В серце Небесних гір - Михайло Тимофійович Погребецький

тваринний світ набули сучасного нам вигляду. В геологічних відкладеннях цього періоду знайдені залишки стародавньої людини, тому четвертинний період називають антропоген (від грецького антропос — людина). У четвертинний період неодноразово відбувалося оледеніння, яке покрило льодовиками значну частину Європи і Північної Америки.(обратно) 14

На зовнішніх хребтах Тянь-Шаню, які раніше від інших, сприймають вологу, що її приносять західні вітри, снігова лінія лежить нижче (на висотах 3000–3600 м). У центральному Тянь-Шані, куди вітри приносять менше вологи, висота снігової лінії досягає 4200–4300 м.

(обратно) 15

Расул Гамзатов.

(обратно) 16

Такла-Уіакан — одна з найбільших пустинь Центральної Азії. Розташована в Сіньцзяно-Уйгурському районі Китаю, в басейні річки Тарім, між нагір'ями Тібету, Паміру і Тянь-Шаню. Загальна площа — понад 450 тис. кв. км.

(обратно) 17

Гунни — войовничі кочові тюркські племена, які створили в III–II віці до нашої ери в Центральній Азії військово-племінний союз. Розмістившись на величезній території між Китаєм і Тянь-Шанем, гунни вели проти Китаю жорстокі війни, об'єднуючи з цією метою й інші кочові племена Середньої Азії. У V віці нашої ери під керівництвом Атілли гунни вторглися в Західну Європу, але потім змушені були відступити. Після смерті Атілли військовий союз гуннів розпався, і гунни розпорошились по різних областях.

(обратно) 18

Великі юечжі (Да-юечжі) — кочова народність. Вперше згадуються в стародавніх китайських хроніках. У III–II віках до нашої ери жили на території, яка межує на заході з Дунь-Хуанем (на північний захід від сучасної провінції Гань-су), на півдні з хребтом Нань-Шань, на сході з річкою Хуанхе. Вели воєнні дії проти гуннів, які ворогували з Китаєм.

(обратно) 19

Усуні — кочові племена, які жили в II віці до нашої ери і пізніше на захід від Китаю вздовж північних відрогів Тянь-Шаню. Відомі з стародавніх китайських джерел, головним чином з описів західних країн, зроблених Чжань-Цянем у II віці до нашої ери і Сюань Цзянем у VII віці нашої ери. Ставка усунського царя, за цими джерелами, містилася десь біля південно-східного берега Іссик-Кулю. Під час археологічних розкопок, проведених у 1944–1949 роках, у цих місцях, між ущелинами Джети-огуз і Чон-Кизил, знайдено багато усунських могил. Пізніше усуні, витіснені іншими тюркськими народностями до Паміру, частково зникли, частково злилися з місцевим населенням.

(обратно) 20

Бедель — перевал у західній частині Кокшаал-Тау. Висота 4284 м. Дорога через цей перевал веде з радянського Тянь-Шаню в місто Учтурфан Аксуйського округу, Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китайської Народної Республіки.

(обратно) 21

Терскей-Алатау — великий широкий хребет Тянь-Шаню, який тягнеться вздовж південного берега озера Іссик-Куль. Середня висота 4000–4500 м; головна вершина — Каракольський пік (5250 м). Довжина хребта близько 400 км. Назва в перекладі з киргизької південний схил (Терскей) перистих гір (ала-тау).

(обратно) 22

Северцов Микола Олексійович (1827–1885) — російський зоолог, зоогеограф і мандрівник. У 1857–1878 роках здійснив ряд подорожей по Середній Азії; дав опис географії, геології і фауни досліджених ним районів.

(обратно) 23

Семьонов-Тянь-Шанський Петро Петрович (1827–1914) — видатний російський географ, статистик, ботанік і ентомолог. У 1856–1857 роках подорожував по Тянь-Шаню, біля озера Іссик-Куль. Ця подорож дала початок наступним експедиціям у Центральну Азію. Був організатором ряду експедицій по вивченню Росії та Центральної Азії.

(обратно) 24

Мушкетов Іван Васильович (1850–1902) — видатний геолог і географ. Досліджував Урал, Памір, Тянь-Шань, Алтай, Кавказ.

(обратно) 25

Номади — кочовики.

(обратно) 26

Кубаничбек Маликов, Акинові Акинов.

(обратно) 27

Так до 1939 року звалося місто Пржевальськ.

(обратно) 28

Женевське озеро — одне з найбільших гірських озер. Знаходиться в Швейцарії біля північно-західних схилів Альп, на межі Франції і Швейцарії. Довжина 72,3 км, ширина 13,8 км, глибина до 310 м, абсолютна висота рівня 375 м.

(обратно) 29

Лі — міра довжини в Китаї та деяких інших країнах. Звичайне лі в Китаї дорівнює 576 метрам.

(обратно) 30

Пржевальський Микола Михайлович (1839–1888) — видатний російський мандрівник і географ, дослідник Центральної Азії. Вперше описав основні риси природи Центральної Азії; пройшов і наніс на карту понад 30 тис. км, відкрив ряд гірських хребтів, озер та інших географічних об'єктів, зібрав величезні колекції рослин і тварин; вперше описав дикого верблюда, дикого коня (названого конем Пржевальського), тібетського ведмедя; зібрав багато цінних відомостей про комах Центральної Азії.

(обратно) 31

Чапан — верхній одяг, теплий халат.

(обратно) 32

Чанаш — мішок із суцільної вивернутої козячої шкіри, в якому тримають кумис, молоко, сир.