І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський

приходить наприкінці уривку коментаря до цього місця до розуміння, якому поклав початок Ван Бі: «Не орати, не обробляти поле за перший рік — це означає зовсім не розраховувати на збір урожаю, на використання поля аж на третьому році». Але як же можна тоді досягти того, щоб і врожай зібрати, і відсунути використання поля на третій рік? Конфуцій згадував тих, хто «живуть у тіні і так домагаються своїх прагнень, здійснюють належне і таким чином досягають своєї правди». Крім цього, він казав: «Вже в оранці укладено голод (як те, що стимулює до цілеспрямованої діяльності); вже в навчання закладено платню (як об’єкт прагнень)». Слабка риска на другій позиції має пасивну піддатливість, врівноваженість і слушність, нагорі вона складає відповідність до володаря — сильної риски на п’ятій позиції, яка має активну напруженість, врівноваженість і слушність. У такій ситуації варто тільки думати про те, як домогтися прагнень і досягти правди, і ні на волосину не мріяти про багатство, знатність, вигоду та платню. І тоді буде «сприятливо мати куди виступати», і не змінювати свою основу (позицію). Позаяк і це місце коментаря Вань І може бути все ж витлумачене в дусі Р. Вільгельма, а не в дусі Ван Бі, довелося дати пояснення, яке дещо перевищує розміри наших вступних зауважень, для того, щоб виправдати переклад тексту: «Слабка риска — на другому місці. Якщо не зоравши збираєш врожай, не обробивши поле [першого року], скористаєшся ним [третього], то буде сприятливо мати куди виступати».

3

У становищі непорочності існують три ознаки: непохитність, уміння завжди опинятися на своєму місці і так звана відсутність кореспонденції, тобто відсутність відгомону в іншому, яке може бути зрозумілим як відсутність особистих зв’язків. Бездоганність об’єктивна і тому позбавлена особистих зв’язків. Природно, що наявність останніх призвела б лише до нещастя. Позаяк третя позиція — це вихід назовні, то тут це утруднене ще й тим, що справжнього знання тут не накопичено. Проте, при виході назовні людина може відчути бажання повчати інших. Для них, для інших, ці повчання, можливо, і будуть на користь, але самостійно людина не зможе досягти нічого. Хтось інший може заволодіти її майном, але особа, зашифрована у цьому тексті у вигляді людини, котра живе в своєму місті, не отримає нічого. Тому в тексті читаємо: «Слабка риска — на третьому місці. Непорочному — лихо. Він, можливо, прив’яже свого бика, а перехожий заволодіє ним. Для того, хто живе в цьому місті, — лихо».

4

Четверта позиція, як ми знаємо, є позицію, що тяжіє до п’ятої. П’ята, як центральна, займає найголовніше, домінуюче становище в усій гексаграмі. Суть гексаграми «непорочність» — це підготовчий період, про який сказано у вступі до всієї гексаграми. Тому четверта позиція, що тяжіє тут до п’ятої, характеризується доволі лаконічно. Тут потрібна лише стійкість, стійке дотримання свого буде бездоганне — більше нічого. Тому і текст доволі лаконічно в цьому випадку каже лише таке: «Сильна риска — на четвертому місці. Якщо зможеш бути стійким, осуду не буде».

5

П’ята риска — головна в цій гексаграмі. Все існує для людини, але людина, котра переживає таку ситуацію, де все усвідомлює існуючим для себе, мимоволі може схилитися до помилки, до егоїстичного сприйняття світу. Для ситуації непорочності такий стан людини може бути названо тільки болючим. Але таку хворобливість лікувати чимось зовнішнім було б зовсім неправильно. Зовнішнє тут символізує шоста риска. Як ми знаємо, шоста риска має вихід із цього становища, тобто вихід із непорочності, перетворення непорочності в щось інше, тобто в порочність. Тому шоста риска символізувати цілющу силу ніяк не може. Отже, вихід із цього становища (зцілення від недуг) може бути тільки внутрішній, тільки тими силами, що були вказані в другій рисці. Тому в тексті сказано: «Сильна риска — на п’ятому місці. Хвороба непорочного. Не бери ліків, буде радість».

6

Шоста риска характеризує перерозвиток цього процесу. Характер усієї цієї гексаграми — бездоганність, яка вимагає повної пильності в її виконанні, вказує нам на те, що тут найбільшу роль відіграє свідомість власної відповідальності за всі свої дії. Оскільки тут маємо кінець ситуації, позаяк і кінець цієї пильності, кінець власної, особистої відповідальності. Звідси й образ біди, яку людина накликала з власної вини на себе, з’являється в тексті, в якому читаємо: «Сильна риска — нагорі. Бездоганність іде. Буде біда, викликана з власної вини. Нічого сприятливого».

№ 26. Да-чу. Виховання великим

Попередня ситуація непорочності є тим періодом, коли людина виробляє в собі свої найкращі чесноти та нагромаджує свої заслуги. Якщо вони реалізовані правильно, то і людина може набути величезних моральних сил. Вони, власне кажучи, й є тим великим, що може продовжувати виховувати. Але для таких великих моральних сил потрібен і великий об’єкт їхньої дії. Об’єкт цей має бути настільки широким, аби можна було вийти за межі свого особистого. Тому найсуттєвіше в цій ситуації — це вихід зі своєї вузької сфери. У попередній ситуації вже був досягнутий відомий синтез того, що пізнане, і пізнаване знову. Але якщо цей синтез людина звернула б тільки на свою власну користь, то позначила би лише подолання своїх вад. Тут же треба діяти так, аби ця дія простягалася і на інших людей, тільки тоді вона може бути названа великою. З цього приводу можна сказати, що тут мається на увазі не тільки виховання великим, але й велике виховання. Тому в тексті бачимо: «Виховання великим. Сприятлива стійкість. Годуйся не тільки від свого дому. Щастя. Сприятливий брід через велику ріку».

1

Основна небезпека, яка може постати перед людиною на цій позиції, як і раніше, продовжувати працювати над накопиченням своїх моральних чеснот, заради самого себе. Це дуже помітно на першій позиції, бо вона характеризує перебування людини в самій глибині свого внутрішнього життя. Тут найбільша небезпека — залишитися в самому собі і не вийти до оточуючих людей. Але цьому треба покласти край, тільки тоді буде можливо досягти позитивних результатів. У тексті читаємо: «Сильна риска — на початку. Буде небезпека. Сприятливо припинити [свою діяльність]».

2

Якщо перша позиція є тільки початок процесу в його розвитку всередині, то друга позиція — максимальний розвиток процесу. Але в цій ситуації, це якраз зайве, бо для внутрішнього життя все зроблено в попередній ситуації. Тому стійке перебування в ній призводить тільки до безпорадності. Залишатися тільки в собі означало б не рухатися вперед. У короткому, але виразному образі «Книга змін» висловлює це: «Сильна риска — на другому місці. У воза випали спиці».

3

Третя позиція, зазвичай, вказує на вихід із внутрішнього життя до діяльності зовні, якнайбільш гармонує із загальним змістом цієї гексаграми. Здебільшого третя позиція визначається позицією кризи, і в більшості випадків у «Книзі змін» на ній ми знаходимо достатньо суворі запобіжні афоризми. Однак тут, де вихід, зовні, що характеризує третю позицію, гармонійно поєднується з виходом назовні, необхідним за змістом цієї ситуації загалом, він є чимось сприятливим, по-своєму гармонує з усією гексаграмою. Тому і в тексті знаходимо: «Сильна риска — на третьому місці. Погоня на