Українські традиції - Автор невідомий

бросайте!» Тогді козаки од города Козлова забі[га]ли, Турок, яничар впень рубали, Котрих живих в Чорноє море бросали. А Кішка Самійло Алкана-пашу із ліжка взяв, На три часті розтяв, у Чорноє море побросав, До козаків промовляв: «Панове-молодці, добре дбайте, Всіх у Чорноє море бросайте, Тілько Ляха Бутурлака не рубайте: Между войськом для порядку, За яризу войськового зоставляйте!» Тогді козаки добре мали: Всіх турків у Чорноє море пометали, Тілько Ляха Бутурлака не зрубали, Между войськом для порядку За яризу войськового зоставляли. Тогді галеру од пристані одпускали, Самі Чорним морем далеко гуляли… Да ще у неділю барзо рано-пораненьку Не сива зозуля закувала, Як дівка Санджаковна коло пристані походжала Да білі руки ламала, словами промовляла: «Алкан-пашо, трапезонтськоє княжату, Нащо ти на мене такое великое пересердіє маєш, Що од мене сьогодня барзо рано виїжджаєш? Когда би була од отця і матусі Сорома й наруги прийняла, З тобою хоч єдину ноч переночувала!..» Скоро ся тоє промовляли: галеру од пристані одпускали, Самі Чорним морем далеко гуляли. А ще у неділеньку, у полуденную годину, Лях Бутурлак од сна пробуждає, По галері поглядає, що ні єдиного турчина у галері немає. Тогді Лях Бутурлак із ліжка вставає, До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає: «Ой Кішко Самійлу, гетьмане запорозький, батьку козацький! Не будь же ти на мене, Як я був на останці віка мойого на тебе! Бог тобі да поміг неприятеля побідити, Да не умітимеш у землю християнськую входити! Добро ти учини: половину козаків у окови до опачин посади, А половину у турецькеє дорогеє плаття наряди, Бо ще будемо од города Козлова До города Цареграда гуляти, Будуть із города Цареграда дванадцять галер вибігати, Будуть Алкана-пашу з дівкою Санджаковною По зальотах поздравляти, То як будеш отвіт оддавати?..» Як Лях Бутурлак научив, Так Кішка Самійло, гетьман запорозький, учинив: Половину козаків до опачин у окови посадив, А половину у турецькеє дорогеє