Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

Се Стол Ранній и Вечерній!

В том чудном Домѣ.

В[опрос]. Музыка там ли Модна и Лестна, Увеселяет Царя Небесна?

От[вът]. Пасгырскій Сонм на Свирѣлках,

Хвалит Его на Сопѣлках, Препросгым Хором.

В[опрос]. Кія же Ризы? Мню, Златотканны,

У сего Сына Марій Панны.

От[вът]. Баволна3, и Лен, и Волна.

Сим Нищета предовольна,

В Наготѣ своей.

Лики ПОЮТ СОВОКУПНО:

О нището! Блаженна, Святая!

Дверь нам отверзи, твоего Рая.

Кій Бѣс Сердце украл наше?

Кій нас Мрак ослѣпил?

Даже чуждатись Тебе?

О Нището! О даре Небесный!

Любит тебе всяк Муж Свят и Чесгный. Кто с тобою раздружился,

Тот в ночи токмо родился.

Нѣсгь Сугубый Муж.

Мір сей являет Вид Благолѣпный.

Но в нем таится Червь неусыпный.

Се Пещера Убога!

Таит Блаженнаго Бога В Блаженном Сердцѣ.

Ах! Блага Яросгь есгь паче Смѣха.

Яко в Лицѣ злом тайна утѣха.

Се бо Нищета святая!

Извнѣ яра, внутр Златая,

Во Мирной Душѣ.

Горе ти, Міре! Смѣх внѣ являєш.

Внутр же Душею тайно рыдаеш.

Украсился ты Углами.

Но облился ты Слезами,

Внутрѣ День и Ногць.

Зависгь, Печаль, Страх, несыта Жажда, Ревность, Мятеж, Скорбь, Тяжба и Вражда, День и Ногць тя Опаляют.

Как Сіонскій Град плѣняют, Душевный твой Дом.

Возвеселимся! а не смутимся!

Днесь непрестанне, всѣ Христіане.

Там, Гдѣ Бог наш нам родися,

И Пеленами повися.

Хвала День и Ногць.

КОНЕЦ

Сковорода написав цей твір, очевидно, десь у другій половині 1787 p., перебуваючи в Гусинці. Принаймні лист-присвяту до нього датовано листопадом цього року. Ані автограф, ані списки до нашого часу не дійшли. Притча «Убогій Жайворонок» була вперше надрукована окремою книжечкою в Москві 1837 р. [див.: Сковорода Г. Убогій Жайворонок. Притча / Предисловие и примечания М. Макарова и И. Решетникова. - Москва: Изд. Московского попечительного комитета «Человеколюбивого обгцества», 1837. - II, IV, 32 с.]. Удруге притча побачила світ у санкт-петербурзькому виданні творів Сковороди 1861 р. Подаємо за першодруком, уточнюючи деякі місця за виданням 1861 р.

1 Федір Іванович Диський - приятель Сковороди, куп'янський поміщик, нащадок сотенних старшин Ізюмського полку. Його дід Григорій та батько Іван були сотниками в Куп'янську [див.: ГомонП. Григорій Сковорода і Нижнє Приоскілля. - Харків, 2006. -С. 106-108]. Як свідчив Григорій Данилевський, перегодом Федір Диський мешкав у Москві, "до пам'яті Сковороди ставився з якоюсь благоговійною пошаною, а твори Сковороди були його найулюбленішим читанням". Трагічно загинув у 1833 р. [Данилевский Г. П. Григорий Савич Сковорода (с 1722 по 1794 г.) // Данилевский Г. П. Украинская старина. Материалы для истории украинской литературы и народного образования. - Харьков, 1866. -С. 57 (прим.)].

