Франческа. Володарка офіцерського жетона - Дорж Бату

— І що партнери? — я примружився. — Обіймають її на сцені, прямо в тебе під носом?

Льолєка знову пересмикнуло. Я зареготав.

— От чого ти іржеш, Джорджіо?!

— Просто ти такий кумедний, коли ревнуєш! Камон, це тільки балет!

— Балет! Ти не бачив, Джорджіо, ти не бачив, як цей Робін… Її партнер… — Льолєк із такою ненавистю сказав «партнер», ніби мав на увазі самого чорта. — Як той «партнер» її обнімає! І так, і так! Ледь не цілує! А вона його обіймає… стегнами! — щоки в Льолєка стали червоні, як сідниці в бабуїна. — Я не можу на це дивитися!

— То не дивись, яка проблема? Якого біса тебе взагалі на ту репетицію понесло?!

— Бо Сара багато часу приділяє цим танцям!

— Не «цим танцям», а балетові. Це нормально, вона ж професійна балерина[78]! — я склав руки на грудях. — Льолєку, я зараз образливе скажу: ти дурко.

— Дякую, друже, ти вмієш підтримати! — огризнувся Маковскі.

— Ти бовдур, — безжально додав я. — От скажи мені — ти ж сам не проти потанцювати з якоюсь кралечкою?

Льолєк на мить задумався — мені цього вистачило, і я одразу вдався до дешевої маніпуляції:

— Бачиш?! Не проти! А сам тут кукурікаєш, як індик!

— Я нічого такого не казав! — обурився Льолєк, та було вже пізно.

— Ага, не казав, не казав! Я пам’ятаю, як ти витріщався на Сариних подружок, коли вони її забирали з бази на вечірку. Отелло знайшовся, теж мені! Словом, якщо захочеш зрозуміти Сару і захочеш, щоб вона тебе зрозуміла, іди й сам танцюй!

Через кілька днів до нас знову завітала Сара. Вигляд у неї був уже не такий стурбований, як попереднього разу.

— Ну що там?! — негайно причепилася до подруги Франческа. — Льолєк уже заспокоївся? Чи в нього й надалі вогонь із дупи йде?!

— Та ні, вже краще! — Сара всміхнулася. — Я його подрузі віддала!

Франческа впустила недочищений апельсин на підлогу. Плід весело покотився мені під ноги.

— Тобто?!

— Тобто Маковскі попросився навчити його танцювати, — сказала МакКарті, хитро всміхаючись. — Ну я й довірила цю відповідальну справу Домінік!

Домінік — Сарина подруга з часів балетного минулого — ефектна чорнява й тоненька латиноамериканка.

— Ну і як? — до Франчески нарешті повернулася мова.

— Тепер він бурчить набагато менше! — засміялася МакКарті. — Поки ми з Робіном шліфуємо номер, Маковскі зажимається із Домінік.

Я жваво уявив цю парочку — Льолєка в балетному трико і маєчці в облипочку і Домінік у хітоні, яка грайливо сміється і тримає його за плечі. Клянусь, я би дорого заплатив, щоб побачити таке шоу!

— І як? — видихнула Трейсі. — Домінік красуня, справжня венесуелка! Гаряча, мов вулкан! Ти сама не ревнуєш?

— Чого це? — геть як Франческа, підняла брову Сара. — Це ж тільки танці!

— Ну, не знаю, я б свого хлопця не підпустила до такої кралечки, як Домінік! — знизала плечима Трейсі.

— От приблизно так і Маковскі думав про Робіна, а я із ним тільки танцюю. Він мій партнер по танцях і добрий друг, — сказала Сара.

Трейсі подивилася на неї, як на Санта-Клауса, що липневого спекотного дня прийшов на пляж.

— Саро, біля красивої жінки чоловіки думають не головою, а…

— Трейсі, по-перше, я сподіваюся, що Маковскі все-таки думає головою, а по-друге, я не аж така невпевнена в собі, щоб боятися, що він мене кине заради Домінік. Ми одна одну знаємо не один рік, і я їй довіряю. До того ж у Домінік є своя голова на плечах, якщо раптом у Льолєка її на той момент на в’язах не знайдеться.

— Тобто ти за свого хлопця не будеш боротися?

