Новітні міфи та фальшивки про походження українців - Наталія Миколаївна Яковенко

А Рорзселення індоєвропейців у TV-11 тис. до н. е.

Змушений констатувати, що за роки незалежності надзвичайно важлива для формування історичної свідомості українців проблема україно ген ези виявилася затиснутою між Сциллою та Харибдою двох імперських псевдоконцепцій походження українців - трипільською Араттою та давньоруською народністю. Ці дві модифікації імперського міфу про спільну колиску трьох братніх народів викривлюють реальну історичну картину з очевидною метою створення ідеологічного підґрунтя для реанімації імперії. Особливо прикро те, що в утвердженні у свідомості української громадськості чергового неоімперського міфу беруть активну участь і деякі відомі політики.

Від українських науковців можна почути, що дискутувати з прибічниками міфологічних фантазій типу священної Аратти Ю. О. Шилова немає сенсу, бо вони не мають відношення до науки. Однак ігнорувати цю проблему теж небезпечно. Не отримавши належної фахової оцінки, дикі фантазії аматорів на історичні теми мають небезпечну тенденцію поширюватися в суспільстві, потрапляючи на сторінки підручників, а через них викривляти історичну свідомість наступних поколінь.

Одна з причин тотальної міфологізації проблеми походження українців полягає в катастрофічній нестачі кваліфікованих фахівців у галузі первісної історії та археології. Три сотні археологів на 47 мільйонів українців надто мало, щоб задовольнити цікавість суспільства до далекого минулого. Дефіцит археологів, здатних популярно і переконливо донести історичну правду до широкої громадськості, створив передумови для задоволення зрослого попиту українців на археологічні знання хворобливими фантазіями аматорів. Нестача фахівців у будь якій царині науки призводить до здичавіння суспільства у цій галузі знань. Саме таке здичавіння спостерігається в уявлення українського суспільства про своє далеке минуле. Перемогти цю небезпечну для українського суспільства соціальну хворобу можна лише суттєво збільшивши чисельність вимираючої верстви археологів в Україні. Саме цим уже сьомий рік переймається Магістерська Програма НаУКМА “Археологія та давня історія України”, випускники якої вже складають більше 10% активно діючих археологів України.

У тому, що пошуки українцями свого коріння затягайся на багато років, винна й українська етнологія. 20 лютого 2007 р. у Національному Університеті “Києво-Могилянська Академія” був проведений круглий стіл на тему “Міфологізація етногенезу українців”. Серед присутніх були представники академічного інституту з проблем етнології, двох кафедр та двох відділів етнології різних наукових установ Києва. Виявилося, що в жодній з цих етнологічних структур проблема походження українців не вважається актуальною настільки, щоб офіційно затвердити її як планову наукову тему співробітників. То чи не пора вже й офіційним етнологам долучитися до вирішення ключового питання української етнології?

Зрозуміло, що в цих умовах затвердження започаткованої М. С. Грушевським сто років тому концепції походження українського народу з часів антів та склавинів все ще лишається справою майбутнього. Без вирішення цього ключового питання національної історії неможливе завершення формування історичної свідомості українців, що у свою чергу гальмує остаточне формування модерної української нації.

Література:

Биляшевский М. Ф. Археологическая летопись Южной России. - 1999. — Т. 1. - С.45,46.

Городцов А. В. Бытовая археология. - М,, 1907, - С. 149-155.

Грушевський М. С. Історія України-Руси. - Т. 1. - С. 45,46.

Гусева Н. “Арктическая родина в Ведах”// Древность: Арьи. Славяне. - М., 1996,С. 8-31.

Николаева Н.А., Сафронов В. А. Истоки славянской и евразийской мифологии. - М., 1999. - 310 с.

Залізняк Л. Л. Нариси стародавньої історії України. - К., 1994. - 256 с.

Залізняк Л. Л. Походження українського народу. - К., 1996. - 80 с.

Залізняк Л. Л. Первісна історія України. - К., 1999. - 264 с.

Залізняк Я. Л. Від склавинів до української нації. - К., 1997,2004а.

Залізняк Л. Л. Проблема етногенези українців з позицій сучасної європейської етнології // Магістеріум. - Витт. 6. - Археологічні студії. - К., 2001.-С. 49-56.

Залізняк Л. Л. Новітні міфи в індоєвропеїстиці Східної Європи іі Археологія. - № 4. - 2002а. - С.88-98.

Залізняк Л.Л. „Свиня як критерій нордичних народів та семітів” 11 Київська старовина. № 3. - 20026. - С. 152-160.

Залізняк Л. Л. Трипілля очима науковців і політиків // Археологія, 20046, № З,-С.95-103;

Залізняк Л. Л. Про трипільців, семітів та нардепів-трипіллязнавців // Дзеркало тижня, 2004в,№ 18-19.

Залізняк Л. Л. Походження українців. В лещатах імперських міфів // Магістеріум. - Вип. 20. - Археологічні студії. - К., 2005. - С. 95-100.

Кандиба-Ольжич О. Шипенці. - Прага, 1937,Чернівці, 2004. - С. 9

Любар О. О., Федоренко Д. Т. Історія педагогічної думки і освіти в Україні. - Київ, 1993. - 110 с.

Петров В. Походження українського народу. - К., 1992, - С.22,24

Спицын А. А. Раскопки глиняных площадок близ с. Колодистого в Киевской губ. 11 Известие арх. комиссии. - М., 1904. - вип. 12. - С. 14.

Шилов Ю. О. Победа, К., 2000. - 111 с.

Шилов Ю. О. Праслов’янська Аратта. - К,, 2003. - 93 с.

Шилов Ю. О. Чого ми варті. - Київ, Аратта. - 2006. - 200 с.

Щербаківський В. Формування української нації. - Прага, 1941, С, 39.

Віталій Отрощенко,

доктор історичних наук, професор, завідувач відділу енеоліту-бронзи їнст итуту археології НАНУ, професор НАУКМА.

Ш Міфологізація етногенезу українців

П Чому сьогодні вважаються актуальними питання походження українського народу?

Питання походження українського народу лишатимуться вічно актуальними, так само як і проблеми походження будь-якого іншого народу. Це є одна з тих тем історичної науки, що не піддається остаточному розв’язанню, позаяк ключові відповіді на питання щодо походження того чи іншого етносу ховаються в мороці доісторичних часів. Археологія, яка мала б прийти на допомогу історикам, за своєю сутністю є наукою предметною, але фрагментованою.Тому будь-які історичні реконструкції на археологічному матеріалі завжди лишатимуться гіпотетичними, а професійні науковці будуть вимушено обережними у своїх висновках. Такою є предметна реальність археології.

Підозрюю, що ця відповідь навряд чи задовольнить ширші кола патріотичної та заклопотаної проблемами рідної історії громадськості. Остання підсвідомо вимагає простих відповідей на складні питання. А всякий попит породжує пропозиції, у нашому випадку - у вигляді розмаїття псевдонаукових сурогатів, які сукупно формують угноєне поле для визрівання плодів сучасної міфотворчості. Емоційно поданий та науково упакований міф оволодіває масами за посередництва засобів масової інформації. Та міфотворцям цього замало й вони розпочинають галасливу кампанію за визнання “науковості” міфу професіоналами. Такий процес є практично некерованим. Науковці відповідають стримано, фактично знаходячись у стані пасивного опору чи кругової оборони. У міфотворців, зазвичай, жодних гальм помітити не вдається. Вони звертаються до широкого загалу і паплюжать "офіційну”, з 'їхньої точки зору, науку, маючи з