Невідоме Розстріляне Відродження - Павло Коломієць

жовто і медвяно Перетирав на жорнах лінь. Над садом лінь, Над садом лінь висока! На п’яні трави тьмяно повиса… А в пелюстках а в пелюстках вишневих вже проступала вранішня роса. Смаглява ніч, смаглява ніч ходила, збирала ягоди в саду. Вона в кущах В сліпих кущах перстами шелестіла, Чи ти ж знайшла там Хоч одну? Караван
В алеях міста глибиною ліній проходить караван пустині ліниво коливаються тюрбани золоті боками п’яними хитаються верблюди тюрбани: золоті від сонця жовч кораблів: піском пустині рожевий захід кидає гарячий блиск на скло фасадів і розбивається в асфальтах десь долиною гасне – згасне к а р а в а н в е р б л ю д і в Марійка Дика

Народилася у 1900-х в Галичині. Навчалася у Львові в драматичній школі, якою керував Микола Вороний. Богдан Кравців писав про неї: «Не надто вродлива, але безпосередня й відверта поетка Марійка Дика, що у 1927–1928 виїхала разом з багатьма іншими в Радянську Україну і там, зазнавши різних поневірянь поміж безпритульниками, була розірвана собаками».

«Українська Загальна Енциклопедія» (1930–1935) подає, що Марійку Дику у 1933 р. розтерзали собаки у харківській тюрмі.

Дві її поезії були надруковані