Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

19 Неточна цитата з Євангелії від св. Луки 6: 24. Пор.: горе Bd/иъ вогЗтьі/Иъ: йкш СЗстоите оут'ЬшенЇА В^ШЄГШ.

20 Євангелія від св. Матвія 5: 3; Євангелія від св. Луки 6: 20.

21 Євангелія від св. Матвія 11: 29.

22 Фраза во вре/ИА оно дуже часто зринає в Біблії, уперше - у П'ятій книзі Мойсеєвій: Повторення Закону 1: 9. Крім того, нею розпочинаються євангельські читання в «Молитвослові».

23 Можливо, Сковорода натякає на італ. scolare - 'учень'.

(1) Гр. ааЛаксоѵ.

<2> Сковорода має на думці слова: Вісте во В/ігть гда нЗшегш ійи ;ртЗ, йкш вЗсъ рЗди швнифЗ вогЗтъ сьш, да вві нифетбгс єгш швомтитсса (Друге послання св. ап. Павла до коринтян 8: 9).

24 Діоген Лаерцій (І, 57) приписував цей вислів Солонові [див.: Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. - С. 80]. Крім того, є ціла низка підхожих українських прислів'їв та приказок. Пор.: "Не беры, где не положив" [Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті. - Київ, 1971. - С. 266]; "Бере, де не положив" [Франко, № 1615]; "Не руш чужого"; "Чуже переступи, та не займи"; "Не бери, де не поклав"; "Не ходи, куди не просили; не бери, чого не поклав" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 332-333].

25 Пор.: "Боязливого сина мати не плаче" [Номис, № 9294].

26 Пор. із молитовним текстом: "...нас же сущих зде благослови, конец благій и мирный даруя нам..." [МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 23 (третя пагін.)], або з приказкою: "Конец дВло хвалит" [Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті. - Київ, 1971. - С. 230].

27 Євангелія від св. Матвія 5: 3; Євангелія від св. Луки 6: 20.

(3) Неточна цитата з Книги Псалмів 68 (69): 16. Пор.: ниже сведетъ ш /ині ровенникъ оустъ свой^ъ.

<4> Див. прим. 32.

<5> Парафраза або Євангелії від св. Матвія 10: 26 (пор.: ничтоже во єсть покровено, єже не СЗкрыетсА, й тЗйно, єже не оувідіно вХдетъ), або Євангелії від св. Луки 8: 17 (пор.: Ність ВО тЗЙНО, ЄЖС не ЙВ/ІЄНО відетъ: ниже оутлено, ЄЖС не ПО^нЗеТСА Й ВЪ ЙВ/ІЄНЇЄ пршдетъ).

(6) Неточна цитата з Євангелії від св. Івана 5: 41. Пор.: С/іЗвы СЗ чмовікъ не прїе/И/ікі.

f7) Очевидно, це парафраза Євангелії від св. Івана 5: 43. Пор.: Ауъ пріидб^ъ во й/ИА оцЗ

/ИОЄГШ.

<8> Книга Псалмів 118 (119): 14.

(9) Євангелія від св. Матвія 10: 28.

(“) Книга Псалмів 108 (109): 28.

<и> Очевидно, це старозаповітний образ. Пор.: "А єгиптяни гналися [за ізраїлевими синами], і ввійшли за ними всі фараонові коні й колесниці його, та його комонники до середини моря. І сталося за ранньої сторожі, і поглянув Господь на єгипетський табір у стовпі огня й хмари, та й привів у замішання єгипетський табір. І поскидав колеса з колесниць його, і вчинив, що йому тяжко було ходити. І єгиптяни сказали: 'Утікаймо від ізраїльтян, бо Господь воює за них з Єгиптом!"' (Друга книга Мойсеєва: Вихід 14: 23-25).

28 Ровеньки - місто на Луганщині, засноване 1705 р. Тамтешні краєзнавці пояснюють походження його назви так: у старовину в цих околицях було чимало розбишак, яких залежно від того, де вони промишляли, називали "могильниками" та "ровенниками". Назва Ровеньки походить від слова "ровенники". Сковорода заходив до Ровеньків у 1781 р.

29 Номис, № 12120.

30 Пор.: "На ловца и звѣр бѣжит" [Климентій ЗіновІів. Вірші. Приповісті посполиті. - Київ, 1971. - С. 237]; "На ловца и зверь бежит" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. -Москва, 1957. - С. 425, 476, 575]; "Наскочив звір на ловця"; "На стрілцьи звір біжит" [Франко, № 13028, 25134].

31 Парафраза Євангелії від св. Івана 1: 47. Пор.: се, войстиннХ ІЙ/ітанинъ, въ нє/ижє /івсти н^ств.

32 Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 208. Пор.: "Зробивши добре діло, та й кінці у воду"; "І кінці в воду" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 162, 370].

33 Пор.: "Покой пьет воду, а беспокой мед" [Даль В. Толковый словарь живого велико-русского языка. - Москва, 1956.-Т. II. - С. 313]; "Думка п'є воду, а відвага мед" [Номис, № 4255].

34 Ксенофонт Афінський (Меморабілії, 1,4,10) подає такі Сократові слова: "на мою думку, не мати жодних потреб - це риса божества, а мати щонайменші потреби - це значить бути дуже близьким до божества; але ж божество досконале, а бути близьким до божества -значить бути дуже близьким до досконалості" [Ксенофонт Афинский. Сократические сочинения: Воспоминания о Сократе. Защита Сократа на суде. Пир. Домострой / Перевод, статьи и комментарии С. И. Соболевского. - Москва; Ленинград, 1935. - С. 21]. Тим часом Діоген Лаерцій у своїй книзі (II, 27) переказує цю думку Сократа так: "чим менше чоловікові треба, тим ближче він до богів" [Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. - С. 111-112]. Цю Сократову фразу любив повторювати кінік Діоген [див.: Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. - С. 286], перегодом її схвально цитував Цензорін [див.: Цензорин. Книга о дне рождения. К Квинту Церелию // Вестник древней истории. -1986. - № 2. - С. 230] та інші. Сократ названий тут "архидураком", бо казав про самого себе, що він нічого не знає. Пор. із реплікою одного з персонажів, змальованих Миколою Новиковим на сторінках часопису «Трутень»: "Сократ, славный в древности философ, говаривал о себе, что он дурак..." [Избранные произведения русских мыслителей второй половини XVIII века. - Москва, 1952. - Т. II. - С. 144].

35 Це - емблематичний образ «Дятел носом продолбляющій древо» (підпис: "Се надежная за мой