Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

се во єсть ^ііконъ й пррбцы (Євангелія від св. Матвія 7: 12) [див. про це: Erdmann Е. von. Unahnliche Ahnlichkeit. Die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722-1794). -Koln; Weimar; Wien, 2005. - S. 449]. Схожі вислови є і в українській книжній ("чого сам утерпѣти не хочеш, того другому не чини" [Євангеліє учителноє. - Київ, 1637. - С. 566]; "...никому не твори, чего сам себѣ не хочешь" [Старинные поучения переяславскому семинаристу при вступлении его в Киевскую Академию // Киевская старина. - 1892. -Т. XXXVI. - Янв. - С. 142]) та уснопоетичній ("Не роби нікому того, що тобі не мило"; "Чого сам не любиш, того і другому не чини"; "Чого сам собі не зичиш, того і другому не жадай" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники:

B. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 289]) традиції.

411 Пор.: "Мало вкусиш, більше ковтнеш" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. -

C. 429].

412 Трохи неточна цитата з Книги Притч Соломонових 20: 5. Пор.: ВодЗ Г/іХбокЗ совітъ въ сердцы мХжа.

413 Книга Притч Соломонових 5: 15.

414 Дії св. апостолів 9:19.

415 Неточна цитата з Євангелії від св. Івана 17: 17. Пор.: стй й^ъ во йстинХ твого.

416 Див.: Євангелія від св. Матвія 9: 20-22.

417 Парафраза Книги Притч Соломонових 5: 15-16. Пор.: Свше, пш вбдві СЗ свой^ъ сойдшвъ и СЗ твой^ъ К/ілденцевъ йстбчникл: да преиз/іивлкітсА тевѣ вбдві СЗ твоегш ЙСТОЧНИКЛ, ВО ТВОА же пХтй да ПрОИС^ОДАТЪ ТВОА вбдві.

418 Див. прим. 11 до циклу «Сад божественных пѣсней».

419 У списках: лукавствіе.

420 Неточна цитата з Книги пророка Ісаї 1: 16. Пор.: И^/Ивштєса, (й) чйсти вХдите, СЗи/ийте /іХкЗвствл СЗ дХшъ влши^ъ.

421 Пор.: Книга Йова 7:1. Сковорода цитує це місце не за Єлизаветинською Біблією (пор.:

Не йскХшенїе /їй житїе 'іЄ/іов'і;к^ іи уемлщ), яка дослівно збігається тут із Септуагінтою (пор.: "5TOTEQOV OUXL 7I£lQaxf|Ql6v ECTTIV о |3ю<; аѵѲ(ХлЖОѴ ini iff уцс,"). У Вульгаті вжито ближчий за значенням до слова брань іменник militia, однак граматична конструкція тут не питальна, а стверджувальна: "militia est vita hominis super terram". Старі українські письменники називали людське життя "раттю" ("Рать єсть живот человѣческій на земли, глаголет праведный Іов" [Діоптра, сирѣч Зерцало, албо Изображеніє извѣстнос живота человѣческаго в мирѣ. - Кутейно, 1654. - Арк. 148 (зв.)]), "бранью" ("живот наш єст брань..." [Радивиловський А. Огородок Марій Богородицы. - Київ, 1676. - С. 49]; "брань єсть житіє человѣческос на земли" [ТупталоД. Поученіє в недВлю седмую по пасцв// Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. - Москва, 1782. - Ч. 1. -Арк. 54 (зв.)]), "Брань єсть житіє наше, святый Іов говорит" [Туптало Д. Брань святаго архістратига Міхаила... // Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В Зч. -Киев, 1824. - Ч. 3. - С. 389]), "бранью и искушенієм" ("что єсть жизнь человѣческая, аще не брань и искушеніє" [Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 490]) тощо [див. також: Транквіліон-СтаеровецькийК. Євангеліє учителноє. - Рахманів, 1619. -

Арк. 162 (зв.)-164 (зв.) (друга пагін.); Туптало Д. Руно орошенноє. - Чернігів, 1680. -Арк. 23 (зв.); Полоцький С. Вечеря душевная. - Москва, 1681. - Арк. 5 (зв.), 305-305 (зв.); Максимович І. Молитва Отче наш. - Чернігів, 1709. - Арк. 60; Максимович І. Ѳёатроѵ, или Позор нравоучителный царем, князем, владыком. - Чернігів, 1708. - Арк. 312; Максимович І. Богомьісліє. - Чернігів, 1710. - Арк. 289; Горленко Й. Брань честних седми добродВтелей з седми грѣхами смертними // Святитель Иоасаф Горленко, єпископ Белгородский и Обоянский (1705-1754). Материалы для биографии, собранные и изданные кн. Н. Д. Жеваховым. - Киев, 1907. - Ч. II: Святитель Иоасаф и его сочинения. -

С. 183-212; Величковський П. Дисти // Житие и писания молдавского старца Паисия Величковского. - Москва, 1892. - С. 225].

422 Послання св. ап. Павла до ефесян 6: 12.

423 У списку Б: начало.

424 У списку Б: совѣта.

425 Пор.: скХдоств т^снл й тма, скбрвв й т^снотЗ й Т/иЗ (Книга пророка Ісаї 8: 22); у Вульгаті: "et ессе tribulatio et tenebrae dissolutio angustia et caligo persequens". Списки А і Б відбігають від тексту Святого Письма (А: "Горе. Тма"; Б: "Гдв горей тма").

426 Очевидно, це парафраза Книги Йова 10: 22. Пор.: йд^же н^ств св^та.

427 Очевидно, Сковорода має на думці слова: ^авітъ /иой вѣ съ нй/иъ жй^ни й /ийра (Книга пророка Малахїї 2: 5).

428 Фраза д^ъ йстинві зринає в Євангелії від св. Івана 14: 17.

429 Фраза дХ^ъ в/мд^гсцкігш зринає в Книзі Екклезіястовій 10: 4.

430 Фразу сердце чйсто взято з Книги Псалмів 50 (51): 12.

431У списку Б: написано.

432 Неточна цитата з Книги Псалмів 32 (33): 11. Пор.: по/Иьіішєнїа срцл єгш въ рбдъ й рбдъ.

433 Неточна цитата з Книги пророка Ісаї 44: 20. Пор.: OJjf віждь, йкш пепе/гь єсть сердце Й^Ъ, Й ПрЄ/1ЬЦМК>ТСА, Й НИ едйнъ /ибжетъ дХшй своєа и^вЗвити.

434 Парафраза Першої книги Мойсеєвої: Буття 3:15. Пор.: той твого В/іюсти вХдетъ главі.

435 Парафраза Книги Притч Соломонових 26: 11. Пор.: Икоже песъ, єгдл возврлтйтсА нл своА в/іевштины. Є й народні приказки: "їсть пес і свої власні блювотини"; "Вертає пес на свої блювотини" [Франко, № 14116, 30536].

436 У Біблії є фраза во вса дни (П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 5: 29).

437 Сковорода має на думці або слова: прейдетъ СЗ С/иерти въ живбтъ (Євангелія від св. Івана 5: 24), або: /Иьі ві/иы, йкш преидб^0/иъ СЗ С/иерти въ живбтъ (Перше соборне послання св. ап. Івана 3: 14).

438