Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

117 Парафраза Книги Псалмів 102 (103): 5. Пор.: шбновЙтса йкш ор/іА гоноств твоа.

118 Гр. napo^vafide; - 'спонука, подразник'.

119 Сковорода має на думці одне з Єлисеєвих чудес (див.: Четверта книга царств 4: 33-35).

120 Парафраза Книги Притч Соломонових: або 4: 23 (пор.: ^рлненіе/иъ В/ікідЙ твоє сердце), або ЗО: 24 (пор.: оут^ішй сердце твоє).

121 Парафраза Книги Притч Соломонових 23: 26. Пор.: ДЗждв /ий, свше, твоє сердце.

122 Книга Псалмів 50 (51): 12.

123 Сковорода має на думці слова: Пакн подбвно єств цртвїє нвноє чє/іов^кХ кХпцХ, ЙфХфХ дбврві^ъ вйсерей, йже швр^тъ едйнъ /иногоц^ненъ вйсеръ, шедъ продііде ВСА, єлпка Й/Иашє, й кХпй єго (Євангелія від св. Матвія 13: 45^6).

ш Перше соборне послання св. ап. Петра 2: 9. Повністю цей вірш звучить так: Вві же рбдъ

Й^ВрЗнЪ, LJ,<Jj>CKOe СВАфЄНЇЄ, Й^вІкЪ СТЪ, /ІМДЇЄ ШВН0В/1ЄНЇА, йкш ДА ДОВрОД^ТЄ/ІИ во^вѣстите Т/ИЫ ВЛСЪ ПрИ^вЗвШіІГШ въ чХдный свбй св^тъ.

125 Див. прим. 7 до діалоіу «Разглагол о древнем мірѣ». ш В автографі: біатрфа.

127 Гр. діатрфц - 'розвага'.

128 Трохи неточна цитата з Книги Псалмів 45 (46): 11. Пор.: пр^днйтесА й р^Х/И^йте.

129 Книга Псалмів 118 (119): 78.

130 Фраза й^вікъ стъ зринає в Другій книзі Мойсеєвій: Вихід 19: 6; 23: 22 та в Першому соборному посланні св. ап. Петра 2: 9.

131 Очевидно, Сковорода має на думці слова: Д&ілай сокршвицм А^вко/иъ /іжйвьі/иъ сХєтнла гбнитъ въ сѣти С/иертныА (Книга Притч Соломонових 21: 6).

132 Фраза свинїй й псй зринає в Третій книзі царств 21:19; 22: 38.

133 Парафраза Книги Притч Соломонових: або 4: 23 (пор.: ^рлненіе/иъ В/іюдй твоє сердце), або ЗО: 24 (пор.: оут^ішй сердце твоє).

134 Сковорода має на думці слова: Nd стрижи /иоей стЗнХ (Книга пророка Аввакума 2: 1).

135 Парафраза Книги Притч Соломонових: або 4: 23 (пор.: ^рлнеше/иъ В/іюдй твоє сердце), або ЗО: 24 (пор.: оут^ішй сердце твоє).

136 Очевидно, Сковорода має на думці слова: не нл лща зрАфє й/И^йтє в^рХ (Соборне послання св. ап. Якова 2: 1).

137 Див. прим. 41.

138 Книга Псалмів 118 (119): 78.

139 Неточна цитата з Книги Псалмів 138 (139): 14. Пор.: Испов^/Иса тевѣ, йкш стрЗшнш оудивй/іСА єсй.

140 Варіація на тему ірмосу 7-ої пісні канону утрені П'ятдесятниці. Пор.: "Согласная возшумѣ органская пѣснь, почитати златосотворенный бездушный истукан".

141 Очевидно, Сковорода має на думці слова: сей прир^йтсА, й той сокрХшйтсА (Книга Ісуса, сина Сирахового 13: 3).

142 Мабуть, це парафраза Євангелії від св. Івана 1: 26. Пор.: посрєд^ же вЗсъ стойтъ, ЄГШЖЄ ВВІ не в^стє.

143 Цю взяту з «Великого зерцала» легенду Сковорода докладно переповів у трактаті «Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis».

144 Гр. діатрфц - 'розвага'.

145 Це - перша строфа 16-ої пісні циклу «Сад божественных пѣсней».

146 Про мамврійський дуб див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 13: 18; 14: 13; 18: 1.

147 Неточна цитата з Книги Ісуса, сина Сирахового 14: 5. Пор.: Иже севѣ so/іъ, ко/иХ дбвръ вХдетъ;

148 Книга Притч Соломонових 12: 26.

149 Парафраза Книги пророка Ісаї 58: 12. Пор.: й стє^й твоа посредѣ оупокбиши.

150 Грецьке слово аіїтаркєіа означає "самодостатність, незалежність від усього стороннього та вміння вдовольнятися своїм". Кажуть, що вперше так окреслив призначення людини софіст Гіппій. У словнику Памви Беринди гр. аіїтаркєіа зринає як одне зі значень слова "доволство" поруч зі словами "достаток, моц", "насыченя, сытость", "обфитость, богатство, збыток" [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. -Київ, 1627. - Ст. 53]. Сковорода перекладав це слово по-українському як самодовольность, а по-латинському як aequitas апіті.

151 Трохи неточна цитата з Першого послання св. ап. Павла до Тимофія 6: 6. Пор.: Єсть же

СНИСкЗмїе ВЄ/ІЇЄ БЛГОЧТЇС СЪ ДОВО/ІСТВО/ИЪ.

152 Книга Псалмів 54 (55): 7.

153 Від гр. хѵтіос, - тут: 'образ'.

154 "Живе срібло" - це ртуть. "Живе срібло", як писав, наприклад, Феофан Прокопович у своїй «Фізиці», зазвичай не відносять ні до шляхетних, ні до звичайних металів. "Воно має дуже цікаву природу: тече, подібно до води, але не зволожує, дуже важке, і нічому, крім золота, не дозволяє занурюватись у себе" [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1980. - Т. 2. - С. 493]. Це окреслення ввійшло й до фольклору. Пор. приказку: "Хлопець, як живе срібло" [Франко, № 26805].

155 Сковорода має на думці слова: й всп/іьівс жс/іі^о (Четверта книга царств 6: 6).

156 Можливо, Сковорода має на думці слова: НіічЗ/іо прелірости стрЗ^ъ гдень (Книга Псалмів 110 (111): 10).

157 Парафраза Третьої книги царств 19: 12. Пор.: й по огнй гласъ ^ллдл тбнкл, й таліш гдь.

158 Слова з дитячої весняної обрядової пісні-гри «Мак». Приміром, на Слобожанщині її виконували так: "Маленькі дівчатка, узявшись за руки, ведуть круг, а посередині його сидить одна. Співають: 'Соловеєчку, сватку, сватку, / Чи бував же ти в садку, в садку? / Чи видав, як сіють мак?'. Дівчинка, що сидить, показує руками, як мак сіють. Далі співають знов 'Соловеєчку...', тільки зміняють слова: 'Чи видав ти, як мак рвуть? Чи видав ти, як мак їдять?', - а дівчинка усе показує руками" [Сумцов М. Ф. Слобожане. Історико-етнографічна розвідка / Підготовка тексту й мовна редакція Леоніда Ушкалова; слово до читача, примітки та післямова Володимира Фрадкіна.