Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

81 'Радість' (гр.).

82 'Радість, веселість, задоволення' (гр.).

83 Фраза весе/іїе й рЗдость зринає в Книзі Йова 3: 7, у Книзі Премудрості Соломонової 8: 16, у Книзі Ісуса, сина Сирахового 1: 12 та в Книзі пророка Іоїля 1: 5,16.

84 Пор.: "Хоч голо, аби весело" [Номис, № 1471; Франко, № 6081].

85 Фразу сбнїе востлгсцмгш взято з Книги Псалмів 72 (73): 20.

86 Парафраза Книги Йова 9: 2. Пор.: войстиннХ ві/иъ, йкш тЗкш єсть.

87 Павич - популярний емблематичний образ. Павич зображений, наприклад, на 158-му малюнку зі збірки «Symbola et emblemata», який має назву «Павлин с распростертым хвостом пред своими птенцами» й підпис: "Сколько добросерд, столько и горд. Non minus caritativus, quam superbus" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 40-41]. Старі українські письменники досить часто зверталися до цього образу. Так, Іван Максимович писав: "...смиренно о себв возмудрствуєши, развѣ яко прегордій павлин, распростренны имѣюгци крилѣ зѣло гордится, обративши же оцѣ на мерзостные нозѣ, вскорѣ совокупляєт красны перія и смугцаєтся..." [Максимович І. Ѳёатроѵ, или Позор нравоучителный царем, князем, владыком. - Чернігів, 1708. - Арк. 282]. Але найчастіше павич символізував тут зрадливість світу. "Хотячи старожитность чрез подобенство здраду и ошуканство сего свѣта выразити, - писав, наприклад, Антоній Радивиловський, - малювала єго в кшталтѣ пава, лице пієнкноє и крила, а ноги гольїє шпетньїє маючого. През что виражала тоє, же свѣт сей облудный на початку человѣка оздобляєт, пієнкньїм єго показуєт, то честми, то славою, то богатством, и во всѣм фортуною, але на концу з всего того обнажаєт єго" [Радивиловський А. Вѣнец Христов. -Київ, 1688. - Арк. 66 (зв.)-67].

88 Пор.: "Хоч голо, аби весело" [Номис, № 1471; Франко, № 6081].

89 Пор.: "На льоду дурний хату ставить" [Номис, № 6671]; "Будує замки на леді" [Франко, № 12722].

90 Фраза въ сто/іпі ов/ілчні досить часто зринає в Біблії; перший раз - у Другій книзі Мойсеєвій: Вихід 19: 9.

91 Парафраза Євангелії від св. Матвія 16: 18. Пор.: йкш тьі єси петръ, й нл се/иъ кЗ/иени со^йждХ црковь /його, й врлтЗ Здшвл не шдо/ііютъ єй-

92 Фразу во врлтЗ Здшвл взято з Книги пророка Ісаї 38: 10.

93 Фразу врлтл гдна взято з Книги Псалмів 117 (118): 20.

94 Фраза пХть нечестйвы^ъ уперше зринає в Книзі Псалмів 1: 6.

95 Парафраза Книги Псалмів 118 (119): 1. Пор.: ЕЗжени непорочній въ пХть, ^одацли въ Законі гдни.

96 Парафраза Другого послання св. ап. Павла до коринтян 4: 4. Пор.: въ нй^же вбгъ вікл ССГШ ШС/гЬпЙ рЗ^Х/ИЫ невірны^ъ.

97 Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 3: 14. Пор.: й зе/шю сніси вса дни животЗ твоегш.

98 Можливо, Сковорода має на думці слова: И вХдХтъ йсти й не нлсытатса (Книга пророка Осії 4: 10).

99 Парафраза Книги Псалмів 13 (14): 5. Пор.: Т^З/ИШ о^боаішса стрЗ^л, йдіже не ві стрЗ^ъ.

100 Парафраза Книги пророка Ісаї 50: 11. Пор.: Се, вси вьі огнь р^жди^Зете й оукріп/іАете П/іЗ/иень: родите світо/иъ огна вЗшегш й п/і3/иене/иъ, єгбже р^жегбсте.

101 Можливо, Сковорода має на думці слова: И С/Ивк/ІАЦЛИ просв^тАТСА Зки св^т/юств тверди (Книга пророка Даниїла 12: 3).

102 Очевидно, Сковорода має на думці слова: Не всй лн сХтв С/іХжевнїи дХси, въ С/іХженїе посвмЗе/ИИ і,а ^отАфи^ъ нлс/Г^довлти спнїе; (Послання св. ап. Павла до євреїв 1: 14).

103 Див.: Книга пророка Даниїла 3: 19-28.

104 Можливо, Сковорода має на думці слова: И не оувойшисА стрЗ^л нлшедішгш, ниже оустре/шенЇА нечестйвві^ъ нл^одацмгш (Книга Притч Соломонових 3: 25).

105 Фраза оут/іїе огненное кілька разів зустрічається в Біблії, уперше - у Книзі Псалмів 17

(18): 13.

106 Парафраза Книги Псалмів 106 (107): 26. Пор.: вос^одатъ до невесъ й ни^одатъ до ве^днъ.

107 Ця фраза нагадує початок 2-ої строфи 11-ої пісні циклу «Сад божественных пѣсней».

108 Ісидор Пелусіот (пом. бл. 436 р.) - учень Івана Златоуста, знаний супротивник аріанства. У старій Україні листи Ісидора Пелусіота правили за взірець епістолярного жанру [див., наприклад: Прокопович Ф. Про риторичне мистецтво // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1979. - Т. 1. - С. 364]. Крім того, у православній традиції цього автора дуже цінують як інтерпретатора Святого Письма [див., наприклад: Delineatio hermeneuticae sacrae ad usum studiosorum Sacrae Scripturae accomodata. - Petropoli, 1828. -P. 121].

109 Очевидно, Сковорода має на думці лист Ісидора Пелусіота до Павла (кн. II, № 100), в якому йдеться про себепізнання як вершину мудрості: "Ті та ката стаитоѵ ауѵошѵ, аѵѲрашє, та vniQ стаитоѵ СлТЕІ-?•••" ("Для чого ти, чоловіче, коли сам себе не знаєш, міркуєш про те, що над тобою...") [Patrologiae cursus completus. Series graeca/ Ed. J.-P. Migne. - Paris, 1860. - T. 78. - Col. 544-545].

110 Парафраза Книги пророка Єремїї 17: 9. Пор.: Г/іХвоко сердце (чє/іов^кХ) пЗче всЁ^ъ, й че/іов^къ єств, й кто по^нЗетъ єго;

111 Соборне послання св. ап. Іуди 11.

112 Очевидно, Сковорода має на думці слова: Да йспрЗвитсА /ИО/ійтвл /иоа йкш клдй/іо пред тобою: возд^ашє рХкХ /моєю, жертва вечернАА (Книга Псалмів 140 (141): 2).

113 Парафраза Другого послання св. ап. Павла до коринтян 2: 15. Пор.: Икш юртово Б/ІгоХ^НЇе ЄМІЬІ БГОВИ.

114 Парафраза Книги Йова 1: 22; 2: 10. Пор.: й не длде ве^Х/ЖА вгХ.

115 Послання св. ап. Павла до римлян 12: 11-12. Сковорода змінює пунктуацію: у Біблії замість крапок стоять коми.

116