Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

104 Фраза: кто тьі єсй; зринає в Другій книзі царств 1: 8 та в Четвертій книзі царств 9: 32.

105 Трохи неточна цитата з Книги Ісуса, сина Сирахового 11: 2. Пор.: Не по^в^/ій чє/іов^кл во крлсотѣ ЄГШ, й не вХдИ тй /Иерзокъ Че/ІОВ^КЪ ВИД^НІе/ИЪ СВОЙ/ИЪ.

(14) Це парафраза або Євангелії від св. Івана 7: 24 (пор.: не сХдйте нл лща), або Соборного послання св. ап. Якова 2: 1 (пор.: не нл лща зрАфе й/И^йте в^рХ).

<15> Див.: Перша книга царств 16: 11-13.

<16> Перша книга царств 16: 7. Пор.: челов^къ зрйтъ hj лице, вгъ же зрйтъ hj сердце.

106 Неточна цитата з Першої книги Мойсеєвої: Буття 18: 3. Пор.: гди, ащ оуво ШЕр^тб^Чі в/ігтв пред тобою, не /иинй уав'а твоегш.

107 Типологічно близькі сюжети про мандри Христа і святих («Як Ісус Христос ночував у бідної вдови», «Лакома баба», «Вдовині діти») [див.: Етнографічний збірник. Видає етнографічна комісія Наукового Товариства імени Шевченка. Т. XII. Галицько-руські народні легенди / Зібрав Володимир Гнатюк. - Львів, 1902. -Т. 1. - С. 93-95]) були поширені в українському фольклорі [докладніше див. про це: Мишанич О. Григорій Сковорода і усна народна творчість. - Київ, 1976. - С. 50-51].

108 Існує навіть «Чин благословенія Колива, сієст Кутій, или вареной пшеници с медом смѣшаной и различными сладкими овогцми украшенной» [див.: Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 223-224 (друга пагін.)].

109 Неточна цитата з Книги Псалмів 144 (145): 15. Пор.: Очи Bc^jp1 нл та оуповЗкітъ, й

ТЫ ДііЄШИ Й/ИЪ пЙфХ ВО Б/ІЛГОВре/ИеНЇИ.

(17) За словником Памви Беринди, сікера - це "хмѣлный напиток, или пьянство" [див.: Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 454].

(18) Євангелія від св. Луки 1: 15.

110 Очевидно, це народна форма слова оловина, яке Памва Беринда тлумачив, зокрема, так: "напиток, трунок, питье, напой з ячменю, пиво" [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 150].

111 Як з'ясував Володимир Перетц, ця пісня Сковороди має за взірець добре знану в

Україні польську різдвяну віршу: "Pasterze mili, / Coscie widzieli? / Widzielismy

malenkiego / Jezusa narodzonego, / Syna Boskiego..." [Перетц В. H. Историко-литературные исследования и материалы. - Т. І. Из истории русской песни. - Ч. 1. Начало искусствен-ной поэзии в России. Исследования о влиянии малорусской виршевой и народной поэзии ХѴІ-ХѴІІІ в. на великорусскую. К истории «Богогласника». - Санкт-Петербург, 1900. - С. 238]. Такий самий вірш є і в старій чеській поезії [див.: Чижевський Д. Український літературний барок / Підготовка тексту й мовна редакція Леоніда Ушкалова; вступна стаття Олекси Мишанича. - Харків, 2003. - С. 238 (прим.)].

112 Книга Екклезіястова 7: 4.

113 Євангелія від св. Луки 6: 25.

114 Книга пророка Єремії 13:17.

115 Дві попередні репліки подано за виданням 1861 р. У виданні 1837 р. їх немає.

(19) Нім. die Baumwolle.

Дійлог. Ймя Ему: Потбп Змійн

Бесіздуют Душа и Нетлѣнный Дух 1791 года, авг[усга] 16

Любёзный Друже, Михайле!

