Полонянка бандита - Тетяна Калинова
На світанку , так само як і вчора , вирвав найгарнішу троянду і зайшов в кімнату Лії . Кілька хвилин милувався своїм сплячим янголом ковтаючи слину , потім разом з квіткою поклав на подушку записку в якій було запрошення на побачення і пішов в свій кабінет. В мене великі плани на сьогоднішній вечір. Якщо все піде як заплановано , то сподіваюсь що гарний вечір плавно перейде в незабутню , пристрасну ніч. Хочу її так , що від однієї думки про її принади , мурахи бігають по тілу , а мій друг в штанах , який останній тиждень практично весь час до болю напружений , обіцяє відмовитись від такого господаря в випадку облому. Ох, бідааа!!!
Поки Лія ще спить і в мене є вільний час , вирішив прослухати її розмову по телефону. Можливо хоч щось дізнаюсь про свою вреднюгу, якщо вона сама досі грається в мовчанку. Мені ж з кожним днем стає все цікавіше дізнатись про неї якнайбільше. Телефоную охоронцю.
- Рус , принеси мені в кабінет запис розмови Лії по телефону.
- Так Еміре. Дві хвилинки. - відповідає і я відключаюсь .
Руслан приніс мені флешку і поклав на стіл.
- Ти прослуховував ? - запитую .
- Ні. Ви наказали тільки записати . Я й записав. Вона телефонувала два рази на один і той самий номер , чоловікові на ім'я Михайло. Розмови я не слухав. - стис кулаки лише від думки , що вона телефонувала іншому. Та я уявлення не мав що почую...
Після першої ж розмови серце провалилось в п'яти а мозок вибухнув . Пульс гепає десь в вухах ... Я не був впевнений що хочу почути другу розмову. Слова Лії лунали в голові раз за разом в різних тональностях і вбивали мене без зброї.
"В мене з'явилась одна ідея. Я спробую закохати в себе свого викрадача і потім використати в нашій помсті. Здається він вже повівся".
Кожне його "лялечко" і "мала" било по мізках наче кувалдою. Та родзинка була попереду... Лія погодилась зрадити мою довіру. Зрадити мене . Пробратись в мій кабінет і нишпорити там наче криса шукаючи інформацію на мого ворога. І вишенька на торті - останні слова моєї жінки адресовані іншому чоловікові:
"Будь обережний мій хороший . В мене ж крім тебе нікого Міш . Цілую!"
Нікого... Нікого чорт забирай !!! Коли вона для мене все , я для неї ніхто... Вимкнув і прикрив очі. Віслюк . Розвела наче хлопчика. Погань маленька. Яка ж ти лицемірна погань , Ліє!!!
І що це за мудак такий , який знаючи що його кохана жінка живе з іншим чоловіком , хоч і примусово , сидить на місці і ще дає поради як можна ще більше наразити себе на небезпеку. Я ж можу вбити її за це. А ще просто запитує чи варто їй допомагати... Та якби я був на його місці, вбив би кожного голими руками за свою жінку. На одну б ногу наступив , а за іншу потягнув щоб роздерти як жабу. А він тільки запитує...
- Дізнайся хто цей Міша . - кажу Руслану піднявшись з крісла І підійшовши до вікна. - І дай їй зробити те що задумала. Що б вона не робила і куди б не лізла - не заважай. Я хочу впіймати її на гарячому. В кабінеті камера є , мені потрібно щоб ти поставив ще одну в її кімнаті. - насправді це брехня. Просто я сподіваюсь що вона цього не зробить. Не зможе . Наївний дурень якого боїться і поважає бандитський світ і якого зробила одна маленька дівчинка. Як їй вдалось мене так розвести? Я сука був впевнений в її щирості. Вбирав кожне слово наче губка і кайфував що вона мене прийняла, звикла , заспокоїлась . Що все наче налагоджується.
"Мені з тобою добре Еміре."
Стерво брехливе.
Дива не сталося... Щойно я пішов з дому , Лія на диво швидко відчинила двері , зайшла в мій кабінет і знайшла в нижній шухляді теку , яку я навмисне залишив для неї і яку сподівався вона не візьме. Взяла! Взяла трясця твоїй матері!!! І заховала в себе під матрац. І виправдань чи сумнівів ніяких. Я все бачив на власні очі . Бачив як шукала , як обережно все складала по місцях і як заховала теку в своїй кімнаті. Земля пішла з-під ніг . Значить дійсно гралась . Використовувала мене щоб підібратись ближче і примусити танцювати під її дудку. Ну що ж ... Оплески!!! Впоралась ідеально . Актриса бісова. Намагаюсь вгамувати серце , та воно наче сказилось , то стрибає галопом то ледь б'ється пропускаючи удари.
Залишивши всі справи повертаюсь додому. Щойно приїжджаю , відразу біжу до неї. Не знаю що зараз зроблю. Здається готовий вбити. Ввійшов в кімнату до брехливого стерва . Вона вже майже готова йти на побачення. Гарна сукня , макіяж , підбори. Глянула на мене , посмішка з обличчя стерлась і вона зробила крок назад. Злякалась? Добре. Але раніше потрібно було боятись.
