Повна академічна збірка творів - Григорій Савич Сковорода

шпигувати, спостерігати, слідкувати" [див.: The Brown-Driver-Briggs Hebrew and English Lexicon. -Peabody, Mass., 1999. - P. 859]). По-грецькому ця гора називається Скопос, тобто "Спостерігач"; латинізована форма - Scopus. Гора Скопус [див.: Avi-Yonah М. Zofim// Encyclopaedia Judaica. - Jerusalem, 1973. - Vol. 16. - P. 1192-1193] - це узвишшя на північ від Єрусалима (зараз входить у межу міста). Згадки про цю гору є тільки в післябіблійній літературі. З гори Цофім паломники, які прямували до Єрусалима, могли вперше побачити Храм. Після його зруйнування, дивлячись зі Скопу су на Храмову гору, вони на знак скорботи надривали собі край одяїу (див.: Єрусалимський Талмуд, Моед Катан 3: 7, 83Ь; Вавилонський Талмуд, Песахім 3: 8 та ін.; мідраш Ейха рабба 5: 18, 1). Йосиф Флавій також згадував про гору Скопус в «Іудейських старожитностях» (XI, 329) та в «Іудейській війні» (II, 528, 542; V, 67,106).

2 Книга пророка Малахїї 4: 2.

3 "Фанар"-світильник міг набувати різних символічних значень. Пор., наприклад: "душу свою в тЪлЪ, как свѣчку в фонарѣ..." [ТупталоД. Брань святаго архістратига Міхаила, воєводьі сил небесных, и ангелов его с седмоглавным змієм // Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: У 3 ч. - Киев, 1824. - Ч. 3. - С. 395].

4 Метафорично слово скрипица означає "мысль" [див.: Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 48], тож його можна асоціювати зі словами "свѣт и благоразуміе", а от табакерка за часів Сковороди була ходовою метонімією нікчемної речі. Варто пригадати хоч би санкт-петербурзький часопис «Трутень», де в одному з матеріалів до геть порожніх, але модних, дрібниць зараховані "табакерки черепаховые, бумажные, суріучные; кружева, блонды, бахромки, манжеты, ленты, чулки, пряжки, шляпы, запонки..." [Избранные произведения русских мыслителей второй половины

XVIII века. - Москва, 1952. - Т. II. - С. 137], або «Подорож із Петербурга до Москви» Олександра Радігцева: "Табакерочка золотая, пряжки серебряные и другая дрянь..." [Радищев А. Н. Избранные философские сочинения. - Москва, 1949. - С. 92].

5 Фразу д^ъ в^д^Ьнїа взято з Книги пророка Ісаї 11: 2.

6 За словником Памви Беринди, ангел означає "вѣстник, посел, оповѣдач" [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 334; про значення цього слова див. також: Аверинцев С. Ангели// Аееринцее С. Софія-Логос: Словник / Упорядник та автор передмови Костянтин Сігов; науковий редактор видання Марина Ткачук. 3-є вид. - Київ, 2007. - С. 35-39].

7 Ця думка дуже стара. Про двох янголів, які супроводжують людину, говорили ще Єрм у своєму «Пастирі» ("Два янголи з людиною: один добрий, а другий злий" [Ранние отцы Церкви: антология. - Брюссель, 1988. - С. 193]), Оріген (Про першооснови, III, II, 4) [див.: Ориген. О началах. - Санкт-Петербург, 2007. - С. 256] та інші.

8 Як писав свого часу Оріген (Про першооснови, І, 5), "...усяка розумна душа... повинна витримати боротьбу проти диявола та його янголів і супротивних сил, тому що вони намагаються обтяжити її гріхами..." [Ориген. О началах. - Санкт-Петербург, 2007. - С. 24]. Пор., наприклад, з «Діоптрою» Віталія Дубенського: "Не возможеши без брани жити, идВже будеши имѣти имаши брань, понеже в себв имаши, иже ти сопротив речет. Во єдином человѣцѣ полагаєт апостол два человѣка [йдеться про слова святого апостола Павла: 'Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день у день відновляється внутрішній' (Друге послання св. ап. Павла до коринтян 4: 16)]. И тако сопряженна, яко ни єдин пребывати может без другаго, и тако между собою разнствующа, яко суще два, обаче єдин єст, и єдин - два. В сих двойх всего живота дВло прохожденно бьіваєт" [Діоптра, сирѣч Зерцало, албо Изображеніє извѣстнос живота человѣческаго в мирѣ. - Кутейно, 1654. - Арк. 148 (зв.)-149; про "внутрішню" та "зовнішню" людину див. також: Туптало Д. Внутренній человѣк// Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: ВЗч. - Киев, 1824. - Ч. 1. - С. 101-108; Максимовичі. Богомьісліє. - Чернігів, 1710. - Арк. 70 (зв.), 357 (зв.); Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 256].

9 Неточна цитата з Книги Псалмів 112 (113): 5. Пор.: Кто йкш гдь вгъ нЗшъ;

10 Неточна цитата з Книги пророка Ісаї 40: 6. Пор.: всакл П/іоть сіно.

11 Друге послання св. ап. Павла до коринтян 3: 6.

п Неточна цитата з Книги Йова 3: 3. Пор.: вна/ГЬ /іи єси оуво (мьіслїк твоєю) рлвХ /ИОЄ/ИХ їшвХ; Див. також: вна/ГЬ лн єси /иыс/іію твоєю нл рлвл /иоєго їшвл; (Книга Йова 1: 8).

13 Євангелія від св. Матвія 16: 16; Євангелія від св. Івана 6: 69.

14 Книга Псалмів 13 (14): 1. Інокентій Гізель стверджував, що думку: "аз мню, яко нѣсть Бога", -людині навіює сам диявол [Гізель І. Мир с Богом человѣку. - Київ, 1669. - С. 616-618].

15 Неточна цитата з Книги Йова 1: 10. Пор.: тХнє Тшвъ чтйтъ гд<і;

16 Парафраза Євангелії від св. Івана 7: 12. Пор.: нй, но /іьстйтъ нлрбды.

17 Фразу сі/ИА в/ігвєно взято з Книги пророка Ісаї 61: 9; 65: 23.

18 Фраза С/ібво спнїа зринає в Діях св. апостолів 13: 26.

19 Сковорода змальовує тут картину "психомахії" (Пруденцій), що її можна порівняти з такими творами старої української літератури, як «Брань святаго архистратига Михаіла, воєводьі сил небесных, и ангелов єго, с седмоглавным змієм» Дмитра Туптала чи «Брань честних седми добродВтелей з седми грѣхами смертними» Йоасафа Горленка [див.: УшкаловЛ. Психомахія // УшкаловЛ. Українське барокове богомислення. Сім етюдів про Григорія Сковороду. - Харків, 2001. - С. 63-87].

20 Книга пророка Захари 1: 9.

21 Цю опозицію можна зрозуміти, коли згадати, що старі українські письменники дотримувалися традиціоналістських настанов, особливо тоді, коли йшлося про питання віри. Скажімо, Лазар Баранович писав: "Omnis in religione novitas est vanitas" [Baranovicz t. Nowa miara starey wiary. - Nowograd-Siewierski, 1676. - S. 262]. Таку саму настанову можна добачити і в уснопоетичній традиції: "Нового не запроваджай, старовини держись" [Номис,