Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856 –1886) - Грицак Я.Й.

7    K. Маркс і Ф. Енгельс, Твори, т. 23, Київ, 1963, с. 8.

8    Цит. за: Michael Crighton, The Great Train Robbery, New York, 1975, c. xiv-xv.

9    Stanislaus A. Blejwas, Realism in Polish Politics: Warsaw Positivism and National Survival in Nineteenth Century Poland, New Haven, 1984, c. 78.

10    Тарас Шевченко, Повне зібрання у 12 т., т. 5, Київ, 2003, с. 12, 320.

11    Там само, с. 86-87.

12    Дей, Іван Франко. Життя і діяльність, с. 91.

13    Цит. за: Письма кь М. П. Погодину изь славянскихь земель (1835-1861), вьіп. З, Москва, 1880, с. 601-602, 605.

14    Иванг Наумовичг, «Чужина», ЗоряГалицкаяяко альбумь нагодь 1860, Львовг, б. p., с. 68.

15    ВР ІЛ, ф. З (Іван Франко), од. зб. 1603, с. 461-462. Наскільки новим і ненадійним способом було залізничне сполучення, видно з того, що коли 1870 р. відкрили лінію Чернівці-Яси, дощ став серйозною перешкодою для поїздок. Див.: Cht^dowski, Pamigtniki, [т. 1], с. 178.

16    Такого самого висновку дійшов і найновіший дослідник Франкового світогляду: Богдан Тихолоз, «Іван Франко-філософ (До характеристики стилю та еволюції мислення)», Сучасність, 2002, №12, с. 115.

17    Kilka slow z powodu «Listu otwartego mtodziezy akademickiej w sprawie artykutu Dra IwanaFranki », Lwow, 1897, c. 18. Характерно, що один із Франкових псевдономів був «Іґнацій Поступовський» - див.: Роман Дзюбан, «Невідомі листи Івана Франка до Целестини Журавської-Зиґмунтовської», Україна модерна, 2006, №10 (у друці).

18    Ргаса, 1882, 3 червня, №9, с. 3.

19    Українські пісні-гімни. Історія та родовід, Тернопіль, 1992, с. 24 [=Тернопіль,

1992, №1 (5)]. По смерті Франка виконанням цього гімну відкривалися урочисті зібрання, присвячені його пам’яті, а за радянських часів його було канонізовано як одну з революційних пісень, поряд з «Інтернаціоналом».

20    Цитую у пізнішій редакції, бо зміни в передруках вірша у 1893 та 1903 pp. не міняють суттєво змісту (див.: Українські пісні-гімни, с. 24).

21    Kuplowski, Iwan Franko jako krytyk literatury polskiej, c. 97; Іван Глинський, «Іван Франко і Юліуш Словацький», Всесвіт, 1965, №1, с. 85.

22    Juliusz Stowacki, Liryka і inne wiersze. Opracowal oraz wstqp napisal Julian Krzyzanowski, Wroclaw, 1959, c. 262.

23    Там само, c. 342.

24    Sidney Pollard, T he Idea of Progress. History and Society, Harmodsworth (Middlesex, England) - Baltimore (Mariland, US) - Ringwood (Victoria, Australia), 1971, c. 116.

25    Це, зокрема, відзначав один із найкращих прижиттєвих знавців Франка Василь Щурат: «Франко був під впливом позитивістів польських і німецьких, я під [впливом] французьких]» . ( «Окремі записи В. Г. Щурата,що стосуються життя і творчості

І. Франка», зберігаються в приватному архіві родини Щуратів-Сенів).

26    Kuplowski, Iwan Franko jako krytyk literatury polskiej, c. 132.

27    Детальніше див.: Василь Лев, Іван Франко та польські позитивісти, Львів,

1937.

28    Генрик Бігеляйзен, «Мої спомини про Івана Франка», Гнатюк, Спогади, с. 267; Северин Данилович, «Франко як духовний батько радикальної партії в Галичині», Там само, с. 178-179.

29    Basil Willey, Nineteenth Century Studies. Coleridge to Mattheew Arnold, New York, 1966, c. 188.

30    Mary Pickering, August Comte. An Intellectual Biography, т. 1, Cambridge, England -New York, NY - Oakleigh, Australia, 1993, c. 691-710; Willey, Nineteenth Century, c. 188-198.

