Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856 –1886) - Грицак Я.Й.

поширилося на східні (руські) округи Галичини. Недавні дослідження показують, що так не було - див.: Олег Арсенович Полянский, Крестьянское восстание 1846 г. в Галиции. Автореферат на соискание ученой степени кандидата исторических наук, Львів, 1985; Zayarnyuk, Framing the Ukrainian Peasantry, c. 78-118.

21    Виступ одного з них, Івана Капущака, у дискусії про скасування феодальних повинностей, привернув увагу європейських лівих. Зокрема, його передрукувала «Neue Rheinische Zeitung», яку редаґував Карл Маркс. Див.: Rosdolsky, Fridrich Engels and the «Nonhistoric Peoples», c. 65-66; див. також окреме дослідження: Roman Rosdolsky, Die Bauemabgeortneten im konstituirenden Osterreichische Reichstag 1848-1849, Vienna, 1976.

22    Krzysztof Dunin-Wqsowicz, Dzieje Stronnictwa Ludowego w Galicji, Warszawa, 1956, c. 24-29.

23    Franciszek Bujak, Rozwoj gospodarczy Galicji, Lwow, 1917, c. 31; Кравець, Селянство Східної Галичини, с. 151; його ж, Класова боротьба у східногалицькому селі навколо сервітутного питання - реалістична основа оповідання І. Я. Франка «Ліси і пасовиська» (Методична розробка для студентів), Вінниця, 1981, с. 24.

24    Заярнюк, «Руські патріоти в Галицькому селі», с. 107-126.

25    Михайло Павлик, Твори, Київ, 1985, с. 232-235, 261.

26    Горак, «Я є мужик...», с. 68.

27    ЦДІА у Львові, ф. 663, on. 1, од. зб. 154, с. 249.

28    Цит. за: Павлик, Переписка, т. 2, с. 43.

29    Там само, с. 80.

30    Там само, с. 79.

31    Грицюта, Селянство в українській дожовтневій літературі, с. 9-19; ВР ЛНБ, ф. 206 (Василь Щурат), од. зб. 340, арк. 7-14 (рукопис статті Szczurat, «Lud wliteraturze ukrainskiej XIX w.»).

32    Цит. за: Ф. І. Стеблій, О. А. Купчинський та ін., упор., «Русалка Дністрова», с. 281.

33    Тарас Шевченко, Повне зібрання творів у 12 т. (Київ, 2001—), т. 5, с. 208.

34    Франко, Молода Україна, с. 37-38.

35    ВР ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 2252, арк. 1.

36Бандрівський, «Спогади про Франка-школяра», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 49-50; Горак, Гнатів, Іван Франко. Цілком нормальна школа, с. 107-114.

37    Рошкевич (Іванець), «Спогади про Івана Франка», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 118.

38    Грицюта, Селянство в українській дожовтневій літературі, с. 56.

39    М. Н. Мундяк, Рассказм и повести Ив. Франко из крестьянской жизни как про-изведения критического реализма. Автореф. дисс. канд. филол. наук, Киев, 1954, с. 12.

40    Правдопобідно, Франко використав як сюжет історію, яка сталася не з ним, а з Михайлом Павликом (див.: Павлик, Переписка, т. 2, с. 15).

41    Яцуляк, «Спомин з дитинних літ Франка», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 42-44.

42    Кобилецький, «Дещо про Франка», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 39-40.

43    Василь Щурат, «Франків спосіб творення», у виданні: Гнатюк, Спогади, с. 280-

281.

44    ВР ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 1605, арк. 3.

45    Семен Вітик, «В часи Івана Франка», Культура і побут, 1926, 16 травня, с. 3.

46    Himka, Socialism in Galicia, c. 129-138; Грицак, «Поширення поеми “Марія” в Галичині»; Andrii Zayarnyuk, The Dobrivliany Affair of 1886: A Nodal Approach to ConsciousnessFormation, http://www.univie.ac.at/spacesofidentity/ Vol_4_3/_HTML/ Zayarnyuk.html).

47    «Спомини Петра Берегуляка про Івана Франка», у виданні: Дей, Іван Франко у спогадах сучасників, кн. 2, с. 43-46.

48    Вітик, «Із моїх споминів про Франка», с. 50.

