Його Сніжинка - Горобчик-Кім
Бонус 3
Северин
У свої двадцять сім років я вже заборонив собі мріяти про істину пару. І майже змирився з тим, що житимуть один без жінки та дитини. Це спочатку я мріяв про сина. Про спадкоємця. А потім ще зовсім юним двадцятирічний мріяв про доньку. А от коли у двадцять один я пішов на обряд по поклику істинної пари виявилося немає такої, не народилася. Я ще якийсь час тішив себе ілюзією, що маг просто помилився. А потім почав готувати себе до того що якщо вона й народиться найближчим часом, то у мене буде принаймні років десять, щоб продуктивно прожити поряд з нею. З роками я навіть почав вірити, що мені вона не потрібна. Само навіювання творить чудесно. Мені вдалося обманути навіть самого себе в тому, що мені ніхто не потрібен. Така мана тривала рівно до того моменту доки мені не почала снитися дівчина спочатку то був розмитий силует з часом картинка ставала чіткою. Я прокидався після таких снів зі стояком і відчуттям щастя. А потім все змінилося. Я мріяв скоріше заснути, щоб її побачити та прокидався злий на весь світ що вона нереальна, а лише плід моєї уяви. Ці сни яких я колись чекав стали моїм кошмаром не витримуючи таких знущань богів я пішов до мага за порадою і він провів ще один обряд. Яке ж було моє здивування коли виявилося, що та дівчини реальна. Маг припустив, що вона була закрита для нас через старійшин. Завдяки їх захисту, адже більше ні в кого не було таких можливостей. Запитання навіщо це їм? Літало у повітрі як то кажуть. Але після вдалого ритуалу я вже не міг ні про що думати, окрім моєї пари яка стала моїм божевіллям. Я зірвався і полетів. Поклик істинності вів мене. Мені було байдуже хто вона і чому знаходиться саме в поселені старійшини цих слабкий за духом істот, що йдуть на повідку в інстинкту розмножуватися з ким попало. Добре, що я не обтяжував себе думками, як Орлиця могла потрапити до них. Адже я просто завис зрозумівши, що моя істина вовк. Як таке могло трапитися. Видно я занадто активно молився богам, щоб ті подарували мені істину. Просив - На, як то кажуть. Але коли я взяв її на руки вдихнув її аромат на повні груди, отримав такий приплив ейфорії, що мені стало байдуже хто вона головне моя. А от коли я провів з нею ніч то був готовий зробити та погодитися на що завгодно лише б мати змогу забрати її собі. Добре, що в той період мені вистачило здорового глузду погоджуватися не на всі умови, а й диктувати свої. І от тепер ми разом з дружиною в моїй зграї.
Нам довелося пережити багато:
нерозуміння і ворожнечі з боку членів моєї та її зграї.
Дід Богдани хапався за голову і бурчав що не дозволить такого союзу. Бабуся сміялася над ним і благословила нас. А батьки коханої після двох днів мовчання дали згоду на наше весілля з однією умовою. Онуки на літо ми повинні відпускати до них.
Мої батьки взагалі ледь не відреклися від мене. Але з рештою Божену прийняли. А наш син став повноцінним членом зграї.
Сина Божена назве - Ярополк.
І через те, що він народиться від вовка та орла то теж матиме три іпостасі, але дещо нереально рідкісні. Його вовк буде з крилами. Чорна густа шерсть щільно покривала тіло, а чорні крила з вкрапленнями білого по кінчиках додаватимуть величі його володарю. Та й розмір звіра буде більший у двічі від звичайного вовка перевертня. Завдяки тому, що у його жилах тече відразу крав двох видів гібридів він буде розуміти їх всіх. Але це аж ніяк не зробить його життя легким. Адже він буде і свій і чужий одночасно скрізь. Він успадкував від батьків не лише сильні сторони їх тварин, а й магічні таланти батьків.