Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
Кутузов надрукував і повний переклад поеми Юнга, яким, швидше за все, і користувався Михайло Ковалинський [див.: Русско-европейские литературные связи. Энциклопе-дический словарь. Статьи. - Санкт-Петербург, 2008. - С. 251-254]. Тут Ковалинський переказує таке місце з поеми: "О безумное желание любочестия, учиниться богатым! Ах! оно чинит малое мною обладаемое еще менее; все, что я токмо имею, горестью наполняет. Почтож я более себе желаю? Желать между всеми упражнениями есть наихудшее; противность премудрости, и падение здравия!" [Плач Эдуарда Юнга, или Нощныя размышления о жизни, смерти и безсмертии, в девяти нощах помещенные... Изд. 2-е. - Москва, 1785. - Ч. І. - С. 159].
160 Парафраза Послання св. ап. Павла до ефесян 6: 11. Пор.: шв/ієцутєса во вса шрїіжЇА ВЖЇА, Йкш ВО^/ИОфЙ Bd/ИЪ стати протйвх кб^НС/ИЪ ДЫВШ/ІСКИ/ИЪ.
161 Ковалинський нав'язується тут до Книги Псалмів 45 (46): 4. Пор.: Во^шХ/И^ша й С/ИАТОІШСА вбды й^ъ, С/ИАтбішсА гбры кр^постїгс єгш.
162 Ковалинський цитує тут лист-присвяту Сковороди до візії «Брань архистратига Михаила со Сатаною». Прикінцеве речення - цитата з пісні на недільній утрені по читанні Євангелії.
163 Парафраза Книги Йова 1: 25; 2: 10. Пор.: не даде ве^Х/ЖА вгХ.
164 Цих слів у тих листах Сковороди, які збереглися, немає. Остання частина прикінцевого речення - парафраза Першого послання св. ап. Павла до солунян 5: 16-18. Пор.: Всегда радХйтесА. Непрестаннш /ИО/іЙтєса. W все/иъ В/іагодарйте.
(17) Про богамислення див. прим. 165 до циклу «Сад божественных пѣсней».
(18) Пор.: "...Веселие челоееку мудрому бьіваєт должностию! безбожно бо есть мужу богобоязливому печалиться" [Плач Эдуарда Юнга, или Нощныя размышления о жизни, смерти и безсмертии, в девяти нощах помещенные... Изд. 2-е. - Москва, 1785. - Ч. І. -С. 210].
165 Спочатку було написано: "исступленіе", потім "иссту-" перекреслено, а написано вгорі "усы-".
166 Парафраза Євангелії від св. Матвія 7: 24. Пор.: оуподбв/ікі єго /иХжХ /иХдрХ, йже соада ^ра/ИннХ свого на ка/иени.
167 Михайло Ковалинський неточно цитує духовну пісню, яка є на початку книги знаного поета й перекладача Кіріака Кондратовича «Старик молодой доброхотному и недобро-хотному читателю» (1769). Пор.: "О Іерихон проклятый, / Как ты меня заманил? / Навином Исусом взятый, / Сколь от града отдалил?".
168 У рукопису це слово закреслено, а вгорі написано: "М.". Мартиністи - послідовники містика Мартінеца де Паскуаліса, який близько 1760 р. заснував у Парижі «Братство обраних священнослужителів» («Elus Cohens»). Однак після того, як у Москві в перекладі Петра Страхова вийшла славетна книга французького містика Луї Клода де Сен-Мартена «О заблуждениях и истине, или Воззвание человеческого рода ко всеобщему началу знания» (1785), у Російській імперії "мартиністами" стали називати масонів.
169 Парафраза Книги Премудрості Соломонової 1: 1. Пор.: /иХдрствХйте ш гдѣ въ В/іагостьши й въ простоті сердца в^ыційте єго.
170 Див. прим. 162 до циклу «Басни Харьковскія».
171 Див. прим. 210 до діалоіу «Потоп зміин».
172 Неточна цитата з Книги Премудрості Соломонової 4: 13. Пор.: СкончавсА В/иа/іѣ йспб/іни /іѣта дш/іга.
173 Саддукеї (гр. Еаббѵкаюі) - релігійна течія в іудаїзмі, яка виникла близько 150 р. до н. е. Саддукеї заперечували загробне життя та відплату праведникам і грішникам.
174 Пор.: Єсть же в^рл, оупов3е/иы^ъ й^в^Ьфенїе, вефєй шв/іичєнїє невйди/иві^ъ (Послання св. ап. Павла до євреїв 11: 1).
175 Ідеться про історію, викладену в Другій книзі Мойсеєвій: Вихід 32: 1-20.
176 Пор.: Простре же /ишігсей рХкХ нл /ибрє, й во^гнЗ гдв /ибрє в^тро/иъ йжньі/иъ сй/іьньі/иъ всго нбфв, й сотворй /ибрє сХшХ, й р^стХпйсА водЗ (Друга книга Мойсеєва: Вихід 14: 21).
177 3 літургії. Виїук диякона при Вході з Євангелією.
178 Сковорода має на думці Соборне послання св. ап. Іуди 19. Пор.: Сїи йтв (Яд^/іАкіфє севе (іЯ єдйности в^рві, й сХтв) т^Ь/ієсни, дХ^Л НЄ Й/ИХфЄ.
179 Парафраза Книги Псалмів 72 (73): 20. Пор.: Икш сбнїє востлгсцмгш, гди, во грЗдѣ ТВОС/ИЪ ШВр^Ъ й^ъ оуничижйши.
<19> Послання св. ап. Павла до ефесян 5: 14.
<2°) Трохи неточна цитата з Євангелії від св. Луки 9: 32. Пор.: о^вХждшєса же вйд^іш С/МвХ Єгш.
180 Це слово написане над рядком.
181 Див. прим. (26) до циклу «Сад божественных пѣсней».
182 Парафраза Євангелії від св. Марка 9: 44, 46, 48. Пор.: йд^же чсрвв й^ъ не 0у/иир3етъ, й огнь не оуглыстъ.
183 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 10 (11): 6. Пор.: огнь й жХпє/ГЬ, й дХ^ъ вХрснъ члств чЗши й^ъ.
(21) Див.: "Кто вечно в солнце божества сияти будет? ...Совесть твоя будет мне ответствовать. О! позволь ей глаголати; скоро бо и без твоего позволения начнет она вещати... По высочайшему повелению, по учреждению Божиему, истинна последнему часу человека на сохранение вверена... Как скоро оный от неба уполномоченный час начнет ей вопияти, так скоро богиня сия... со громом и пламенем ворвется во внут-ренность сердец человеческих и начнет громогласно их уверять, терзая их мучениями самыми чувствительнейшими. Черные духи мучения и язвительные гидры, освободятся от должностей своих; проницающия молнии, ясныя истинны - суть ад" [Плач Эдуарда Юнга, или Нощныя размышления о жизни, смерти и безсмертии, в девяти нощах помещенные... Изд. 2-е. - Москва, 1785. - Ч. І. - С. 221-223].
<22> Овідій. Скорботні елегії, IV, 3, 37.
184 Можливо, Сковорода мав на думці слова: Очи всё^ъ нл та оуповЗгстъ, й ты дмиїи й/иъ пйфХ во Б/Мговре/иенїи (Книга Псалмів 144 (145): 15).
185 Ідеться про архімандрита Курського Знаменського монастиря Амвросія (Гиновського). Олексій (у чернецтві: Амвросій) Гиновський був вихованцем Києво-Могилянської академії. У 1765 р. прийняв постриг, викладав латинську мову й поетику в Києво-Моги-лянській академії, з 1774
