Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

350 Латинська фраза stulta philosophia ('дурна філософія') корелює у Сковороди зі слов'янським словом глупомудріе та грецьким цороадфіа.

351 Книга Притч Соломонових 9: 9.

352 Публій Теренцій Афр (Publius Terentius Afer) (бл. 190-159 pp. до н. е.) - карфагенянин, раб, згодом вільновідпущеник Теренція Лукана, славетний римський комедіограф, член іуртка Сціпіона Молодшого. Був дуже популярний у Європі, починаючи з доби Ренесансу [див.: Перетц В. Н. К истории польского и русского народного театра // Известия Отделения русского языка и словесности Императорской академии наук. -1910. - Т. XV. - Кн. 4. - С. 151]. Теренцій був добре знаний також у старій Україні, зокрема, як взірцевий комедіограф [див.: Prokopowicz Th. De arte poetica libri III ad usum et institutionem studiosae iuventutis roxolanae. Dictati Kioviae in orthodoxa Academia Mohileana. Anno Domini 1705. - Mohiloviae, 1786. - P. 69], чиї твори варто наслідувати, пишучи низьким стилем [див.: Прокопович Ф. Про риторичне мистецтво // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1979. - Т. 1. - С. 157]. Його ім'я та імена персонажів його комедій могли зринати навіть у богословсько-полемічних трактатах [див., наприклад: Smotryc'kyjМ. Obrona verificaciey// Collected Works of Meletij Smotryc'kyj/ With an

Introduction by David A. Frick. - Cambridge, Mass., 1987. - Vol. 1. - P. 450, 459]. Сковорода переклав переказ однієї з найліпших його комедій «Брати».

353 Рядок із комедії Теренція «Самомучитель» (210, 221) [див.: Теренций. Комедии / Пер. с лат. А. Артюшкова; коммент. В. Ярхо. - Москва, 1988. - С. 99].

354 Ідеться про приятеля Михайла Ковалинського Миколу Заводовського - "Хотмыжской протопопіи слободы Грайворона Архангельской церкви священника Михайла сын Николай Заводовский", який вступив до Харківського колегіуму в 1754 р.

355 Схожа сентенція є в трактаті «Rhetorica ad Herennium». Пор.: "Omnium malorum stultitia est mater" [див.: Курціус E.-P. Європейська література і латинське середньовіччя / Переклав з нім. Анатолій Онишко. - Львів, 2007. - С. 151]. Зрештою, ця фраза стала крилатою [див.: ЦимбалюкЮ., КобівЙ., СмуроваЛ., ЛатунЛ. Біблійна мудрість у латинських афоризмах українською та англійською мовами. - Вінниця, 2003. - С. 249].

356 В автографі далі закреслено слово: quam.

357 У Плутарха далі: епіт.

358 Далі Сковорода вільно переказує Плутарха. Пор.: "Ita et adolescentum philosophiae dare operam volentium, qui maxime vani sunt et gravitatis expertes, audaciam ii habent, speciemque, et incessum vultumque plenum superbiae ac contemptus nemini parcentis..."

359 Plutarchus. Quomodo quis suos in virtute paranda sentire possit profectus, 81c [Plutarchi Chaeronensis Moralia. Omnes de Graeca in Latinam linguam transscripti summo labore, cura, ac fide. Guiliel. Xylandro Augustano interprete. - Francofurti, MDCXIX. - P. 162; також: Plutarchi Chaeronensis Scripta Moralia. Graece et latine. - Paris, 1841. - T. I. - P. 96-97]. Пор. з народними прислів'ями: "Пустий колос горі пне ся" [Франко, № 15265]; "Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963.-С. 132]; "Порожний колос выше стоит" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. -Москва, 1957. - С. 445], або з емблематичним малюнком «Колос своєю тяжестію накло-ненный» (підпис: "Чрезмѣрная тяжесть обременяет меня. Mihi pondera casus") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 62-63].

360 Хріею ритори називають якусь тезу, супроводжувану її докладним розглядом [див., наприклад: Довгалевський М. Хрія словесна до слів царя Соломона "Безмежне число нерозумних" 11 Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний). - Київ, 1973. - С. 380-384].

361 Лідійський, чи пробний, камінь - чорний брусок зернистого кремнієвого сланцю, на якому за кольором визначають пробу шляхетного металу. Феофан Прокопович у своїй «Фізиці» писав про нього таке: "Інші камені не зараховуються до мармурів, як лідійський камінь, сміріс, яким звичайно розбивається скло, пірит, кремінь та ін." [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1980. - Т. 2. -С. 496]. "Лідійським каменем" старі українські богослови називали Святе Письмо. Наприклад, Петро Могила зазначав: "Писаніє Ветхаго и Новаго Завѣта святоє бого-наученноє и богодухновенноє єст, и Церкви от Бога яко лідійскій камень в извявленіє своєя истинны и в обличеніє лести подано єст" [МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 126; пор.: Кониський Г. Філософські твори: У 2 т. - Київ,

1990.-Т. 1.-С. 54].

362 Можливо, ця фраза має за джерело молитовні тексти (пор.: "...єгоже во свѣдительство дым неугасаяй курится" [МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 344 (третя пагін.)]) або прислів'я на взір: "Бодай сі лиш закурило за тобов, де підеш!" [Франко, № 16116].

363 В автографі це слово написано над рядком.

364 Ця фраза є в «Адагіях» Еразма Роттердамського (II. 6. 75).

365 Ця фраза є в «Адагіях» Еразма Роттер дамського (II. 6. 75).

366 Демонакт (гр. Агцісоѵа^) (нар. бл. 90 р. до н. е.) - видатний афінський філософ-кінік доби імператора Адріана, учень Деметрія.

367 Даконці, тобто мешканці стародавньої Даконїї (Спарти), мали за звичку висловлювати свої думки чітко й стисло. Однак насправді Демонакт народився на Кіпрі. Як свідчив Дукіан («Життєпис Демонакта», 3): "Він був родом із Кіпру й походив із досить відомої своїм становищем і статком родини" [Лукиан из Самосаты. Избранная проза. - Москва,

1991.-С. 104].

368 Це - четверта гнома Демонакта [див.: Антология кинизма: Фрагмента сочинений кинических мыслителей. - Москва, 1984. - С. 277].

369 Про цей вислів ми знаємо таке: "Коли якісь люди метикували, чи має космос душу, а потім - чи він кулястий, Демонакт промовив: 'Ось ви все клопочетеся про космос, а про те, що самі по вуха в гріхах, навіть не заїкаєтесь'" [Антология кинизма: Фрагмента сочинений кинических мыслителей. - Москва, 1984. -С. 277].

370 Сковорода переказує рядки комедії Теренція «Самомучитель» (210, 221) [див.: Теренций. Комедии / Пер. с лат. А. Артюшкова; коммент.