Сучасні амазонки - КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА

  - У мене наразі немає дівчини, - зітхнув Радомир.

  - Якого біса?! – Верескнула зі сходів готелю Веста, стрибнула та схопила шокованого Радомира за грудки. – Я тобі сказала триматися від нас якнайдалі!

   - Це, - дуже прохолодно сказав студент та відірвав її руки від своєї сорочки з віскози. Веста здивовано подивилася на його сильні руки та кліпнула. – Вільна країна, і я можу бути де захочу.

  - Ти не можеш вільно переміщатися у моєму готелі! – Верескнула панна Гроза.

  - Якщо ти не помітила, - загрозливо сказав Радомир, - то зараз ми - на вулиці. І я можу робити все що захочу, в межах законодавства.

  - Не чіпай його Весто, - зітхнула Ра Он. – Він нічого протизаконного не зробив. І цей хлопець ще потрібен мені, бо я збираюся на ньому заробити грошей.

   Веста висмикнула руки з рук Радомира та витріщилася на панну Кан.

   - А може, - втрутилася Андромеда, - ми вже підемо? Чи, якщо хочете, розбийте один одному черепи, а я хочу до мого Любомира.

   Інші троє зітхнули та попленталися в бік місця проведення концерту. Ра Он нагадала Радомиру про екскурсію. Хлопець зітхнув, зняв медичну маску та почав експромтом розповідати про те, що знаходилося навколо. Роді та Ра Он були у захваті, бо він розповідав дуже цікаво. І це, ще було й експромтом, а не детально продумана лекція.

    Веста злилася. Але приємний голос Радомира достукався і до її свідомості. Вона почала прислухатися і, зі здивуванням, виявила, що хлопець розповідає доволі цікаво, а історія не така вже й нудна наука, як вона вважала до цього часу.

   Виявилося, що у них були найкращі квитки, прямо перед сценою. Веста, яка все ще не довіряла Радомиру, зайняла місце між ним та двома новенькими сучасними амазонками.

    Коли почалася магія, та на сцену вийшли п’ять учасників гурту, зала заверещала, переважно закоханими дівчачими голосами. Тоді, головний вокаліст – Любомир дотепно привітався і одразу взявся за співи.

   - Який же він гарний! – Повернулися одна до одної та взялися за руки, а тоді заверещали та щасливо застрибали:  Ра Он, Андромеда та Веста. Радомир відчув себе зайвим на цьому святі музики та життя.

   Втім, Ра Он здалося, що всі присутні дівчата реагують на Любомира так, ніби він їх зачаровує. Невже він теж чаклун? Чи це – лише магія музики? Насправді, дуже важко відрізнити магію могутнього чарівника від магії, що робить людина, що абсолютно позбавлена магічних сил, але є відданою своїй справі. 

   Одна шикарна пісня звільняла сцену для іншої. Зала підспівувала та підсвічувала темряву ліхтариками.  Ра Он скосила очі та помітила, що навіть Радомир знає тексти деяких пісень. Невже цей гурт дійсно був таким популярним? Інтернет писав, що вони популярні у всіх, так званих демократичних, країнах.

   Ра Он відчула себе пограбованою. Схоже, в той час, як інші насолоджувалися своєю юністю, вона вже народилася старою.

   І ось – остання пісня. Любомир, своїм приємним сексуальним голосом, проголосив, що зараз жереб назве номер квитка, і його власниця, чи власник опиниться на сцені, поруч із ним.

  Зала завмерла в очікуванні дива, що саме їм впаде той шанс.

  - Номер тринадцять! – Проголосив Любомир. Андромеда заверещала від радості, бо саме у неї був цей номер. Але втрутилися форс-мажорні обставини.

  - Це – мій! Це – мій! – Радісно застрибала Ра Он до сцени. Роді витріщилася та поглянула на свій квиток. Підступна панна Кан якимось чином підмінила їхні квитки! Андромеда вирішила, що подумає над жахливою помстою на адресу своєї уявної подруги потім.

    Любомир здивовано привітав свою фанатку та вручив їй довгу рожеву троянду.

  - Знаєте, - зауважив співак, - мені дещо ніяково, бо я ще ніколи не дарував квіти геть незнайомій дівчині, але я радий, що тринадцятий номер випав не чоловіку. – Фанати розреготалися. Ра Он стало цікаво, чому Любомир такий здивований. – Заспіваєте зі мною?

    Панна Кан сказала, що краще послухає пісню, що співає такий гарний голос.

   - Я була б щаслива заспівати дуетом, - сумно посміхнулася дівчина. - Але боюся, моє шкрябання по склу, хтось запише та видасть за вашу нову пісню. Не хочу, щоб ви втратили прихильників через те, що моїми вухами стрибав бегемот. Чи може, - весело звернулася вона до глядачів, - ви щось хочете сказати?

  - Ми любимо гурт «Діти змієногої богині»! – Вигукнули глядачі. Ра Он зітхнула. Схоже, фани справді перебували під якимсь видом гіпнозу.

   Тим часом, Любомир сів за рояль, тоді, як Ра Он, тримаючи свою рожеву троянду, обперлася на чорну кришку музичного інструменту. Мабуть, це був найгарніший хлопець, якого панна Кан бачила так близько. У нього були дуже гарні великі блакитні очі та гарне русяве волосся, у формі подовженого боб-каре. Не дивно, що Андромеда та Веста впадали за ним!

   Любомир, який повністю віддавався справі, почав співати найвідомішу пісню гурту, що називалася: «Злива». Ра Он смикнулася, це  була та сама пісня, що її в караоке співала Андромеда. Чи може бути так, що Амі та цей музика таємно зустрічаються? Якщо подумати, то він міг бути тим хлопцем, що вручив доньці професора історії квитки.