49    Матеріяли зберігаются в архіві Франка (ВР ІЛ, ф. З, од. зб. 2322, арк. 208-213). Це є копія судової справи, зроблена невідомою рукою - можливо, на замовлення Франка, який мав намір написати про «селян-соціялістів» до віденської газети «Neue Freie Presse» на основі судового акту оскарження [49: 69].

50    ВР ЛНБ, ф. 1 (НТШ), од. зб. 493/53, арк. 1-3.

51    О. А. Купчинський, А. Г. Сілецький, Ф. І. Стеблій, упор., Класова боротьба селянства Східної Галичини (1772-1849). Документи і матеріали, Київ, 1974, с. 99-100, 236, 531; Himka, Socialism in Galicia, c. 130.

52    Див. Франкову статтю: «Громади Добровляни (Матеріяли до монографії)» [44/1: 494-504]. Подібний випадок селянського самоуправління описав Михайло Павлик: українська громада села Добростани поблизу Львова, чинячи опір запровадженню польської автономії, відмовилался вибирати громадську раду, бо вважала, що ці зміни означають «повернення Польщі», а для селян Польща - панщина (див.: Павлик, Переписка, т. 4, с. 153).

53    Konrad Oksza Orzechowski, Przewodnikstatystyczne topograficzny іSkorowidz obej-mujqcy wszystkie miejscowosci z przysiotkami w Krolewstwie Galicyi W. X. Krakowskiem і X. Bukowinie, wedlug najswieiszych skazowek urzgdowych, Lwow, 1872, c. 17, 91.

54    Франко, «Громади Добровляни», c. 502-504; Макух, На народній службі, с. 11.

55    Заярнюк, «Руські патріоти в галицькому селі», с. 113,123; Чапельський, Я любив їх усіх, с. 128-148; Володимир Чапельський, «З родинної хроніки», Америка, 1966, 18 липня, №1171; Himka, Socialism in Galicia, c. 134-135.

56    Павлик, Переписка, т. 4, с. 278; Макух, На народній службі, с. 11.

57    Див. розділ «Франко та його жінки».

58    Див. розділ «Франко та його Борислав».

59    ВР ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 1615, арк. 595-596.

60    Чапельський, «З родинної хроніки».

61    ВР ЛНБ, ф. 160 (Михайло Павлик), од. зб. 64/3, арк. 59.

62    Там само, арк. 88.

63    Вітик, «Із моїх споминів про Франка», с. 50.

64    ВР ЛНБ, ф. 160 (Михайло Павлик), од. зб. 64/3, арк. 59; Himka, Socialism in Galicia, c. 132-134; Вітик, «Із моїх споминів про Франка», с. 51, 53.

65    ВР ЛНБ, ф. 160 (Михайло Павлик), од. зб. 64/З, арк. 59, 88.

66    Himka, Socialism in Galicia, c. 134-137.

67    Коссак, «Іван Франко та його брати», у виданні: Гнатюк, Спогади,с. 48;Daszynski, Pamiqtniki, т. 1, с. 25.

68    ВР ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 1602, арк. 141-143.

69    «Спомини Петра Берегуляка про Івана Франка», с. 44, 46.

70    «Ze wsi і dla wsi», Ргаса, 1883, 26 лютого, №5, с. 16. Про тогочасні зв’язки з Франка та членів дрогобицького гуртка з редакцією газети див. [48: 347; 357; 367] та ЦДІА у Львові, ф. 146, оп. 4, од. зб. 3694, арк. 33. Твердження декількох українських радянських дослідників, що авторство цієї статті належить Михайлові Павлику (див.: Іван Денисюк, Михайло Павлик, Київ, 1960, с. 27; П. Т. Манзенко, Суспільно-політичні

і філософські погляди М. Павлика, Київ, 1962, с. 104-105; П. Ящук, Михайло Павлик, Львів, 1959, с. 79), не підкріплене переконливими аргументами. Павлик у той час сам був редактором «Ргасу» і жив у Львові - а отже, з формального боку, не міг бути «товаришем з провінції», який написав цього листа. В інакшому разі треба думати, що він удався до містифікації.

71    Перемова до цієї брошури має автобіографічні елементи: вона розповідає про Івана, «сина ковалевого», який заснував сільську читальню. Франко датував цей текст так: «писано в Добрій Волі в початку 1883 р.». Треба думати, що під «Доброю Волею» малися на увазі Добрівляни або/і Воля Якубова; подібну гру слів уживав Іґнацій Дашинський у листах до Франка, називаючи Дрогобич «Бичим городом» (Іван