Древній Монах Эѵіратус1 всѣ свой Забавныя Писульки принбсил в Дар Другу и Господйну своєму, Патріарху Софрбнію2, а я приношу тебѣ.

Ты мнѣ в ДругБ Господйн, а в Господйнѣ друг.

Я сію Кнйжечку написал в Бурлукѣ3, забавляя Праздность. Она украдена. Но я, напав на Спйсок, исправил, умнбжил и кбнчил.

Потбп Змійн, Нбев, Божій и Бібліа есгь то же.

Аще она Море, како и не Потбп? Взгляньте на Назбнову4 Картйну Потбпну: Nat Lupus inter Oves.. .5

He в сем ли Мбрѣ обуревается вся Вселённа?

Ей, в сем! Ей, вся! "Погрязбша, яко Олово во Водѣ..."6 Едйн мой Ізраиль сію Пучйну прелѣтая прехбдит. Едйн он удовляет Жалосгну Рёвносгь Варухову:

"Кто прёйде на бну Страну Моря и Обрѣте Премудрость?"7

Что есгь Бібліа, аще не Мыр? Что есть Мыр, аще не Ідол Дейр[с]кій8? Что есгь Златая Глава ему, аще не Сонце? Что есгь Сонце, аще не Огненное Море?

Не онб ли засгупйло нашу нам Гавань тую:

"Се Сей сгойт за Стѣнбю нашею?"9 и глаголет: "Лицемѣре! Почто

ѴСѴѴШІІЛСЯ єсй?"10

Не всѣ ли не преплывшіи мучатся в Огненной Бёзднѣ? Не всѣ ли блеют о Пёклѣ11? И Кто уразумѣл Пёкло? Не смѣшно ли, что всѣ в Пёклѣ, а боятся, чтоб не попасгь?

Вот точна Сфінкс! мучащая не рѣшйвших Гаданія12. "Возволнуются и почйти не возмогут"13. "Ходйте во Пламенѣ Огня вашего"14.

А мой Ной Радугу вйдит, и Потбп прекращается. Что есть прекрасна Радуга? Не Радосгь ли есгь Радуга? Не Сонце ли зрит свой Образ во Зерцалѣ Вод Облачных? Не Сонце ли зрит на Сонце, на второе своє Сонце? На Образ образуемый15? на Радосгь и на Мир твёрдый? Не туда ли зрит сей Вожд наш? не туда ли Волхвьї ведёт? Останься ж, Сонце и Луна! Прощай, Огненная Бёздно! Простй, Западное Сонце! Мы сотворим Свѣт получшій. Созйждем День веселѣйшій. Да будет Свѣт! и се бысгь Свѣт16! Да сганет Сонце и Луна17! Да сганет и утвердйтся! Да свѣтит во Вѣки Вѣков! И се ста Сонце и Луна18! Новая Луна и Сонце. От Бога Божесгвённое. Воспой же, о Исаіе! Воспой нам Пѣснь Побѣдную19. Се Ізраиль прёйде Море!

"Не зайдет бо Сонце гебіі.

И Луна не оскуд ііет.

Будет Господь тебѣ Свѣт твой.

И совершатся Дни твой.

Дни Рыданія твоего"20.

Воспою ж и я с Тобою, любёзный мой Исаіе:

"Дугу мою полагаю во Облацѣ"21.

Сіє есгь:

Мир утверждаю внутрь себе.

Сонце всю Тварь презирает.

Взор Дугою утБшает.

Бездно Сердце, о проснйся!

Будь себѣ Друг и влюбйся!

Весь тогда Потоп игцёзнет.

Радуга же вѣчна блёснет.

Враз отрешь Твой всѣ Слёзы.

Внутрь всѣ упокбиш Стёзы.

Само будь себіі Дугою.

И расстанешься с Тугою.

Се Тварь вся не насыгцает!

Бёздна Бездну удовляет22.

Пусгьшник Григ[орій] Бар-Сава Сковорода