Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856 –1886) - Грицак Я.Й.

12    Там само, с. 12-13.

13    [Евгеній Фенцик], «Нигилистамг», Слово, 1879, 17 (29) травня, №53, с. 2-3 -Підпис: Владимірт, изг ущелій Карпатг; авторство встановлено на підставі: Левицкій, Т алицко-русская библіографія, т. 2, с. 611, 717.

14    ВР ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 1617, арк. 272.

15    ТТДТА у Львові, ф. 387, on. 1, од. зб. 17, арк. 1.

16    Будзиновський, Ішли діди на муки, с. 36, 38.

17    Там само, с. 80.

18    Варто звернути на ґлорифікацію общинної власности, яка тоді європейським соціялістам видавалася відправним пунктом розвитку всіх суспільств («від Індії до Ірландії») «первісним комуністичним суспільством» (див. примітку Фридриха Енгельса до англійського видання (1888) «Маніфесту комуністичної партії» - цит. за: Маркс, Енгельс, Маніфест комуністичної партії, с. 31-32). Порівняй також Беркутове «іскра розгориться новим огнем» із рядком відомого вірша «Из искрьі розгорится пламя», приписуваного Пушкінові - порівняння тим доречніше, що до самої повісти Франко вибрав як епіграф цитату з Пушкіна «Дела давно минувших дней, / Преданья стариньї глубокой...» [16:9].

19    Вітчизна. Збірник висловлювань, с. 74.

20    Eliade, Myth of Eternal Return, c. 22-27.

21    Там само, c. 22; Jacques Le Goff, History and Memory, New York, 1992, c. 22-29.

22    BP ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 1618, арк. 27-30. Див. також [16: 482-483].

23    Кістяківський, Щоденник, т. 2, с. 165, 352.

24    Див. розділ «Як Франко став генієм?».

25    Eric Hobsbawm, The Age of Empire 1875-1914, New York, 1987, c .6,10; Norman Stone, Europe Transformed, 1878-1919, Cambridge, MA, 1984, c. 13;Pulzer, The Rise of Political Anti-Semitism in Germany & Austria, c. ix.

26    A. J. P. Taylor, Bismarck. The Man and the Statesman, New York, 1967, c. 63.

27    Детальніше див.: Roman Szporluk, Communsim and Nationalism. Karl Marx versus Friedrich List, New York, Oxford, 1988; його ж, «In Search of Drama of History: Or, National Roads to Modernity», East European Politics and Society, 1990, №4 (1), c. 134-150.

28    Yuri Slezkine, Jewish Century, Princeton, NJ, 2004, c. 61.

29    С[вистун], Ч-Ьмь єсть для нась Шевченко?, с. 24.

30    Тарнавський, Спогади. Родинна хроніка, с. 96-97.

31    ArnoJ. Mayer, ThePersistance of the Old Regime Europe to the Great War, London, 1981, c. 3-15,329.

32    Детально див.: Wtodzimierz M^drzecki, Niemiecka interwencja militarna na Ukrainie w 1918 roku, Warszawa, 2000.

33    Mark von Hagen, «The Dilemmas of Ukrainian Independence and Statehood, 1917 1921», The Harriman Institute Forum, 1994, t. 7, №5, c. 7-11.

34    Див. дискусію на сторінках «Slavic Review» влітку 2000 року: Josh Sanborn, «The Mobilization of 1914 and the Question of the Russian Nation: A Re-Examination», Slavic Review, Summer 2000, t. 59, №2, c. 267-289; Scott J. Seregny, «Zemstvos, Peasants and Citizenship: The Russian Adult Education Movement and World War I», там само, c. 290-315;

S. A. Smith, «Citizenship and the Russian Naiton during World War I: A Comment», там само, c. 316-329. Як виглядає, це відчуження не оминуло навіть галицьких селян, котрі мали набагато довший досвід спілкування з міськими інтелектуалами і які були дуже активними у розбудові місцевих інституцій Західно-Української Народної Республіки. Див.: Олег Йосифович Павлишин, Формування та діяльність представницьких органів влади ЗУНР-ЗОУНР (жовтень 1918 - червень 1919 pp.). Дис. канд. іст. наук, Львів,

2000, с. 97-109,165-181.

35    Guthier, «The Popular Base of Ukrainian Nationalism in 1917», c. 30-47.

36    Andrea Graziosi, The Soviet Peasant War. The Great Soviet Peasant War. Bolsheviks and Peasants, 1917-1933 (Cambridge, Ma, 1996), c. 19.

