Шибайголови - Олександра Малінкова

- Джес! Будь ласка! Тихіше! Мія проснеться! 

Вона примружила оченята. Бачу, що капець як кортить вигукнути чергову образу мені в обличчя, та стримується з усієї сили. А це, повірте, для неї дуже не просто!

- Хто вона? - Знову почалося.

- Досить, Джессі! - Покрокував до виходу.

- Куди ти? 

- Йду геть звідси! - Вигукую й відчиняю двері.

Біжить за мною.

- Вертайся, Джесіко! Тут холодно! 

Обіймає себе руками, намагаючись захиститися від ще досить весняної прохолоди.