2 Пор. зі словами Дмитра Туптала, якими той зображував плинність людського життя: "Жизнь наша на земли єсть движеніє. Движется растущу с младенчества в юношество, с юношества в мужество, с мужества в старость, движется ходя, сѣдя, ѣздя, дѣлая. Движется и непостоянством фортуны, или щастія: днесь богат, утро нищ, днесь славен, утро безчестен, днесь здрав, утро болен, днесь любимый, утро ненавидимый. Движется и премѣненіем нрава: бьіваєт бо временем добр, временем зол, временем смирен, временем горд, временем трезвен, временем піянствуяй, временем к Боіу тепл, временем далече отстояй от Бога, временем угождаяй Боїу, временем прогнѣвающ Бога. Убо да вкратцѣ реку: все житіє наше движеніє єсть на земли" [Туптало Д. Слово на поминовеніє Іоанна Семеновича Грибоѣдова // Сочиненія святаго Димитрія, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. -Москва, 1842. - Ч. 3. - С. 539-540].

3 Див. прим. 91 до циклу «Сад божественных пѣсней».

4 Форму преплаваемый подано за виданням 1861 р. У виданні 1837 р. - преплаеляемый.

5 Див. прим. (3) до циклу «Сад божественных пѣсней».

6 Пор. вираз: "Запазушная змея..." [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. -Москва, 1957. - С. 137].

7 Див.: Книга Товіта 3: 16-17.

8 Ім'я Рафтл означає "Бог вилікував" [див.: Трійнях І. Словник українських імен.-Київ, 2005.-С. 310].

9 Ідеться про куп'янського сотника Івана Григоровича Диського, власника хутора Диськів-ка, що був поруч із сучасною Ковалівкою.

10 Куп'янка (Купенка, Купецьке, Купенське, з 1799 р. - Куп'янськ) - сотенне містечко Ізюмського полку, засноване близько 1675 p., потім - повітовий центр Слобідсько-Україн-ської губернії. З 1780 р. віддане з округою до Воронізького намісництва. Сковорода не раз бував у Куп'янці, а вперше потрапив сюди, очевидно, ще 1762 p., після того, як залишив посаду викладача поетики Харківського колегіуму.

11 Очевидно, цей образ має за джерело церковні піснеспіви. Пор.: "От уст мысленнаго волка избави мя" [Октоїх, сирѣчь Осмогласник. - Київ, 1739. - Арк. 15].

п Парафраза Послання св. ап. Павла до ефесян 5: 15. Пор.: Е/іюдйте оуво, клкш шгмснш Х°Дите.

13 Та обставина, що нерозумного тетервачка названо в притчі Фрідріком, справді могла збити

з пантелику Федора Диського, адже його власне ім'я - Федір - суголосне імені тетервачка. Сковорода прохає свого любого приятеля не вбачати в цій збіжності жодних пейоративів або принаймні, як скаже він трохи далі, пам'ятати одну обставину: коли зважити на те, що "велероси" називають усіх українців тетерваками, тобто дурнями, то ім'я Фрідрік пасує кожному з нас. Що ж із того? - продовжує філософ. "Велероси", як "сторонні люди", бачать тільки поверхню речей (те, що здається їм глупотою), але не годні добачити схованого під цією "маскою" єства, адже ім'я Фрідрік (Friedrich), яке походить від германського Frithuric, означає не що інше, як "князь миру" [Трійнях І. Словник українських імен. - Київ, 2005. -С. 396; про цей сюжет докладніше див.: УшкаловЛ. Сковорода та інші: причинки до історії української літератури. - Київ, 2007. - С. 303-304].

14 Трохи неточна цитата з Книги Притч Соломонових 9: 8. Пор.: швлнчай прє/иХдрл, й

ВО^/ІМВИТЪ ТА.

15 Див. прим. (32) до діалоіу «Брань архистратига Михаила со Сатаною».

16 Тобто 13 листопада 1787 р. [див.: Махновець А. Григорій Сковорода. Біографія. - Київ, 1972.-С. 245].

17 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 90 (91): 3. Пор.: Икш той й^в^витъ та СЗ с^ти

/ІОВЧИ.

18