— Боротися? — Сара голосно засміялась. — Трейсі, дорогенька, я схожа на армрестлерку? Ото вже точно я не дбатиму, щоб хлопець від мене не чкурнув до іншої! Знаєш, життя коротке, і марнувати його на дурню я не збираюся. На світі повно дівчат у сто разів за мене красивіших — то що, я повинна тепер переживати, що Маковскі піде від мене до якоїсь красуні? Покинути через це балет? Дзуськи! Я не проти, щоб він танцював із Домінік — принаймні зрозуміє, що таке танці і хто такий партнер.

Коли я на перерві знову зайшов до Маковскі на КПП, Льолєк сидів за ком’пютером і передивлявся відео. Це був посібник із сальси.

— Ну, як там танці?

— Чудово!

— Подобається тобі Домінік? Скажи, гарненька?

— Та до чого тут Домінік взагалі? Вона хороша партнерка, і з її допомогою я відкрив, що я, виявляється, вмію танцювати!

— Сальса — чудова штука. Вуличні танці без правил.

— Дякую, старий, що порадив.

— Ти спитав — я й порадив. А Робін? І далі ревнуєш?

— Та який там Робін?! — відмахнувся Льолєк, показуючи на екран. — Диви, не можу ось зрозуміти, як він її так викрутив?

* * *

Отже, всього за кілька годин із майданчика LP—0 A Середньоатлантичного регіонального космопорту (MARS), що в південній частині космодрому Воллопс у Вірджинії, стартує Antares 230 із космічною вантажівкою Cygnus на борту.

Цього разу космічний корабель Cygnus OA—9 E у рамках місії CRS має доставити на орбіту 7386 фунтів (3350 кілограмів) корисного вантажу, серед якого більшу частину займають матеріали й обладнання для наукових досліджень та обладнання для МКС (1021 кілограм і 1191 кілограм відповідно). Ну і 811 кілограмів продуктів та особистих речей екіпажу (непоганий такий шопінг).

І це не просто «посилочка», як ми її в НАСА між собою звемо. Цей корабель називається «S.S. J. R. Thompson» — на честь п’ятого директора Центру космічних польотів імені Джорджа Маршалла Джеймса Томпсона.

Для того, хто цікавиться ракетою, то так, це старий добрий Antares 230, на якому цього разу в першому ступені встановлено російський двигун РД-181, куплений ще тисячу років тому.

Після сумного випадку 28 жовтня 2014 року, коли через несправність турбонасосного агрегата ракета з кузнєцовськими двигунами вибухнула на висоті 150 метрів, концерн Orbital ATK уклав угоду з українським КБ «Південне», яке віднині розробляє для Antares місткості для пального, баки високого тиску, клапани, датчики, систему подачі пального та інше обладнання, пов’язане з паливною системою. Тобто весь перший ступінь, окрім самого двигуна.

Тільки за цих умов Antares із російськими двигунами й досі літає, і, сподіваюся, злетить і тепер.

— Наземний контроль, Сі-Ті, перехід LV3 завершив, трастери відключені, Delta-V +0,45, inclination 51,7, R — Bar nominal. Канали відкрили.

— Координація, Г’юстон, перехід LV3 прийняли, Delta-V +0,45, R — Bar nominal, трастери відключені, підтверджую!

— ЦУП Даллес, Сі-Ті, Г’юстон, дані бачимо, канали відкриті!

— ISS—55, Тінґл підтверджую, підхідну траєкторію зайняли, канали відкриті!

— Будемо піднімати станцію, Девіде?

— Будемо піднімати, Г’юстон!

— Ти впораєшся, Дейве. C2 V2 крута штука!

Прогрес не стоїть на місці. У нашому випадку він навіть не біжить, а стрімко мчить, як молодий скакун монгольським степом. Ще недавно прийом та передача контролю за кораблями, які підходять до МКС (ISS), були страшенно геморойною справою.

Досі ми з Франческою перебирали контроль для того, щоб підняти корабель із низької орбіти до орбітального коридору ISS. Для цього ми здійснювали маневри двигунами корабля, так звані «DV» (Delta Velocity Burns), піднімаючи Cygnus на висоту 400 кілометрів, на підхід до точки «Go/No-Go for Joint-Ops», тобто до точки, де екіпаж ISS мусить вирішити, стикувати корабель до станції чи ні. Після цього ми звітували, передавали контроль Г’юстону і закривали сесію.

Причому сам екіпаж МКС