Біблія - Невідомий Автор

І зберіг ти йому ту велику милість, і дав йому сина, що сидить на його троні, як є й цього дня.

7 А тепер, Господе, Боже, ти зробив свого раба царем замість батька мого Давида, а я молодий, не знаю виходу та входу.

8 А раб твій серед народу твого, якого ти обрав, він народ численний, що його не можна порахувати через велику кількість.

9 Дай же своєму рабові серце розумне, щоб судити народ твій, щоб відрізняти добре від лихого, бо хто втрапить керувати цим великим народом твоїм?

10 І була та річ приємна в Господніх очах, що Соломон попросив.

11 І сказав Бог до нього: За те, що просив ти це, а не просив для себе днів довгих та багатства, і не просив душ ворогів своїх, а просив собі розуму, щоб уміти судити,

12 то зроблю я за словом твоїм, ось я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти, не було перед тобою й не постане такий, як ти, по тобі.

13 А також те, чого не просив ти, я даю тобі: і багатство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й не буде нікого серед царів усе життя твоє.

14 А якщо ти ходитимеш моїми дорогами, щоб виконувати постанови мої та заповіді мої, як ходив був батько твій Давид, то продовжу дні твої!

15 І прокинувся Соломон, аж ось це був сон. І ввійшов він до Єрусалиму, та й став перед ковчегом Господнього заповіту, і приніс цілопалення та жертви мирні. І зробив він гостину для всіх своїх слуг.

16 І якось прийшли до царя дві жінки повії, та й стали перед обличчям його.

17 І сказала одна жінка: Прошу, пане мій, ми обидві сидимо в одному будинку. І народила я при ній.

18 І сталося третього дня по пологах моїх, і народила теж оця жінка. А ми були разом, нікого іншого в будинку з нами не було, тільки ми вдвох.

19 А вночі помер син цієї жінки, бо вона налягла на нього.

20 І встала вона серед ночі, і взяла мого сина від мене, а невільниця твоя спала, і поклала вона його поруч себе, а свого померлого сина поклала при мені...

21 І встала я вранці, щоб погодувати сина свого, а він мертвий! І придивилася я до нього вранці, а то не мій син, що я народила...

22 А інша жінка сказала: Ні, то мій син живий, а твій син мертвий! А та сказала: Ні, то твій син мертвий, а мій син живий! І так сперечалися вони перед царем.

23 І сказав цар: Ця каже: Це мій син живий, а син твій мертвий, а та каже: Ні, то син твій мертвий, а мій син живий.

24 І сказав цар: Подайте мені меча! І принесли меча перед цареве обличчя.

25 І сказав цар: Розітніть це живе дитя надвоє, і дайте половину одній, а половину іншій!...

26 І сказала до царя жінка, що син її живий, бо любила його дуже: Прошу, пане мій, дайте їй немовлятко живим, а вбити не вбивайте його!... А та каже: Хай не буде ні мені, ні тобі, розтинайте!...

27 А цар сказав: Дайте їй це немовлятко, а вбивати не вбивайте його. Вона його мати!

28 І почув весь Єрусалим про той суд, що цар розсудив, і стали боятися царя, бо бачили, що в ньому Божа мудрість, щоб судити.

1 про царів 4

1 І був цар Соломон царем над усім Ізраїлем.

2 А оце його очільники: священик Азарія, син Садока.

3 Писарі Еліхореф та Ахія, сини Шіші. Канцлер Йосафат, син Ахілуда.

4 Головний над військом Беная, Єгоядин син, а Садок та Евіятар були священиками.

5 А Азарія, Натанів син, над намісниками, а священик Завуд, син Натанів, товариш царів.

6 А Ахішар над палацом, а Адонірам, Авдин син над даниною.

7 А в Соломона було дванадцять намісників над усім Ізраїлем, і вони відповідали за харчування царя та хатніх його, один місяць на рік кожен з них відповідав за харчування.

