Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

347 Олексій Базилевич - "города Харкова соборной Успенской церкви намѣстника священника Стефана сьгн" [Махновець А. Григорій Сковорода. Біографія. - Київ, 1972. - С. 186] -вихованець Харківського колегіуму. У 1768-1769 pp. слухав курс поетики в Михайла Ковалинського, бувши одним з найкращих його учнів. Принаймні саме за рекомендацією Михайла Ковалинського Олексій Базилевич перегодом стане вихователем сина Олексія Кириловича Розумовського під час його мандрівки за кордон. Сковорода приятелював із Базилевичем [див.: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. - Харків, 1970. - С. 145,148-149].

348 "Календами" (Calendae, Kalendae) римляни називали перше число місяця. У греків "календ" не було. Латинська приказка "Ad calendas Graecas" означає: до того часу, який ніколи не настане [див.: Вечньге истиньг на вечной латьгни. De verbo in verbum: Латинские изречения / Сост. С. Б. Барсов. - Москва, 2006. - С. 15]. Пор., наприклад, епізод із добре знаних Сковородою «Домашніх бесід» Еразма Роттердамського: "Робін: У найближчий час буде заплачено. Сір: Тобто коли, на грецькі календи? Робін: Глузуєш, мерзотнику?" [Еразм Роттердамський. Похвала глупоті. Домашні бесіди / Перекл. з латини В. Литвинова, Й. Кобова. - Київ, 1993. - С. 123].

349 Лист пошкоджено. Слово Graeci відтворено за змістом.

350 Лист пошкоджено. Відстань від Великого Бурлука до Гусинки становить близько ЗО км.

351 Ідеться про Григорія Ковалинського, який приятелював із Базилевичем. На ту пору вони обоє мешкали в Таганрозі.

352 Мабуть, Сковорода нав'язується тут до слів, які, за свідченням Діогена Лаерція (І, 33), приписують то Фалесові, то Сократові. Буцімто хтось із них казав, що вдячний долі за те, "що є елліном, а не варваром" [Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. - С. 73].

353 Далі йде розчерк Сковороди.

До Єгора Єгоровича Урюпіна

Ані автографа, ані списку цього листа не збереглося. Подаємо за публікацією в харківському часописі «Украинский вестник» (1817. - Кн. 4. - С. 126-127).

354 Єгор Єгорович (Георгій Георгійович) Урюпін - харківський купець, міський голова, приятель Сковороди. На початку XIX ст. був чи не основним помічником Василя Каразіна у справі відкриття в Харкові імператорського університету. На цю потребу він зібрав з місцевих купців 70000 карбованців. Про Єгора Урюпіна див.: БагалейД. И. Харьковский городской голова Егор Егорович Урюпин// БагалейД. И. Украинская старина. - Харьков, 1896. -Т. 1.-С. 116-196.

355 Очевидно, Сковорода має на думці слова: /ийръ дб/иХ се/иХ (Євангелія від св. Матвія 10: 12; Євангелія від св. Луки 10: 5).

356 Ідеться про Петра Федоровича Пискунівського. Див. прим. 1 до наступного листа.

357 Ідеться про харківського купця Артема Дорофійовича Карпова.

358 Ідеться про харківського купця Степана Микитовича Курдюмова.

До Петра Федоровича Пискунівського

Цей лист написано на звороті листа Сковороди до Єгора Урюпіна від 10 червня 1790 р. Автограф не зберігся. Уперше опублікований у харківському часописі «Украинский вестник» (1817. - Кн. 4. - С. 127). Подаємо за списком Івана Вернета, копія якого зберігається в бібліотеці Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.

359 Петро Федорович Пискунівський - відомий харківський аптекар. Аптеку в Харкові він відкрив у 1770 р. (до того часу був провізором у Санкт-Петербурзі). Ця аптека виробляла медикаменти для всієї Слобожанщини. Пискунівський створив також Куп'янські аптекарські сади, організував роботу щодо збирання лікарських рослин тощо. Сковорода часто бував у Пискунівського. Принаймні саме в будинку Пискунівського біля Лопан-ського мосту зустрічався зі Сковородою Жан Верне (Іван Вернет) [див.: Григорій Сковорода в спогадах сучасників і народних легендах. - Харків, 2002. - С. 66; про це: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. - Харків, 1970. - С. 173; Махновець А. Григорій Сковорода. Біографія. - Київ, 1972. - С. 250].

360 Така приказка є в «Адагіях» Еразма Роттердамського (II. 5. 49).

361 Carduus benedictus (Бенедиктова трава, чортополох св. Бенедикта) - дикий польовий шафран.

До Єгора Єгоровича Урюпіна

Ані автографа, ані списку цього листа не збереглося. Уперше опублікований у харківському часописі «Украинский вестник» (1817. - Кн. 4. - С. 128-131). Подаємо за списком Івана Вернета, копія якого зберігається в бібліотеці Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.

362 Див. прим. 354.

363 Неточна цитата з Книги Притч Соломонових 9: 9. Пор.: Даждв пре/иХдро/иХ винХ, й пре/иХдр^йшїй вХдетъ.

364 Пор. із приказкою, яка є в «Адагіях» Еразма Роттердамського (IV. 6. 12): "Timidi mater non flet".

365 Неточна цитата з Послання св. ап. Павла до ефесян 5: 15. Пор.: Е/іюдйте оуво, клкш ШПЛСНШ родите.

366 Фразу гдь да ео^рлнйтъ узято з Книги Псалмів 40 (41): 3.

367 Книга Притч Соломонових 16: 31.

368 Неточна цитата з Дій св. апостолів 10: 38. Пор.: помада єго вгъ д^0/иъ.

369 Неточна цитата з Книги Псалмів 44 (45): 8. Пор.: помада та, вже, вгъ твой елее/иъ рлдости. Див. також: Послання св. ап. Павла до євреїв 1: 9.

370 Книга пророка Ісаї 61: 7.

371 Це - варіант прислів'я "Добрая слава дороже богатства" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 691].

372 Інокентій Гізель подавав у реєстрі гріхів, зокрема, таке: "Аще упованіє своє в твореній паче, неже в Творцѣ Бозѣ полагал. Якоже в благодати людской, в разумѣ своєм, в храбрости, в богатствѣ, в благородій" [Гізель І. Мир с Богом человѣку. - Київ, 1669. - С. 67].

373 Перша книга царств 2: 10.

374 Книга Псалмів 140 (141): 5.

375 Неточна цитата з Євангелії від св. Матвія 23: 26. Пор.: флрїсее С/гЬпвш, шчйети прежде внітреннее СТК/1АНИЦВІ.

376 Неточна цитата з Книги Псалмів