Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода
284 Сковорода має на думці латинський вислів: "Utinam aut non nasceretur aut non moreretur!" ("О, якби він або не народжувався, або не помирав!"). Ось що писав про це римський історик IV ст. Секст Аврелій Віктор («Нотатки про життя та звичаї римських імператорів», 1, 30-31): покійного Авіуста "сенат вирішив прославити багатьма небувалими почестями: крім того, що він уже раніше був названий батьком вітчизни, сенат присвятив йому тоді храми і в Римі, і в інших великих містах, і скрізь у народі казали: "Ліпше б уже йому було не народжуватися тільки для того, щоб померти!" З одного боку, він починав правити дуже погано, а з другого - кінець його правління був прекрасний" [Римские историки IV века. - Москва, 1997. - С. 126].
285 У збірці «Symbola et emblemata» під номером 615-м є малюнок: «Змія, свившаяся в круг и держащая хвост во рту» з таким підписом: "Такова есть вѣчность: ни начала, ни конца не имѣющая. Конец зависит от начала" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 154-155].
286 Очевидно, це - 168-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata» під назвою «Три кольцы единое в другом соединенное» (підпис: "Преодолѣю всяческая. Superabo" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 42-43].
287 Це - 217-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata» під назвою «Стрѣла ко звѣздѣ обрагценная» (підпис: "Едйна мнѣ довлѣет. Unus sufficit") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 56-57].
288 Це - 417-ий малюнок зі збірки «Symbola et emblemata» під назвою «РастВніе цвѣтугцее и сок источаюгцее» (підпис: "Надежда другой жизни. Мы должны ожидать другой жизни. Spes alterae vitae") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. -С. 106-107].
289 Орел, який летить до сонця, є на 142-ий та 260-ий емблемах збірки «Symbola et emblemata»: «Орел зрягцій на солнце» (підпис: "Превосходное мужество. Без страха. Praestantior animus") та «Орел близко на солнце взираюгцій» (підпис: "Не смертнаго желаю. Хочу нВчто божественное. Non est mortale, quod orto") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 36-37, 66-67].
290 Цей образ є на двох малюнках збірника «Symbola et emblemata»: 213-му (підпис: "Пригожа буду, егда кожу свою совлеку. Vestutatae relicta") та 613-му (підпис: "Тѣм обновляюся. Positis novis exuviis") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 54-55,154-155]. На його підставі Сковорода написав байку «Змія и Буфон».
291 Це - 309-а емблема зі збірки «Symbola et emblemata», яка має назву «Ластовица над морем лѣтаюгцая» (підпис: "Игцет индѣ себѣ пребыванія для зимы. Alio hybemaculum") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. -С. 78-79].
292 Див. прим. 16 до циклу «Басни Харьковскія».
293 Гр. LEpotpavirji; - 'той, хто являє щось священне'; верховний жрець, який посвящав в Елевксинські містерії.
294 Гр. цѵатагусоуді; - 'той, хто вводить у таїнства, посвячує в містерії'. Звісно, це міг бути не тільки тлумач ієрогліфів, але й тлумач сакральних текстів. Принаймні старі українські письменники послуговувалися поняттям "містагогічне казання". Наприклад, саме так називав твори Кирила Єрусалимського Петро Могила [див.: (MohylaP.) ЛЮод, abo Катіегі z procy prawdy Cerkwie swi^tey prawoslawney Ruskiey // Архив Юго-Западной России. -Киев, 1893. - Ч. І. - Т. IX. - С. 18].
295 Див. прим. 113 до циклу «Сад божественных пѣсней».
296 Можливо, Сковорода має на думці приказку на взір: "Витріщив очі, як чорт на фііуру" [Франко, № 19029], абощо.
297 Це - фрагменти з Книги Ісуса, сина Сирахового 43: 1-12.
298 Див. прим. 42 до діалогу «Сѵмфоніа, нареченная Книга Асхань».
299 Перша книга Мойсеєва: Буття 1:1.
300 Очевидно, Сковорода має на думці слова: єс/ив алфа й шліега, первый й пос/ііднїй
(Апокаліпсис 1: 10). Пор. також зі словами молитви: "И ты, иже єси Алфа и Омега, Начало и Конец" [Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. -С. 61 (друга пагін.)].
301 Сковорода має на думці слова: й вірХАЙ пос/іЗвшє/иХ /иа іїліать живбтъ вічный, й нл сХдъ не пріидетъ, но прейдетъ СЗ С/иерти въ живбтъ (Євангелія від св. Івана 5: 24).
302 Богослів'я Сковороди має виразне есхатологічне забарвлення. Принаймні в думці, згідно з якою, "як уся сумішка творива випливає з божественного джерела, так вона й повернеться до Того, хто є початок та кінець", досить виразно відлунює орігенівська ідея всезагальної віднови творива (апокахаохаоїс, паѵтсоѵ) [див.: ЧижевськийД. Філософія
Г. С. Сковороди / Підготовка тексту й переднє слово проф. Леоніда Ушкалова. - Харків, 2004. -С. 113].
303 Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 1: 14. Пор.: уа^лИчатп /иеждХ дныіъ й /иеждХ нбцлгс.
304 Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 1: 14. Пор.: да вХдХтъ въ знЗ/Иєнїа й во врс/иенЗ, й во днй й въ л%та.
305 Парафраза Книги пророка Ісаї 61: 2. Пор.:/і^то гдне прЇАТно.
306 Фраза въ рбды родшвъ зринає в Книзі Юдити 8: 32, у Книзі Ісуса, сина Сирахового 39: 12, у Книзі пророка Ісаї 34: 17; 51: 8, у Книзі пророка Іоїля 3: 20 та в Євангелії від св. Луки 1: 50.
307 Сковорода має на думці слова: И йспХстй в/иш і,а женбгс щ оуттъ свой^ъ вбдХ йкш р^ЬкХ, да го въ рѣц^ потопйтъ (Апокаліпсис 12: 15).
308 Парафраза Послання св. ап. Павла до филип'ян 4: 7. Пор.: /ийръ вжїй, прсвос^одАЙ
ВСАКЪ оу^/иъ.
309 Парафраза Соборного послання св. ап. Якова 5: 15. Пор.: й во^двйгнетъ єго гдв.
310 Див. прим. 257 до діалогу «Наркісс».
311 Сковорода має на думці слова: Nd
