Українські традиції - Автор невідомий

плаття нарядив. Стали од города Козлова до города Цареграда гуляти, Стали із Цареграда дванадцять галер вибігати І галеру із гармати торкати, Стали Алкана-пашу з дівкою Санджаковною По зальотах поздравляти. То Лях Бутурлак чогось догадав, Сам на чердак виступав, Турецьким біленьким завивалом махав: Раз то мовить по-грецьки, Удруге – по-турецьки, Каже: «Ви, турки, яничари, помаленьку, братія, ячіте, Од галери одверніте, Бо теперя він подгуляв, на упокої починає, На похмілля знемагає. До вас не встане, голови не зведе. Казав: «Як буду назад гуляти, То не буду вашої милості і повік забувати!» Тогді турки, яничари од галери одвертали, До города Цареграда убігали, Із дванадцяти штук гармат гримали, Яссу воздавали. Тогді козаки собі добре дбали, Сім штук гармат собі ориштували, Яссу воздавали, На Лиман-ріку іспадали, К Дніпру-Славуті низенько уклоняли: «Хвалим тя, Господи, і благодарим! Були п'ятдесят штири годи у неволі, А теперя хоч не дасть нам Бог на час по волі!» А у Тендрові-острові Семен Скалозуб З войськом на заставі стояв Да на тую галеру поглядав, До козаків словами промовляв: «Козаки, панове-молодці! Що сія галера чи блудить, Чи світом нудить, Чи много люду царського має, Чи за великою добиччю ганяє? То ви добре майте, По дві штук гармат набирайте, Тую галеру із грозної гармати привітайте, Гостинця їй дайте! Єслі турки, яничари, то упень рубайте, Єслі біднії невольники, то помочі дайте!» Тогді козаки промовляли: «Семене Скалозубе, гетьмане запорозький, Батьку козацький! Десь ти сам боїшся І нас, козаків, страшишся: Єсть сія галера не блудить, Ні світом нудить, Ні много люду царського має, Ні за великою добиччю ганяє — Се, можеть, є давній бідний невольник Із неволі утікає». «Ви віри не діймайте, Хоч по дві гармати набирайте,