Українські традиції - Автор невідомий

напився, Що з ніг звалився. То Кішка Самійло да угадав: Ляха Бутурлака до ліжка вмісто дитяти спати клав, Сам вісімдесят чотири ключі з-під голів виймав. На п'яти чоловік по ключу давав: «Козаки-панове, добре майте, Один другого одмикайте, Кайдани із ног, із рук не кидайте, Полуночної години ожидайте!» Тогді козаки один другого одмикали, Кайдани із рук і із ніг не кидали, Полуночної години ожидали, А Кішка Самійло чогось догадав, За бідного невольника ланцюгами втроє себе прийняв, Полуночної години ожидав. Стала полуночная година наступати, Став Алкан-паша з войськом до галери прибувати. То до галери прибував, словами промовляв: «Ви, турки, яничари, помаленьку ячіте, Мойого вірного ключника не збудіте! Самі же добре помеж рядами проходжайте, Всякого чоловіка осмотряйте, Бо тепера він підгуляв, Щоби кому пільги не дав». То турки, яничари свічі у руки брали, Помеж рядів проходжали, Всякого чоловіка осмотряли, Бог помог – за замок руками не приймали. «Алкан-пашо, безпечно почивай! Доброго і вірного ключника маєш: Він бідного невольника з ряду до ряду посаджав, По три, по два старії кайдани і новії посправляв, А Кішку Самійла ланцюгами утроє прийняв». Тогді турки, яничари у галеру входжали, Безпечно спати полягали; А котрії хмельні бували, на сон знемагали, Коло пристані Козловської спати полягали… Тогді Кішка Самійло полуночної години дождав, Сам меж козаків устав, Кайдани із рук і із ног у Чорноє море пороняв; У галеру входжає, козаків побуджає, Саблі булатні на вибір вибирає, До козаків промовляє: «Ви панове-молодці, кайданами не стучіте, Ясини не вчиніте, Нікоторого турчина в галері не збудіте…» То козаки добре зачували, Самі з себе кайдани скидали, У Чорноє море кидали, Ні одного турчина не збудили. Тогді Кішка Самійло до козаків промовляє: «Ви, козаки-молодці, добре, братіє, майте, Од города Козлова забігайте, Турок, яничар впень рубайте, Котрих живцем у Чорноє море