37    В. І. Ленін, «Вибори до Установчих Зборів і диктатура пролетаріату», Повне зібрання творів, 50 т., Київ, 1974, т. 40, с. 18.

38    Михайло Грушевський, «1825-1925», Україна, 1925, №6, с. 3-4.

39    Михайло Грушевський, «Апостолові праці», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 217.

40    Володимир Бирчак, «Спогади про І. Франка», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 311.

41    С. Н. Щеголевг. Украинское движеніе, какь современнмй зтапь южнорусскаго сепаратизма, Кіевг, 1912, с. 115-118, 126-127, 293, 296.

42    Мороз, Іван Франко. Бібліографія творів, passim; Что читать народу? Крити-ческий указатель книгь для народнаго и д-Ьтского чтенія, т. З, Москва, 1906, passim.

Висновки

1 Михайло Рудницький, Від Мирного до Хвильового, Львів, 1936, с. 181-182.

Додатки

Джерело: Андреас Каппелер, Росія як поліетнічна імперія. Виникнення. Історія. Розпад, Львів, 2005, с. 309,

Джерело: ВР ІЛ, ф. З (І. Франко), од. зб. 1603, арк. 367.

Бібліографія

М. О. Мороз, упор., Іван Франко. Бібліографія творів. 1874-1964 (Київ, 1966).

Іван Якович Франко. Каталог творів письменника та літератури про нього. До сторіччя з дня народження (Львів, 1956).

Довідковий том до зібрання творів у 50-ти томах Івана Франка (Київ, 1989).

Йван Ем. Левицкій, Галицко-руская библіографія XIX столктія с увзглядненніемь русских изданій появившихся вь Угорщині и Буковині (1801-1886). Т. 1. Хроно-логическій списокьпубликацій[ 1801-1860]; Т. 2. Хронологическій списокь публикацій [1861-1886] (Львов, 1888).

О. І. Дей, М. О. Мороз. «Листи Івана Франка у львівських архівах», Українське літературознавство. Іван Франко. Статті і матеріали. Вип. 1 (Львів, 1966), с 143-157,

Мороз, М. Мороз, «Матеріали до бібліографії критичної літератури про Івана Франка (1875-1938)», Іван Франко. Статті і матеріали. Зб. 9 (Львів, 1962), с. 191-318.

Мирослав Мороз, Зарубіжне франкознавство. Бібліографічний покажчик (Львів, 1997).

Л. І. Ільницька, О. І. Хміль, упор. Репертуар української книги 1798-1916. Матеріали до бібліографії. Т. 1. 1798-1870 (Львів, 1995); Т. 2. 1871-1886 (Львів, 1997); Т. 3. 1887-1894 (Львів, 1999); Т. 4. 1895-1900 (Львів, 1999); Т. 5. 1901-1905 (Львів,

2001).

Спис творів Івана Франка за перше 25-літе єго літературної діяльности 1874-1898. Зладив М. Павлик. На память єго юбилея ЗО жовтня 1898 р. (Львів. 1898).

И. Ф. [Іван Франко], «Правда», письмо наукове і літературне від 1867 до 1883 року», Правда, 1884. Літературний збірник. В доповнене XIII. Р очника час описи «Правда» уложений Володимиром Барвінським докінчений Йваном Франком, с.273-315.

Kartoteka im. Bara Instytutu Bada Literackich PAN, Warszawa, Katalog kartkowy dot. recepcji literatur obey ch.

Mirostawa Kosiecka, Zofia Zydanowicz, Iwan Franko w Polsce do 1953. Maszynopis Biblio-teka Narodowa. ZaMad Informacji Naukowej.

Окремі твори Франка, що не ввійшли до Зібрання творів

[Іван Франко], [«Допись про Дрогобицьку гімназію»], М. Павлик, ред. Дзвін, Галицько-укра]інська збірка. (Львів, 1878), с. 266-269. - Без підпису.

Іван Франко, «Із жидівської поезії жарґонової», Товариш. Вістник літературно-науковий. 1 (10 липня 1888):89.

Іван Франко, «Із історії “москвофільського” письменства в Галичині. І. Іван Наумович в освітленю О. Мончаловського. II. Наумович у духовній семінарії. III. Нау-мович-поет», ЛНВт. 8, кн. 10 (1899),