31    John Stuart Mill, August Comte und der Positivismus, Leipzig, 1874, c. 4, 6, 15, 67, 71. Книжка зберігається в особистій бібліотеці Івана Франка Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України (од. зб. 6012). Варто навести деякі з цих підкреслень як ілюстрацію того, що ж саме вабило у позитивізмі молодого Франка: «Закони явищ є все те, що ми можемо про них знати», треба «обґрунтувати науку соціології»; «Людині властивий потяг до суспільного життя»; «Підставовим елементом людського суспільства є сімейне життя», а «особливо інституція шлюбу»; «Очевидним ліком є всеохопна, вільна і благородна освіта, яка на перше місце ставить здобуття певного фаху»; «Головним чинником розвитку людини є інтелектуальна освіта».

32    Zbigniew A. Zechowski, Socjolgia Boleslawa Limanowskiego, Poznan, 1964, c. 54,

57..

33    Ігор Захара, «Позитивізм у соціяльній філософії Івана Франка», у виданні: Іван Франко - письменник, мислитель, громадянин, с. 181.

34    їх згадано у списку вилученої у Франка під час обшуку літератури: ЦДІА у Львові, ф. 152, оп. 2, од. зб. 14392, с. 43-45; од. зб. 14496, арк. 69; од. зб. 14422, арк. 23; од. зб. 14423, арк. 55; Калинович, Політичні процеси, с. 47.

35    Blejwas, Realism in Polish Politics, c. 25,115; Halina Koztowska-Sabatowska, Ideo-logia Pozytywizmu galicyjskiego, 1864-1881, Wroctaw-Warszawa-Krakow-Gdansk,

1978, c. 50-89.

36    Огоновскій, Исторія литературм рускои, т. З, с. 924-925.

37    К. Kelles-Krauz, Pisma Wybrane, Warszawa, 1962, т. 1, c. 45.

38    Про впливи ласальянства на Франка див.: Вервес, «Іван Франко у робітничій газеті “Ргаса”», с. 132. Культ Ласаля був дуже поширений серед соціялістів Галичини. У «Робітницькому марші», що постав у середовищі галицьких українських соціял-демократів, була така строфа:

Ми не дамось ворогам!

В боротьбі нам сил не жаль!

Ми йдемо всі по тим стежкам,

Що нам вказав Лассаль!

Див.: Воля, 1903, 1 грудня, №23, с. 7.

39    Див.: Дей, Українська революційно-демократична журналістика, с. 383-390.

40    Грушевський, 3 починів українського соціялістичного руху, с. 15.

41    Роман Сербин, «Життя й діяльність Сергія Подолинського: біографічний нарис», у виданні: Роман Сербин, Тетяна Слюдикова, упор. Сергій Подолинський. Листи та документи, Київ, 2002, с. 54-55, 90-91.

42    Про Подолинського Едуард Бернштайн писав Петру Лаврову: «Я його дуже поважаю за його знаменитий ескіз на тему дарвінізму та соціялізму» (цит. за згаданою працею Романа Сербина: Там само, с. 82).

43    Isaiah Berlin, Dwie koncepceje wolnosci і inne eseje, Warszawa, 1991, c. 28.

44    Див. одне з найкращих досліджень цієї теми: Roman Rosdolsky, Fridrich Engels and the «Nonhistoric peoples »: The National Question in the Revolution of 1848. Перекл., ред. та передмова John-Paul Himka, б. м., 1987.

45    Е. Бернштейн, «Спомини про Михайла Драгоманова і Сергія Подолинського», у виданні: Грушевський, 3 починів українського соціялістичного руху, с. 156.

46    Цит. за: Roman Szporluk, «The Ukraine and Russia», у виданні: Robert Conquest, ред., The Last Empire. Nationality and the Soviet Future, Standford, CA, 1986, c. 156.

47    Лисяк-Рудницький, Історичні есе, т. 1, с. 339.

48    Іван Лисяк-Рудницький, «Сторіччя першої української політичної програми», Сучасність, 1979, ч. З (219), с. 107.

49    Іван Франко, «Переднє слово», у виданні: Михайло Драгоманов, Шевченко, українофіли й соціялізм, Львів, 1906, с. VI. Пор. також слова іншого російського підданця, з якими той звернувася до молодого Франка: «І що ви пишете та друкуєте? Усе, що треба було написати, написали вже Маркс і Чернишевський. Тепер треба тілько виконати те!» (Франко, Молода Україна, с. 2-3).

50    Krzysztof Dunin-Wqsowicz, «Bolestaw Limanowski a kwestia ukrainska» [Separatum. Biblioteka Uniwersytetu Warszawskiego. Odbitka z «Mi^dzymorze», 1995], c. 69-76; Michat