Нові коментарі
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою - Народні
Українські Книги Онлайн » Наука, Освіта » Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

Читаємо онлайн Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
'нынѣ', паки и то преходит, якоже в дВлаємьіх и настояємьіх часах минуты єдина по друзѣй йдет... настоящеє время, глаголемоє 'нынѣ', не вѣсть стояти, но вѣчну течет, аки капля нѣкая в низ текущая и черту по себѣ остав-ляющая, на предняя же простирающаяся, доколѣже оскудвєт и изсхнет" [Туптало Д. Розыск о расколнической брынской вѣрѣ. - Київ, 1748. - Арк. 205 (зв.)-206 (зв.)]). А крім того, зосередженість на теперішньому була важливим завданням духовних вправ у стародавніх греків та римлян.

327 Див. прим. 228.

328 Сковорода цитує тут (трохи змінено) текст епіграми невідомого автора з «Палатинської антології» (XI, 51). Див. прим. 188 до циклу «Сад божественных пѣсней».

329 Книжною українською мовою Сковорода переклав цю епіграму так: "Наслаждайся дней твоих, все бо вмалѣ старѣет. / В одно лѣто из козленка стал косматый цап". Філософ використав її як епіграф до 30-ої пісні циклу «Сад божественных пѣсней».

330 Вергілій. Енеїда, VIII, 560 [див.: Публій Вергілій Марон. Енеїда / 3 латинської переклав Михайло Білик; переклад звірив і зредагував Борис Тен. - Київ, 1972. - С. 188].

331 Можна пригадати, що Епікур розумів саму етику як знання "mQi cuqectewv каі фиушѵ" ("про те, що слід обирати й чого уникати") [див.: Кулаковский Ю. А. Эсхатология и эпикуреизм в античном мире: Избранные работы. - Санкт-Петербург, 2002. - С. 173].

332 Скорочений виклад-переказ Платонових міркувань про те, що без знання істини не можна відрізнити справжнє від примарного (Держава, IX 585а, 586а): "Чи будеш ти дивуватися, якщо люди, які не знають істини про багато інших речей, не мають належного знання й про це? Щодо задоволення, страждання та проміжного стану люди налаштовані так, що коли їх несе вбік страждання, то вони міркують правильно й по-справжньому страждають, але коли вони переходять від страждання до проміжного стану, то дуже схильні вважати, нібито це приносить задоволення та радість. Можна подумати, що вони дивляться на сіре, порівнюючи його з чорним і не знаючи білого, -так вони помиляються, порівнюючи страждання з його відсутністю й нічого не відаючи про задоволення... Отже, того, хто не має досвіду в поміркованості й цноті, хто постійно проводить час у бенкетах та інших таких самих розвагах, звісно, відносить униз, а потім знову до середини, так вони й блукають усе життя. Вони ніколи не вийдуть за ці межі, адже вони ніколи не бачили справді високого й не піднімались до нього, не сповнювались по-справжньому справжнім, не пробували надійного й чистого задоволення..." [Платон. Собрание сочинений: В 4 т. - Москва, 1994. - Т. 3. - С. 379-380].

333 Очевидно, Сковорода має на думці п'ятий розділ Книги пророка Ісаї (5: 8-30), де рефреном іде фраза "vae qui..." (у перекладі Івана Огієнка: "Горе тим, що..."). Тут ідеться про слова: "Горе тим, що зло називають добром, а добро - злом, що ставлять темноту за світло, а світло - за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке - за гірке!" (Книга пророка Ісаї 5: 20).

334 Ідеться про Григорія Ковалинського.

335 Переклад Леоніда Ушкалова.

336 Очевидно, це варіація на тему Книги Псалмів 89 (90): 9. Пор.: "Quoniam omnes dies nostri evanuerunt in ira tua, consumpsimus ut suspirium annos nostros". У перекладі Івана Огієнка: "Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...".

337 Пор.: "...нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних..." (Книга Псалмів 43 (44): 23).

338 На цьому текст вірша обривається. У рукопису його перекреслено навскоси, а далі на цій-таки сторінці іншим почерком та іншим чорнилом дописано такий вірш:

Пєрі той костри [Про світ]

Fallax hie mundua mundi cur nomine quadet,

Quos solet immundis fallere saepe bonis.

Свѣт сей затВм, думаю, названній ест свѣтом,

Что в тму многих заводит прелесним совѣтом.

339 Пор.: "І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами..." (Дії св. апостолів 2: 3-4).

340 Пор.: "Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, - стародавнє минуло, ось сталось нове!" (Друге послання св. ап. Павла до коринтян 5: 17).

341 Пор.: "їхній кінець - то загибіль, шлунок - їхній бог, а слава - в їхньому соромі... Вони думають тільки про земне! (Послання св. ап. Павла до филип'ян 3: 19).

342 Пор.: "І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було. І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого. І почув я іучний голос із престолу, який кликав: 'Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними'" (Апокаліпсис 21: 1-3).

343 Див. прим. 92 до діалогу «Бесѣда, нареченная двое».

344 Сковорода має на думці Послання св. ап. Павла до євреїв 5: 12-14. У перекладі Івана Огієнка: "Ви бо за віком повинні б бути вчителями, але ви потребуєте ще, щоб хтось вас навчав перших початків Божого Слова. І ви стали такими, яким потрібне молоко, а не страва тверда. Бо хто молока вживає, той недосвідчений у слові правди, - бо він немовля. А страва тверда - для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло".

345 Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 49: 12: "et dentes lacte candidiores". У перекладі Івана Огієнка: "а від молока - білозубий".

346 Переклад Леоніда Ушкалова.

347 Переклад Леоніда Ушкалова.

348 Сковорода має на думці слова: И в/мгос/іовй а сѵѵиешнъ, й рече къ /ирїи /«три єгш: ее, /іежйтъ сей Hd гмденїе й Hd востЗнїе /иншги/иъ во ій/іи (Євангелія від св. Луки 2: 34).

349 Послання св. ап.

Відгуки про книгу Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: