвих синів.

32 І встановив Єровоам свято у восьмому місяці, п'ятнадцятого для місяця, подібне до свята, що в Юді, і приносив жертву на жертовнику. Так зробив він у Бет-Елі, щоб приносити в жертву телятам, які він зробив. І настановив він у Бет-Елі священиків пагорбів, що зробив.

33 І приносив він жертви на жертовнику, що зробив у Бет-Елі, п'ятнадцятого дня восьмого місяця, якого обрав він на свій розсуд. І влаштував він свято для Ізраїлевих синів, і підійшов до жертовника, щоб покадити...

1 про царів 13

1 І ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом з Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при жертовнику, щоб кадити.

2 І сказав чоловік Божий при жертовнику за словом Господнім: Жертовнику, жертовнику, так сказав Господь: Ось в оселі Давида народиться син на ім'я Йосія, і він на тобі принесе в жертву священиків пагорбів, що на тобі кадять, і кістки людські спаляться на тобі.

3 І дав він того дня ознаку, промовляючи: Оце та ознака, про яку казав Господь: Ось цей жертовник розпадеться, і посиплеться попіл з нього!...

4 І як цар почув слова того Божого чоловіка, що промовляв до жертовника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою в його бік і сказав: Схопіть його! І заклякла йому його простягнута рука, і він не міг опустити її...

5 А жертовник розпався, і попіл висипався з жертовника, за тією ознакою, що дав Божий чоловік за словом Господнім...

6 А цар сказав до Божого чоловіка: Умилостив обличчя Господа, Бога твого, і помолися за мене, і хай опуститься рука моя! І чоловік Божий умилостивив Господнє обличчя, і царська рука опустилася, і була, як перед тим...

7 І сказав цар до Божого чоловіка: Увійди зі мною до будинку й попоїж, і я дам тобі подарунки!

8 А чоловік Божий сказав до царя: Якщо ти даси мені пів будинку свого, не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!...

9 Бо так наказано мені за словом Господнім: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не повернешся дорогою, якою прийшов!

10 І пішов він іншою дорогою, і не повернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.

11 А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли йому про все, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, і переказали ті слова, що він казав до царя, своєму батькові.

12 І промовив до них їхній батько: Де ж та дорога, якою він пішов? А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.

13 І сказав він до синів своїх: Осідлайте мені віслюка! І вони осідлали йому віслюка, і він сів на нього.

14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як той сидів під дубом. І сказав він до нього: Чи ти той Божий чоловік, що прийшов з Юди? А той відповів: Я.

15 І сказав він до нього: Іди зі мною до помешкання мого та з'їж хліба!

16 А той сказав: Не можу повернутися з тобою та ввійти до тебе їсти хліб і пити воду!

17 Бо було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не повернешся тією дорогою, якою ти прийшов!

18 А той сказав йому: І я пророк, як ти! А ангел сказав мені за Господнім словом: Поверни його і приведи до себе, і хай він у тебе їсть хліб і п'є воду. Він же збрехав йому!

19 І він повернувся з ним, і їв хліб у його будинку та пив воду...

20 І як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що повернув його.

21 І він сказав до Божого чоловіка, що прийшов з Юди: Так сказав Господь: Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не дотримався того, що наказав тобі Господь, Бог твій,

22 і ти повернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке він казав тобі: Не їж хліба й не пий води, то не ввійде твій труп до могили батьків твоїх!...

23 І як той поїв хліба та напився, то він осідлав віслюка тому пророкові, що він повернув його.

24 І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був кинутий труп його на дорозі, а віслюк стояв при ньому, а той лев стояв при трупі...

25 Аж ось приходять люди, і побачили той труп, кинутий на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли й розповіли в тому місті, де сидів старий пророк.

26 І почув про це той пророк, що повернув його з дороги, та й сказав: Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що сказане йому.

27 І сказав він до синів своїх: Осідлайте мені віслюка! І осідлали.

28 І поїхав він, і знайшов його труп на дорозі, і віслюка та лева, що стояли поруч, а той лев не з'їв трупа і не роздер віслюка.

29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на віслюка, та й повернув його назад до міста, щоб оплакати та поховати того.

30 І поклав він його в своїй могилі, і плакали над ним: Ой, брате мій!

31 І по його похороні, сказав він до синів своїх: Коли я помру, то поховаєте мене в могилі, що в ній похований цей Божий чоловік. При кістках його покладіть мої кістки!

32 Бо конче збудеться те, що він казав був за Господнім словом над тим жертовником, що в Бет-Елі, та над усіма жертовними пагорбами, що в містах самарійських.

33 По цій пригоді Єровоам не зійшов зі своєї лихої дороги, і настановляв священиків пагорбів з усього народу, хто бажав, той призначався священиком пагорбів.

34 І стало те гріхом для оселі Єровоамової на винищення з поверхні землі.

1 про царів 14

1 Того часу захворів Авія, Єровоамів син.

2 І сказав Єровоам до своєї жінки: Устань та перевдягнися, і не пізнають, що ти Єровоамова жінка. І підеш до Шіло, ото там пророк Ахія, який казав про мене, що я буду царем над цим народом.

3 І візьми в свою руку десять хлібів і калачі та дзбанок меду, і ввійдеш до нього. І він скаже тобі, що буде хлопцеві.

4 І зробила так Єровоамова жінка. І встала вона, та й пішла до Шіло, і ввійшла до Ахієвого будинку. А Ахія не міг її бачити, бо погано бачив через старість.

5 І Господь сказав до Ахії: Ось приходить Єровоамова жінка, щоб запитати від тебе слово про сина свого, бо він хворий. Так і так скажеш їй. І коли вона ввійде, то вдаватиме чужу.

6 І як Ахія почув шарудіння ніг її, як вона входила, то сказав: Увійди, Єровоамова жінко! Чому то ти вдаєш чужу? А я посланий до тебе з твердою звісткою.

7 Іди, скажи Єровоамові: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Тому, що я підніс тебе з народу, і дав тебе за князя над моїм народом, Ізраїлем,

8 і відірвав царство від оселі Давида й дав його тобі, та ти не був, як мій раб Давид, що пильнував заповіді мої, і ходив за мною всім серцем своїм, щоб робити тільки добре в очах моїх,

9 і робив ти гірше за всіх, хто був перед тобою, і ти пішов і наробив собі інших богів та литих бовванів, щоб гнівати мене, а мене ти відкинув геть,

10 тому ось я наводжу лихо на оселю Єровоама, і винищу в Єровоама навіть те, що мочить на стіну, невільника й вільного в Ізраїлі, і вимету залишки по оселі Єровоамовій, як вимітається сміття, і не залишиться нічого.

11 Померлого в Єровоама в місті поїдять пси, а померлого на полі поїсть птаство небесне.