8 А оце їхні імена: Бен-Гур в Єфремових горах,

9 Бен-Декер — у Макаці, в Шаалевімі, в Бет-Шемеші і в Елоні Бет-Ганану.

10 Бен-Гесед — в Арубботі, йому належали: Сохо та весь край Хеферу.

11 Бен-Авінадав — уся околиця Дору. Тафат, Соломонова дочка, була йому за жінку.

12 Баана, Ахілудів син Таанах — Меґіддо та весь Бет-Шеан, що при Цартані, нижче Ізреелу, від Бет-Шеану аж до Авел-Мехола, аж до того боку Йокмеаму.

13 Бен-Ґевер — у ґілеадському Рамоті, йому належали: оселі Яїра, сина Манасії, що в Ґілеаді, йому околиця Арґову, що в Башані, шістдесят міст великих, з мурами та з мідними засувами.

14 Ахінадав, син Іддо — в Маханаїмі.

15 Ахімаац — в Нефталимі. Він також узяв Босмат, Соломонову дочку, за жінку.

16 Баана, Хушаїв син, — в Асирі та в Бе-Алоті.

17 Йосафат, Паруахів син, — в Іссахарі.

18 Шім'ї, Елин син, — у Веніямині.

19 Ґевер, син Уріїв, — у Гілеаді, у краї Сигона, царя аморейського, та Оґа, царя башанського. А один намісник, що в усьому краї.

20 Юда та Ізраїль були численні, як пісок на березі морському. Вони їли й пили та тішилися!

1 про царів 5

1 А Соломон панував над усіма царствами від Річки аж до Филистимського краю та аж до кордону Єгипту. Вони приносили дари та служили Соломонові по всі дні його життя.

2 І була Соломонова пожива на один день: тридцять корів пшеничного борошна, шістдесят корів іншого борошна.

3 Десять з великої ситої худоби, двадцять з худоби великої з пасовиська та сотня худоби дрібної, окрім оленя, сарни, антилопи та ситих гусок.

4 Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Гази над усіма царями по цей бік Річки. І був у нього мир з усіх сторін навколо.

5 І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона.

6 І було в Соломона сорок тисяч стійл для коней колісниць його та дванадцять тисяч вершників.

7 І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто приходив до столу його, кожен свій місяць, і не було нестачі ні в чому.

8 А ячменю та соломи для коней та для румаків спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього.

9 І дав Бог Соломонові дуже багато мудрості та розуму, також серце широке, як пісок на березі моря.

10 І збільшилася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту.

11 І був він мудріший від усякої людини, від Етана езрахітського, Гемана, Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім'я його було славне серед усіх людей навколо.

12 І він висловив три тисячі приказок та тисяча п'ять пісень.

13 Він розповідав про дерева, від кедру, що на Лівані, й аж до ісопу, що росте на стіні. І розповідав про худобу, про птаство, про плазуюче та про риб.

14 І приходили від усіх народів, щоб послухати Соломонову мудрість, від усіх царів краю, що чули про мудрість його.

15 І послав Хірам, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його помазали на царя на місце батька його, бо Хірам був приятелем Давидовим по всі дні.

16 І послав Соломон до Хірама, промовляючи:

17 Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати помешкання для імені Господа, Бога свого, через війни, що оточували його, аж поки Господь не віддав всіх ворогів, під стопи ніг його.

18 А тепер Господь, Бог мій, дав мені відпочинок навколо, нема супротивника і нема лиха ніякого.

19 І ото я маю на думці збудувати помешкання для імені Господа, Бога мого, як Господь казав був моєму батькові Давидові: Син твій, якого дам замість тебе на трон твій, він збудує помешкання для ймення мого.

20 Накажи, і хай заготують мені кедри з Лівану, а раби мої будуть з рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все, що скажеш, бо ти знаєш, що серед нас нема знавців вирубки дерев, як сидоняни.

21 І сталося, як почув Хірам Соломонові слова, то дуже зрадів та й сказав: Благословенний Господь сьогодні, що дав Давидові мудрого сина над цим великим народом!

