Том 7 - Леся Українка
Датується орієнтовно 1905 p., виходячи із змісту оповідання та листа Лесі Українки до О. Кобилянської від З.ІІІ 1906 p.: «І чи хтось знає, що хтось має 5 непочатих поем і 3 нескінчені повісті
і ніяк ладу їм не дійде».
Подається за автографом,
Е г е р і я — німфа, від якої, за легендою, римський цар Нума Помпілій одержав релігійні і громадянські закони. Тут у значенні — порадниця, натхненниця, керівниця.
М і л л ь Джон-Стюарт (1806—1873) — англійський буржуазний політичний діяч, економіст і філософ, у своїх працях відстоював емансипацію жінки.
Гонкур Едмои (1822—1896) і Гонкур Жюль (1830— 1870) — французькі письменники.
Негрі Ада (1870—1945)—італійська поетеса, рання творчість якої пройнята соціальними, демократичними мотивами.
Михайловський Микола Костянтинович (1842—1904) — російський публіцист, соціолог, один з теоретиків народництва, літературний критик.
«очі»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори в п’яти томах. Т. З, стор. 744.
Чистовий автограф без дати (ф. 2, № 835).
Датується орієнтовно на підставі змісту твору — після 1906 р.
Подається за автографом.
«А ВСЕ-ТАКИ ПРИЙДИ!»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори. Т. X, стор. 234—239.
Незавершений недатований автограф (ф. 2, № 821) складається із вступу і двох фрагментів, третій фрагмент не був написаний, зберігся лише заголовок «Фрагмент третій», має авторські правки. Наведемо окремі з них:
1. «...натрапила я на крамни- «...натрапила я на магазин
цю...» антикварний...»
2. «Задивившись на книжку, я «Тим часом меткий крамар-
стояла, аж поки меткий крамар- антикварій завважив мене...» антикварій завважив мене...»
3. «...я рискнула зайти на за- «...я рискнула зайти в крам-
просини...» ницю...»
4. «...Як то звичайно в серед- «Як то було у звичаю у дав-
ньовіч[них] письменників». ніх письменників».
5. «...були близькими родича- «...були колись нерозлучними...» ми друзями...»
6. «...бо сторона тая мав дивну «...бо тая сторона — плавуча
прикмету...» виспа серед вічного океану...»
Після слів: «... зручно єднаючи ті компліменти докупи», закреслено такий абзац: «— О, се книжка неабияка, тільки треба справдешнього знавця, щоб міг її оцінити. Я бачу, що сеньйора не тутешня, в Італії сеньйори не так виховуються... я завжди пізнаю чужинок, вони для мене жадані гості, я, власне, для них тільки й держу такий коштовний товар. Коштовний — по змісту, по змісту, сага Іеіа гроші я все беру дуже малі... Ох малі, signora benedetta2, такі вже тепер часи...»
В архіві зберігається ще один автограф твору, чорновий початок його, що уривається словами: «Знічев’я спинилась я перед вікном тієї крамниці і так само знічев’я хтіла відійти собі геть, коли...» (ф. 2, № 822). Автограф, написаний олівцем, недатований, має заголовок «Утопії» і окремі виправлення. Між текстами обох автографів є ряд різночитань. Наприклад: «Обтріпані, вили-
нялі церковні орнати, дзигарі в стилі рококо, рум’яні амури з од-битими носами, по-дикарськи розмальовані мадонни та всякі недотепні імітації класичних моделів, добре відомі в Італії під іронічною назвою «antiquita moderne» (ф. 2, № 822) і «Обтріпані вилинялі церковні орнати, покривлений бронзовий дзигар в стилі рококо, порцелянові аморетки з одбитими носами, по-дикарськи розмальовані алебастрові мадонни, недотепні імітації класичних моделів, добре відомі в Італії під іронічною назвою «antiquita mo-derne» (ф. 2, № 821).
Датується 1906 р. на підставі листа до О. Кобилянської від 3.III
1906 р.
Подається за автографом (ф. 2, N° 821).
з людської НАМОВИ
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори в п’яти томах. Т. З, стор. 736—740.
Незавершений недатований автограф має авторські виправлення мовностилістичного характеру (ф. 2, № 829).
Датується орієнтовно за почерком і папером другою половиною 900-х років.
Подається за автографом.
1 Моя дорога (італ.).— Ред.
2 Вельмишановна сеньйора (італ.).— Ред.
INTERVIEW
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори, Т. X, стор. 240-241.
Чорновий автограф, написаний олівцем, має ряд незначних авторських правок, без дати (ф. 2, № 830).
Датується орієнтовно кінцем 900-х років.
Подається за автографом.
НЕНАТУРАЛЬНА МАТИ
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори в п’яти томах. Т. З, стор. 745—750.
Незавершений чорновий недатований автограф, написаний олівцем, (ф. 2, № 831). У тексті є ряд авторських виправлень, дописок.
Наприклад:
І варіант II варіант
1. «...і вже, коли казати прав- «...і вже, коли хочеш знати
ду...» правду...»
2. «...а воно трудно витравити «...а воно-таки в тім щось в,
з себе забобони». щоб не казати про себе».
3. «...жінки прості не люблять «...селянки дуже не люб-
розказувати, коли саме вони спо- лять розказувати, коли саме
діваються дитини...» вони сподіваються дитини...»
Датується орієнтовно кінцем 900-х років.
Подається за автографом.
Фребелівки — послідовниці ідей німецького педагога
Ф.-В.-А. Фребеля (1782—1852).
ТУРЧИН І ВІРМЕНОЧКА
Подається вперше за автографом (ф. 2, № 875).
Недатований автограф в початком плану прозового твору.
Датується орієнтовно кінцем 900-х років на підставі характеру почерку і паперу.
УТОПІЯ
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори. Т. X, стор. 232—233.
Чорновий незавершений недатований автограф, написаний олівцем (ф. 2, № 841), має кілька авторських виправлень. Так у фразі «...ти ж бачила мене у мріях про те прийдешнє, що завжди загорнене у ясний срібно-блакитний та мало прозорий серпанок, от, як у срібний газ» порівняння «от, як у срібний газ» викреслене.
Датується орієнтовно кінцем 900-х років.
Подається за автографом.
«ЧИСТЕ РІВНЕ ПЛЕСО МОРЯ...»
Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження. Вип. II, стор. 151.
Чистовяй недатований автограф, написаний олівцем, знаходиться у записній книжці, яка була у Лесі Українки під час поїздки
до Єгипту 1911
