Наша дахозносна весна - Анна Харламова
Лука.
Каліфорнія.
ПРОМЕНІ ЛАГІДНОГО ранішнього сонця пробиваються крізь віконне скло нашого номеру, створюючи м'які лінії, що грають на стінах, ліжку і до того, до чого дотягнуться. Кожен промінь торкається лагідно оголеної ніжки Лейли, яка ще мило спить та не знає, що я спостерігаю за нею. Сонце виблискує на її шкірі, розсипаючи світло в невеликі блискітки. Її шкіра немов сяє, і мені кортить торкнутись, погладити, але я зупиняю свій порив. Я хочу щоб вона відпочила, щоб важкі думки хоча б годинку її ще не хвилювали. Тому я вирішую тихо встати і замовити сніданок у номер.
Набираю тихо номер, замовляю стандартний сніданок цього готелю і чекаю біля дверей. Не хочу, щоб Лейлу розбудив стукіт і кіпіш з самого ранку, тож, як тільки чую кроки за дверима - відчиняю їх. Забираю тацю і даю на чай хлопцю, який з усмішкою бажає - “Смачного!”. Він йде, я зачиняю двері і йду з тацею до ліжка.
Ставлю тацю на білі простирадла. Сніданок виглядає вишукано. Сервіровання достойне похвали. Сніданок, немов картинка зі сторінок модного журналу. Дивлюсь на їжу і те що бачу, щедро надихає на апетит. На великій тарілці тости з хрусткою, коричневою скоринкою, на яку падає світло з вікна. Біля тарілки - міні-коробочки з сиром та джемом, а ще дві склянки з сиропами. Дві підставки з вареними яйцями, фрукти на маленькій тарілочці, вони свіжі та соковиті. До цього всього ще бейгль та булочки, які неймовірно пахнуть. Останній штрих - горнятка з кавою.
— Кохана… — Цілую Лейлу у плече і тихо повторюю. — Кохана моя… Бджілочко, прокидайся.
Вона щось муркоче, потягується і повільно розплющює очі. Дивиться на мене, усміхається і запитує.
— Давно не спиш?
— Трохи є. — Торкаюсь її оголеної спини і вона стогне від задоволення під моїми пальцями. — Моя красунечка… — Слова відскакують від язика, як молитва. Я так сильно кохаю цю жінку, що подих перехоплює.
— Твоя, мій коханий красунчику. — Лейла усміхається, а потім бачить на простирадлах тацю зі сніданком і ще ширше починає усміхатись. — Коли ти встиг?
— Доки ти спала, я вирішив, що нам не завадить підкріпитись. Згодна?
Лейла сідає на ліжку і тепер її повні груди з рожевими сосками спокушають мене на дії. Я нахиляюсь, і цілуючи їх по черзі, присмокчуюсь і ніжно тягну. Лейла тихо пищить, а я насолоджуюсь смаком її грудей. Здається, що вони стали більшими під час цієї подорожі.
Дивлюсь на неї, на її усмішку, потім на груди і нарешті в очі.
— Ти здається вже поснідав. — Каже вона, дивлячись на свої соски, які набрякли від моїх цілунків.
— Трохи згодом я тебе всю з'їм. Це лише початок. Якщо б ти так не пищала, я б від своїх “подружок” взагалі не відривався. — Стинаю плечима і усміхаюсь.
— Мені лоскотно.
— Можна і потерпіти трішки. Я так люблю з ними гратись. — Я чую власне гарчання і легенько щіпаю її за сосок. Лейла знову пищить і підтягує до грудей ковдру.
— Пограєшся потім, а зараз нагодуй мене. — Каже Лейла і я берусь за резинку штанів. Вона заливається сміхом і додає. — Пошляк!
Мені вдалося її розвеселити і це моя нагорода. Я цілую її і ми розпочинаємо сніданок. Мастимо джем, потім сир, - то на булочку, то на бейгль і все це з причмокуваннями, які порушують тишу. Розбиваємо яйця ложечкою і зїдаємо і їх. Завершуємо сніданок запашною кавою та цілунками. Але я добре пам'ятаю, що мої “дівчатка” чекають на пестощі.
Вмочую палець у джем і торкаюсь соска Лейли. Вона дивиться в мої очі і я бачу, як в ній зростає бажання. Її соски робляться немов пуп'янки троянд, і я нахиляюсь щоб злизати джем. Лейла стогне і торкається мого волосся пальцями, запускає їх в пасма, і вигинається назустріч пестощам. Стогін… і ще… і ще… Вона йорзає, і я встаю щоб забрати тацю і зняти штани. Коли зроблене і те, і інше - я повертаюсь до ліжка. Лейла забирає ковдру і я маю повний доступ до всього, що так безмежно кохаю та бажаю. Опускаюсь біля неї, лягаю і торкаюсь її клітора між вологими пелюстками. Вона стогне голосніше, доки я потираю її клітор та смокчу її сосок. Відчуваю, як зростає її бажання, як вона стає ще вологішою, і розводячи її стегна, розташовуюсь між ними. Мій язик хазяйнує на горошинці, а пальці всередині гарячого лона. Лейла стискає простирадла, намагається стримати стогони, а я бажаю лише одного - відчути її оргазм на своєму язиці та довкола пальців. І вже за мить, за кілька рухів Лейла стискає мої пальці, її руки стискають простирадла, а безмовний крик зависає у повітрі. Вона здригається, її лоно судомно обхоплює мої пальці і я стискаю щелепу в своєму персональному екстазі, дивлячись на те, як їй добре. Облизую, ще і ще… допоки невипиваю її до останньої краплі.
— Кінчай кохана… Кінчай!
Вона стогне і падає на простирадла. Її здригання поступово довкола моїх пальців слабшає, і я розумію, що можу оволодіти нею. Нависаю над нею, цілую повні губи і направляю член у вологе, тісне лоно, яке на мене так сильно чекає. Рухаюсь повільно, неквапливо, але Лейла розпалена і бажає щоб її добряче відтрахали. І я згоден з її бажанням. Її очікування винагороджуються моїми дикими, голодними поштовхами, які розливаються в ній солодким болем. Вона ховається між моєю шиєю, стримуючи таким чином крики. Я входжу раз за разом. Все швидше і швидше… Нігті Лейли на моїй спині і це те, що мене пришвидшує ще дужче. Я входжу глибоко та первісно і вибухаю так само дико, як щойно трахав її. Ричу. Стогну. І кінчаю в її лоно, яке приймає мене всього і до останньої краплі.
Дивлюсь на неї. Вона вся палає, її щічки пашіють і ми усміхаємося одне одному. Цілую її губи і важко дихаю.
— Ти мене з'їв.
— Я тебе буду їсти вічно. Ти моя.
— Твоя.
Я знову її цілую довго, палко та солодко. А вже за якихось десять хвилин ми поринаємо у солодкий сон. Сперечатись з солодкою втомою та викидом окситоцину просто неможливо і не хочеться.
