Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

312 Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 1: 12. Пор.: И й^нссс ^Є/И/іа бьмїс трлвнбс, С^ГСфСС С^/ИА ПО рбдХ Й ПО ПОДОБЇКІ, Й древо П/І0Д0ВЙТ0Є ТВОрАфее П/ІОДЪ.

313 Євангелія від св. Луки 24: 38.

314 Євангелія від св. Луки 24: 36.

315 Євангелія від св. Матвія 28: 10.

316 Парафраза Книги Псалмів 67 (68): 14. Пор.: dijjc поспите посредѣ предѣ/іъ.

317 Парафраза Книги Псалмів 67 (68): 14. Пор.: кри/іѣ го/іХвйнѣ посреврєн^Ь, й /междорЗ/ИЇА ЄА въ В/іефЗнїи улата.

318 Неточна цитата з Першої книги Мойсеєвої: Буття 2: 12. Пор.: Злато же оныа уеліли дбврое: й таліш єсть Зндрл^ъ й кЗ/иень ^е/іеный.

319 Сковорода має на думці слова: ІисХсъ же сынъ нлѵйнъ й ^d/іевъ сынъ ісфоншинъ СЗ СОГ/ІАДЛВШИ^Ъ іемлк, pdCTep^dCTd рй^ы СВОА, Й рекбстл КО ВСС/ИХ СОН/ИХ сыншвъ ій/іевы^ъ, г/ііігб/ікіфе: ^Є/И/іа, йже сог/іадл^О/ИЪ, доврЗ єсть В'Ь/ІШ В'Ь/ІШ (Четверта книга Мойсеєва: Числа 14: 6-7).

320 Євангелія від св. Івана 10: 7, 9.

321 Сковорода має на думці слова: W, Г/іХбинЗ богЗтствл й прс/иХдрости й ^а^Нліа бжїа! (Послання св. ап. Павла до римлян 11: 33).

322 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 2.

323 Книга пророка Ісаї 32: 15.

324 Парафраза Книги пророка Ісаї 32: 16. Пор.: й прЗвдл въ клр/ий/гЬ всє/іЙтса.

325 Мабуть, це парафраза Дій св. апостолів 14: 17. Пор.: врс/иенЗ П/іодоншснл, Йспо/інаа пЙфСКІ.

326 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 2.

327 Сковорода має на думці слова: Дії ш й/иени їнсов'Ь всако колоно пок/іонЙтса нвны^ъ й ^с/ины^ъ й преиспбдни^ъ (Послання св. ап. Павла до филип'ян 2: 10).

328 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 3.

329 Мабуть, Сковорода в такий спосіб інтерпретує слова Псаломника: С/ібво/ИЪ гдни/иъ нсвссЗ оутвердйішсА, й д^0/иъ оуттъ єгш вса сйла й^ъ (Книга Псалмів 32 (33): 6).

330 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 4.

331 Описуючи явище поєднання "двох природ" у Святому Письмі, Сковорода послуговується термінами христологічного догмата. Див. прим. 184 до діалогу «Наркісс».

332 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 5.

333 Книга Йова 38: 4-5.

334 Книга Йова 38: 19.

335 Євангелія від св. Івана 1: 1.

336 Євангелія від св. Івана 1: 3.

337 Книга Псалмів 64 (65): 9.

338 Парафраза Книги Йова 38: 19. Пор.: Въ кбей же уешй всєлаєтса св^тъ, тлі же кбе Єств /И^сто;

339 Євангелія від св. Івана 1: 5.

340 Див. прим. 17 до циклу «Басни Харьковскія».

341 Перша книга Мойсеєва: Буття 1: 8.

342 Книга пророка Ісаї 29: 5.

343 Неточна цитата з Книги Йова 38:19. Початок вірша звучить так: Въ кбей же...

344 Див. прим. 104 до діалогу «Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни».

345 Парафраза Книги пророка Єзекїіля 10: 10. Пор.: Зкивві ввмо кб/іо въ колеси.

346 Книга пророка Єзекїіля 1: 16.

347 Книга пророка Єзекїіля 1: 16.

348 Книга Псалмів 76 (77): 19.

349 Книга пророка Єзекїіля 1: 20.

350 Неточна цитата з Книги пророка Єзекїіля 1: 13. Пор.: И посредѣ живбтнві^ъ вид^нїе, Йкш ОуТ/іЇА ОГНА ГОрАЦкІГШ, ЙКШ ВИД^НЇе СВ^фЪ.

351 Перша книга Мойсеєва: Буття 2:12.

352 Гр. аѵѲра£, - 'вуглина'. Згідно зі словником Памви Беринди, іменник анѳракс означає "карбункулюс, камень дорогій на кшталт угля горячого" [Беринда П. Дексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 344].

353 Євангелія від св. Івана 1: 8.

354 Говорячи про "візок", Сковорода, напевно, має на думці колісницю - євр. меркаеа (merkaba*) або рехев (rekeb). Ці слова походять від кореня rkb - 'сидіти верхи, їхати'. Тим часом херувим (євр. когйЬїт) - це множина від слова керув (кэтйЬ), що означає крилату істоту (етимологічно це слово може бути пов'язане з аккадськими karibu й kuribir. обидва слова означають духів-хранителів). Конкретні риси херувимів у Біблії описано по-різному. Зображення херувимів прикрашали культові предмети, зокрема Ковчег Заповіту (див.: Друга книга Мойсеєва: Вихід 25: 18-20), і споруди, наприклад, Храм (див.: Третя книга царств 6: 29). Асоціація херувимів із колісницями в Сковороди засновується на тих біблійних текстах, в яких Господь описаний як такий, що сидить на херувимах (наприклад, Книга Псалмів 17 (18): 11; Друга книга царств 22: 11: wayyirkab са1-кэшЪ). Докладний опис колісниці Бога та херувимів бачимо в Книзі пророка Єзекїіля 1: 10-11. У єврейській традиції видіння Єзекїіля називають "видінням [божественної] Колісниці". Значення біблійного слова візок у старій українській літературі можна зрозуміти з коментаря Іоаникія Галятовського до слів: Одр-В сотвори севѣ ц3рв СО/Ю/ИШНЪ (Я древесъ /ІІвЗнСКИ^Ъ. СтО/ІПВІ ЄГШ сотвори СрЄВрАНВІ Й В0СК/І0НЄНЇЄ ЄГШ З/іЗто: вос^бдъ єгш влгрАнъ (Пісня над піснями 3: 9-10): "В тых словах ведлуг сенсу лѣтералного посилником [у Галятовського замість слова 'одр' стоїть 'посилник'] назьіваєтся воз коштовный, которым Соломон, цар іудейскій, издВл; ведлуг сенсу моралного возом назьіваєтся душа побожная, которая цнотами и добрыми учинками на кшталт золота, сребра и шарлату здобится. Таким возом был пророк Ієлисей, до которого Іоас, цар ізраилскій, мовил: 'Отче, отче, колесница Ізраилева и снузницы єя'. Ведлуг сенсу аллегоричного возом назьіваєтся Церков воюючая, которая ся на земли знайдуєт, бо фараон возами узброєньїми воєвал, так Церков на земли узброєна єст панцыром вѣры, шишаком надВи збавеня и мечем духовным - словом Божіим, молитвою, и воюєт з непріятелями духовными, для чого Христос до Церкви мовит: 'Конем моим в колесници фараоновѣ уподобих тя, ближняя