Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

277 Парафраза Першого послання св. ап. Павла до Тимофія 6: 10. Пор.: кбренв во всѣ/иъ

S/ІВІ/ИЪ СрЄБрб/ІКІБЇЄ ЄСТВ.

278 Див. прим. 42 до циклу «Басни Харьковскія».

279 Образ Христа поміж розбійниками як утілення "золотої мірноти" можна знайти і в інших українських барокових письменників. Варто пригадати хоч би поезію Лазаря Барановича «In medio virtus», де є такі рядки: "Chrystus we szrodku iako cnota stoi, / Okolo niego ten, kto si^ go boi" [Baranowicz t. Lutnia Apollinowa. - Kiiow, 1671. - S. 519]. Див. також прим. 77 до діалогу «Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни».

280 Харібда (гр. Xapvfibic,) - сильна водна круговерть у Сицилійській (Мессінській) протоці. Словник Памви Беринди подає таке значення цього слова: "тВсноє море, где як вир пожираєт людій и кораблѣ" [БериндаП. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. -Київ, 1627. - Ст. 470].

281 Сцілла (гр. ЕкѵААа) - небезпечна для мореплавців скеля, яка виступала в море (з італійського боку) навпроти Харібди. Згідно з грецькими міфами, у печері Сцілли жило чудовисько під таким самим ім'ям. Див. про це в «Одіссеї» (XII, 85-114). Памва Беринда описував його так: "звѣря морскоє, от шести голов песВх, а постать краснои невѣсты, а остаток тВла, як уж, в тВсном мѣсци живет, тВсноє море где як вир пожираєт кораблѣ" [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 455].

282 Див. прим. (6) до циклу «Сад божественных пВсней».

283 Фраза пХть елАгь кілька разів зринає в Біблії, уперше - у Першій книзі царств 12: 23.

284 Вергілій. Енеїда, III, 57. У перекладі Михайла Білика: "Золота клята жаго!" [Публій Вергілій Марон. Енеїда / 3 латинської переклав Михайло Білик; переклад звірив і зредагував Борис Тен. - Київ, 1972. - С. 66]. Ця фраза належить до розряду крилатих [див.: ЦимбалюкЮ., КобівЙ., СмуроваЛ., ЛатунЛ. Біблійна мудрість у латинських афоризмах українською та англійською мовами. - Вінниця, 2003. - С. 60]. З українських авторів її вживав, зокрема, Феофан Прокопович [див.: Прокопович Ф. Про риторичне мистецтво // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1979. - Т. 1. - С. 438].

285 Послання св. ап. Павла до ефесян 5: 14.

286 Очевидно, Сковорода має на думці історію про зустріч Христа із самарянкою (Євангелія від св. Івана 4: 7-28).

287 Сковорода має на думці слова: В/ійз высте кровїю юртовою. Той во єсть /ийръ ніші (Послання св. ап. Павла до ефесян 2: 13-14).

288 Книга пророка Захарії 2: 1.

289 Парафраза Четвертої книги Мойсеєвої: Числа: або 20: 17 (пор.: не еоврлтй/ИСА ни нл десно, ни Hd /і^во), або 22: 26 (пор.: не вашє оук/іонйтисА ни нл десно, ни нл /і^во). Див. також: П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 2: 27; 5: 32; 17: 20 і деінде.

290 Лат. hydrops - 'водянка'. У середньовічній латинській традиції це слово могло означати також "хвороблива спрага", ба навіть "інтелектуальна бундючність" [див.: Курціус Е.-Р. Європейська література і латинське середньовіччя / Переклав з нім. Анатолій Онишко. -Львів, 2007. - С. 308-310].

291 Парафраза Четвертої книги царств 1: 13. Пор.: поцмдй дХшХ /його.

292 Під віслюком Сковорода має на думці тіло. Див. прим. 457 до діалогу «Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни».

293 Ця приказка є в «Адагіях» Еразма Роттер дамського (І. 5. 3).

294 Перекладаючи латинську фразу: "Ita fugias, ut ne praeter casam", - Сковорода, очевидно, спирався на народні приказки: "Від лиха не втечеш"; "Від лихого поли ріж, а втікай" [Франко, № 16525,16527].

295 Парафраза Апокаліпсису 3: 19. Пор.: й^же ащ /іюв/ік, шелн'мк.

296 Книга Псалмів 140 (141): 5.

297 Пор.: "Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю" (Послання св. ап. Павла до филип'ян 2: 13).

298 Вина з острова Скопелос (гр. LkotleAoc,), що в Егейському морі, здавна славилися своєю вишуканістю.

299 Папушний тютюн - тютюн, зв'язаний у папуші, тобто в паки тютюнового листя. Пор.: 'Тут же біля неї продавалася терта кабака і тютюн у папушах..." [Квітка-Основ'яненко Г. Українські повісті / Упорядкування текстів, передмова, примітки, пояснення слів та виразів Л. В. Ушкалова. - Харків, 2003. - С. 31].

До Івана Васильовича [Земборського]

Цей лист був уперше опублікований у харківському виданні творів Сковороди 1894 р. Подаємо за списком, який зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ф. 86, № 24, арк. 130-131).

300 Іван Васильович Земборський - приятель Сковороди; був його студентом у Харківському колегіумі. Саме на пасіці в маєтку батьків Івана Земборського Сковорода оселився після того, як у 1769 р. покинув колегіум. Окрім того, Сковорода знав і родича Івана Земборського - Ісаю, котрий упродовж 1764-1787 pp. був настоятелем Сіннянського монастиря [див.: Ніженець А. На зламі двох світів. Розвідка про Г. С. Сковороду і Харківський колегіум. - Харків, 1970. - С. 153].

301 Сковорода має на думці слова на взір: ве^^акбнны^ъ йспб/іни^О/ИСА сте^в й погйвє/іи й ^ОДЙ^О/ИЪ ВЪ ПХСТЫНИ НЄПрО^ОДЙ/ИВІА, ГіХтЙ же ГДНА не О^В^дѢ^О/ИЪ (Книга Премудрості Соломонової 5: 7).

302 Трохи неточна цитата з Першої книги Мойсеєвої: Буття 3: 11. Пор.: кто во^вѣстй тевѣ, йкш нагъ єсй;

303 Парафраза Другої книги Мойсеєвої: Вихід 18:17. Пор.: не правш ты творйши глаголъ сей.

304 Див.: Євангелія від св. Луки 10: ЗО.

305 Дії св. апостолів 9: 4.

306 Сковородинський переказ Першої книги Мойсеєвої: Буття 3: 9. Пор.: адаме, гдѣ єсй; Замість біблійного "де ти?" Сковорода подає фразу, взяту з апокрифічних переказів про вигнання Адама з раю: "Куди тебе чорти занесли?"; "Куди тебе чорти носять?" тощо [див.: Мишанич О. Григорій Сковорода і усна