Афера з бонусом - Наталія Ольшевська

    Швидким рухом притискаю її стегна до її грудей, утримуючи однією рукою під колінами, пришвидшую темп, відчуваючи, що сам от-от зірвуся. І таки даю собі волю, коли відчуваю, як звивається її тіло, а стінки судомно скорочуються, змушуючи мене забути про контроль і віддатися задоволенню, яке розтікається усім тілом, захоплює розум та змушує судомно втягувати в себе повітря та міцніше стискати ніжну шкіру, аби розуміти, що досі не втратив зв’язок з реальністю. Чорт… Чому разом з нею кожного разу мене наче зносить цунамі, борсає, перекидає, змушує задихатися, а тоді викидає на берег і змушує сумніватися, чи було це насправді?

- Лишилося десять секунд, - приводить до тями голос Ярини, коли розумію, що розпластався на ній, хоч і не усвідомлюю, у який саме момент.

- Я впорався, - хриплю, відчуваючи, що губи вщент пересохли. – У картці «Сюрприз» було завдання: «Змусь партнера отримати два оргазми за п’ять хвилин».

- А може я прикидалася? – посміхаючись, вкладає долоні на моє обличчя.

- Ти не вмієш, - цілую її, повільно підіймаючи. Розриваю поцілунок і міцно обіймаю, вкотре наповнюючи легені її запахом. Ніколи не мав фетишистських схильностей, а поруч з Яриною вони з’являються одна за одною, наче гриби після теплої зливи. Я їду з глузду. І не хочу, аби мене хтось зупиняв.

- Я вийду перша, - Ярина виплутується з моїх обіймів та одягається. Позбуваюся гумки, зав’язую, аби викинути, та роблю те ж саме: одягаюся.. – Не забудь про Єгермейстр. Він дійсно закінчився. І... Мені сподобалося. Дуже. Картка "Сюрприз" - просто супер.

- Згоден, - не стримую посмішки, спостерігаючи, як ця звабниця зникає за стелажем.

   Виходжу буквально через декілька секунд. Позбавляюся у вбиральні гумки, а тоді й свого «помічника» ховаю до куртки.

- А лікер де? – запитує Ярина, щойно заходжу за барну стійку.

- Забув. Зараз принесу.

   Йду у тому ж напрямку, але не встигаю відчинити двері складського приміщення, коли з відчинених на вулицю дверей долинає знайомий голос, на який я реагую, як на тригер. Інтуїція просто верещить прислухатися. І я піддаюся. Йду ближче. І просто скаженію з кожним почутим далі словом.

---------------------

*Данило мав на увазі дитячу гру "Бабусю, нитки заплутались!"