Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

225 Очевидно, Сковорода має на думці слова: с&гь єсй нл пртб/гЬ, сХдай прЗвдХ (Книга Псалмів 9: 5).

226 Просвітництво - філософська течія, що набуває поширення в Європі наприкінці XVII та впродовж XVIII ст. Для просвітників був характерний культ розуму, свободи, оптимізм, уявлення про незмінну людську природу, звідки випливала ідея громадянської рівності тощо. Філософія Просвітництва найбільше розвинулась у Франції (Лярошфуко, Декарт, Гассенді, Вольтер, Монтеск'є, Кондільяк, Руссо, Дідро, Ламетрі, Гельвецій, Гольбах), Англії (Локк, Барклі, Г'юм, Толанд, Ньютон) та Німеччині (Вольф, Бавмгартен, Бавмайстер, Гердер, Гете, Лессінг). Для українського Просвітництва (Петро Лодій, Яків Ковельський, Яків Рубан, Василь Довгович, Опанас Шафонський, Нестор Максимович, Федір Туманський та інші) характерна зорієнтованість передовсім на німецькі традиції. Попри те, що, скажімо, у Києво-Могилянській академії ще 1689 р. перекладали Локка, а твори Вольтера й Руссо в Харківському колегіумі за часів Сковороди правили за стилістичні посібники з французької мови, найбільшої популярності зажили тут саме німецькі просвітники. Так, учитель Сковороди Георгій Кониський усіляко популяризує вольфіанську філософію, але водночас опонує Вольтерові. Сковорода загалом був далекий від просвітницької ідеології, більше того, досить різко критикував просвітницьку ідею "рівної рівності" та просвітницький нігілізм у питаннях релігії.

227 Сковорода має на думці слова: И й^ыде єлїссей нл йедшдицм вшднЗа, й всыіи тХ сб/іь, й рече: ейце гѵіетъ гдь: й^цѣ/ій^ъ вбды сїа, не вХдетъ СЗ нй^ъ кто/иХ С/иерти й неп/ібдетвл. И нщіліша вбды до дне сегш, по глаголй є^їссеевХ, єгбже глагола

(Четверта книга царств 2: 21-22).

228 Це - парафраза Книги Суддів 9:13. Пор.: вїнб /иое, вєсє/іацієє вга й чє/іов^ки.

229 Фраза до дне сегш часто зринає в Біблії, уперше - в Першій книзі Мойсеєвій: Буття 32: 32.

230 Очевидно, це парафраза Книги пророка Єзекіїля: або 4: 17 (пор.: С/ібво гдне высть ко /инѣ), або 7: 1 (пор.: высть С/ібво гдне ко /инѣ).

231 Друге послання св. ап. Павла до коринтян 12: 2.

232 Неточна цитата з Першої книги Мойсеєвої: Буття 26: 18. Пор.: И пЗки іыЗкъ йскопЗ К/іЗда^и вшдньіа, иже йскопЗіш рлвй ав^ааліа отцЗ єгш.

233 Див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 24: 15-27.

234 Книга пророка Осії 2:19-20.

235 Неточна цитата з Другого послання св. ап. Павла до коринтян 11: 2. Пор.: шврХчй^ъ во Each ЄДЙНО/ИХ /иХжХ д^вХ чйстХ представити ^ртбви.

236 Трохи неточна цитата з Євангелії від св. Івана 5: 39. Пор.: ИспытЗйте писЗнїй.

237 Перша книга Мойсеєва: Буття 26: 22.

238 Мабуть, це парафраза Євангелії від св. Івана 7: 37. Пор.: Зфе кто жЗждетъ, да пршдетъ КО /ИН^.

239 Перша книга Мойсеєва: Буття 14: 10.

240 Очевидно, це парафраза Євангелії від св. Луки 2: 34. Пор.: се, лежйтъ сей нл підете Й Hd востЗнїе.

241 Див. прим. 217.

242 Сковорода має на думці слова: се, йзыдбіш дві /иедвідицы щ дХврлвы й ріістерзЗіш СЗ нй^ъ четыредесАть двЗ отршчифії (Четверта книга царств 2: 24).

243 Четверта книга царств 2: 24.

244 П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 32: 24.

245 Сковорода має на думці слова: послго шєршни пред тобою (Друга книга Мойсеєва: Вихід 23: 28).

246 Євангелія від св. Матвія 10: 28.

247 П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 28: 15.

248 П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 28: 19-20.

249 Неточна цитата з П'ятої книги Мойсеєвої: Повторення Закону 28: 22. Пор.: Дії поріі^йтъ ТА ГДВ неи/иініе/иъ й огневицею, й стХжегс Й жженіе/иъ, Й ОуБШСТВО/ИЪ й вІтрО/ИЪ Т/іеТвбрНЫ/ИЪ Й В/іІдОСТЇЮ, й поженХтъ та, дбндеже погХбатъ та.

250 П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 28: 28.

251 Книга Ісуса, сина Сирахового 28: 26.

252 Перше послання св. ап. Павла до коринтян 15: 56.

253 Див. прим. 21 до діалогу «Пря бѣсу со Варсавою».

254 Див. прим. 11 до трактату «Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis».

255 П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 28: 29.

256 Книга пророка Єремії 2: 19.

257 П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 28: 29.

258 Парафраза Євангелії від св. Івана 3:18. Пор.: л не вірХАЙ оуже шсХжденъ єсть.

259 Очевидно, Сковорода має на думці слова: /ИХдровЗше во П/іотскбе С/иерть єсть, л /иХдровЗнїе дХ^бвное живбтъ й /ийръ (Послання св. ап. Павла до римлян 8: 6).

260 Див. прим. (26) до циклу «Сад божественных пѣсней».

261 Євангелія від св. Луки 2:14.

262 Ідеться про старого приятеля Сковороди Олексія Коноровського-Соху - племінника переяславського полковника Семена Івановича Сулими (див. примітку Олександра Лазаревського до публікації листа Коноровського-Сохи до Сковороди від 25 січня 1754 р. [Конороеский-Соха А. Письмо к Григорию Сковороде. 1754 г. // Киевская старина. - 1882. -Т. IV. - Ноябрь. - С. 308], а також: Шевчук Вал. Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода сучасними очима: розмисли. - Київ, 2008. - С. 65-68).

263 Книга Притч Соломонових 3: 7.

264 Книга Екклезіястова 7: 17.

265 Книга Ісуса, сина Сирахового 7: 5.

266 Книга Ісуса, сина Сирахового 38: 1.

267 Послання св. ап. Павла до римлян 11: 20.

268 Денис Фонвізін у своєму «Опыте российского сословника» окреслив слово сумасброд так: "Сумасброд никогда не следует рассудку, с которого сбрел, а руководствуется во всех своих делах одним воображением" [Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века. - Москва, 1952. -Т. II. - С. 236].

269 Таке окреслення Бога зринає в Першому соборному посланні