Книги Якова - Ольга Токарчук

Коли Томас вимовляє слово «алхімія», він робить це так, наче з його рота визирає маленька, кругляста, ще тепла хлібина.

Лабораторію облаштовують в останній кімнаті наприкінці коридору, біля покоїв Якова. Яків замовляє спеціальне обладнання з Італії за посередництвом генерала Бальвічіні, з яким познайомився при цісарському дворі. Усю цю машинерію, яка складається з реторт і пальників, скляних трубок і банок, старанно й обережно розставляють на спеціально виготовлених столах і полицях, аби на Різдво від першої ханукальної свічки запалити вогонь під ретортою. Томас фон Шенфельд, батько вже трьох дітей, завжди в сніжно-білій перуці, елегантно вбраний, приходить лише тоді, коли ненадовго з’являється в країні. Привозить силу подарунків для всіх братів і сестер.

У такий час вони з Яковом майже не виходять з лабораторії і нікого туди не впускають, є лише двоє втаємничених: Матушевський та ще отой граф Екер унд Екгофен, який так гарно танцював з Евою в цісаря. Тепер усім відомо, що жінки його не цікавлять, але це не заважає йому знатися на ділі. На жаль, до березня не вдається добути ані крихти золота чи срібла. В численних колбах і банках нагромаджуються лише смердючі рідини та всі можливі різновиди попелу.

Якову сниться, що графиня Зальм, з якою він познайомився при дворі і яка виявляє до нього особливу прихильність, радить йому від болю в потилиці, який справді останнім часом йому докучає, «пити Моравію». Без сумніву, це означає, що невдовзі прийде допомога золотом, що було б вельми доречним, бо двір глибоко загруз у боргах, попри спекуляції Томаса. А може, якраз через них. Адже він намовив Якова, а насамперед Звєжховських та Чернявських вкласти гроші в акції. І якщо спочатку вдалося заробити достатньо, аби повернути борги, то невдовзі щаслива смуга закінчилася. І саме тоді з’явилася ідея з алхімією. А тепер Томасові спала на думку ще блискучіша ідея: вони починають розливати у пляшечки прозору рідину золотавого кольору з приємним запахом, яку добувають з однієї слабкої кислоти. Якщо її достатньо розвести, вона не пошкоджує шкіри. Якщо випити краплю цієї рідини й запити склянкою води, можна вилікувати всі хвороби, стверджує Томас. Це перевірив на собі Яків: йому докучала кровотеча з прямої кишки, а до літа він цілком видужав.

Перші пляшечки з тією чудодійною рідиною їдуть до правовірних у Просніц, де зчиняють справжній фурор, тож Воловський бере їх і до Варшави. Влітку ще в одній кімнаті постає маленька мануфактура, де жінки наклеюють на пляшечки маленькі чепурні етикетки і складають їх у ящики, що поїдуть до Альтони.

На жаль, навіть ці «золоті краплі», як їх називають, не допомагають сплатити всі борги.

Як бачать світ сни Володаря

Зима 1785–1786 року не приносить нічого хорошого. В палаці на Петерсбурґер Ґассе панує холоднеча, Володар весь час хворий і насуплений, а їмость майже не виходить зі своїх покоїв. Раптом, наче хтось ножем відрізав, скінчилися виїзди до Відня. Продали одну карету, а маленький елегантний фіакр усе ще тримають у каретному дворі — на випадок, якби цісар усе-таки згадав собі про Еву Франк і покликав її до себе. Щоб заплатити постачальникам, довелося продати цінний сервіз. За дуже пристойну суму його купив генерал Бальвічіні. Багатьох відіслали додому, і в будинку стало тихо. Опалюють лише в спальнях та великій залі з каміном. Саме тому ті, що лишилися, більшість часу проводять тут.

Вранці, ще перед сніданком, вірні сходяться слухати слова Володаря. Яків з’являється тоді, коли вже всі зібралися; важливо те, як він одягнений. Жінки помітили: якщо на ньому біла сорочка, він у поганому гуморі й багатьох сваритиме. А якщо Яків вбрав червону одіж, настрій у нього хороший.

Володар розповідає свій сон; Чернявський або Матушевський записують. Якщо в Брюнні є Якубовський, записує й він. Потім свій сон оповідає Ева — і вони також записують. Відтак сни обговорюють і коментують. Встановився звичай, що й інші можуть розповідати свої сни, таким чином коментуючи сни Володаря та Еви. Часом трапляються дивовижні збіги, про які дискутують цілий день. Іноді переповідання снів триває до обіду, тому Звєжховська звеліла подавати при цьому невеликий сніданок.

У коридорах та на сходах панує пронизливий холод, крихітні кігтики колючого снігу дряпають шибки, вітер вовтузиться в коминах. Майже фізично відчутно, як на будинок у Брюнні напирають якісь інші світи, де кожен є не тим, ким є, а геть іншим, і все, що здавалося знайомим і певним, втрачає свої обриси, свою стабільність.

Володар гостює при дворі прусського короля Фрідріха і подає йому найкраще вино, але, перш ніж налити, сипле в келих піску і змішує його з вином. І король п’є це із задоволенням. Те саме подає й присутнім там принцам і князям.

Дивно, як такий сон починає жити денним життям. Цілий день усі бачать ту склянку з піском і вином, навіть тоді, коли п’ють вино за вечерею; деякі — особливо жінки, що, здається, мають більше сновидінь або краще їх пам’ятають, — кажуть, що наступної ночі теж пили пісок або подавали його іншим. Виникає нова можливість зміни, яка надовго оселяється в їхній уяві: перетворити пісок на вино, перетворити вино на пісок.

Володареві уві сні явився ребе Симеон, батько Якуба Шимановського, і сказав, що на нього чекає пані з Войславиць. І побачив Володар її красивою, молодою, в білій одежі. І сказав Яків Симеонові: «Але ж вона — стара, негарна і завжди носить чорне». Симеон відповів: «Не зважай на це, то лише тінь. У неї великі багатства, і вона їх усі хоче тобі віддати». Володар у цьому сні був ще молодий і в тілі. Пані з Войславиць пестила його, оголила груди і прагнула з ним зблизитися, але Яків боронився, не хотів.

Усі погоджуються, що цей сон означає швидке вирішення фінансових проблем.

Ще Володар бачив на великому полі тисячі уланів, лише правовірних, а його сини, Рох і Юзеф, командували ними. Яків прокоментував: «Я вийду з Брюнна і нарешті сидітиму на своєму місці, і тоді прибуде до мене безліч панів та євреїв, щоб охреститися».

Бачив Яків графа Весселя, у якого хотів винайняти палац у Пілиці; граф сидів на невеликому дзиґлику у своїй кареті. Пояснення Якова: «Надійде допомога в золоті, а прохання графа буде виконане, він-бо просив його доньку взяти до Еви придворною».

Бачив Яків красиву панну, що сиділа на горі, а довкола неї росли свіжі трави і буйне