22 І послав Хірам до Соломона, передати: Почув я про те, про що посилав ти до мене. Я виконаю всі побажання твої, щодо дерева кедрового та дерева кипарисового.

23 Мої раби спустять з Лівану до моря, а я їх поскладаю в плоти, і відправлю морем аж до місця, про яке пошлеш мені звістку, і порозбиваю їх там, і ти забереш. А ти виконаєш моє бажання, дати хліба для моєї оселі.

24 І давав Хірам Соломонові дерева кедрові та дерева кипарисові, усе за бажанням його.

25 А Соломон давав Хірамові двадцять тисяч корів пшениці, живність для оселі його, та двадцять тисяч корів товченої оливи. Так давав Соломон Хірамові щорічно.

26 А Господь дав Соломонові мудрість, як обіцяв був йому. І був мир між Хірамом та Соломоном, і обидва вони склали угоду.

27 А Соломон зібрав працівників з усього Ізраїля, і було їх тридцять тисяч душ.

28 І він посилав їх до Лівану, по десять тисяч на місяць, навпереміну: місяць були вони на Лівані, два місяці в помешканнях своїх, а Адонірам наглядав над ними.

29 І було в Соломона сімдесят тисяч носіїв та вісімдесят тисяч каменотесів у горах,

30 окрім трьох тисяч трьох сотень керівників, що настановив Соломон над виконанням робіт, вони правили над народом, що виконували їх.

31 І вони тесали, як цар наказав, великі та дорогі камені, щоб закласти основу з них для храму.

32 Так обтесували камені будівничі Соломонові й Хірамові та ґівляни і готували деревину та камені на будівництва храму.

1 про царів 6

1 І року чотириста вісімдесятого по виході Ізраїлевих синів з Єгипетського краю, четвертого року Соломонового царювання над Ізраїлем, місяця зіва, розпочав він будувати храм для Господа.

2 А той храм, що цар Соломон будував для Господа, шістдесят ліктів довжина його, двадцять ліктів ширина і тридцять ліктів висота його.

3 А притвор перед храмом цієї будівлі двадцять ліктів довжина її, відповідно ширини храму, десять ліктів ширина його перед храмом.

4 І зробив він для храму прозорі вікна, широкі знадвору й вузькі всередині.

5 А до стіни храму прибудував він будівлю навколо, вздовж стін навколо храму та найсвятішого, і поробив бічні кімнати навколо.

6 Долішньої ширина — п'ять ліктів, середньої — шість ліктів, а ширина горішньої — сім ліктів, бо він дав навколо храму знадвору виступи, щоб не тримати їх у стінах храму.

7 Будувалася будівля з готового каменя з каменоломні, а молотки та сокира, всяке залізне знаряддя не було чуте в храмі, коли його будували.

8 Вхід до середньої бічної кімнати був з правого боку храму, а крученими сходами входили до середньої, а з середньої до третьої.

9 І закінчив він будівництво того храму. І покрив він храм дошками та брусками кедрових дерев.

10 І прибудував він на весь храм бічні приміщення, п'ять ліктів висота їхня, і вони трималися храму кедровими балками.

11 І було Господнє слово до Соломона:

12 Якщо ти ходитимеш моїми уставами й постанови мої будеш виконувати, і будеш пильнувати всі мої заповіді, щоб ними ходити, то я виконаю на тобі своє слово, яке я сказав був батькові твоєму Давидові, щодо храму, який ти будуєш.

13 І пробуватиму посеред Ізраїлевих синів, і не покину свого Ізраїлевого народу.

14 І закінчив будувати Соломон той храм.

15 І облицював він стіни храму зсередини кедровими дошками, від підлоги храму аж до балок, а підлогу храму покрив кипарисовими дошками.

16 І облицював також задню частину храму кедровими дошками, від підлоги аж до балок, і відділив її всередині для девіра, святого святих.

17 А той храм перед девіром був на сорок ліктів.

18 А на кедрині всередині храму була різьба огірків та відкритих квітів.