Сучасні амазонки - КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА

  - Я дуже довго чекала на зустріч зі своїм кумиром, ще й разом із моїми подругами!

  - Пригальмуй, - сказала Ра Он. – Я би на твоєму місці не поспішала називати Весту - подругою. Хоча, вона досить - самотня. Але, якщо дружитимеш з людьми лише через те, що вони почуваються самотніми, то назбираєш собі не друзів, а - ворогів. Скажи, я правильно розумію, що ти закохана у того свого Любарта, - Роді стало цікаво, чи Ра Он дійсно погано пам’ятає імена, чи вона навмисно деякі з них перекручує, - але думала, що він для тебе недосяжний і тому перемкнулася на нещасного Радомира?

   - У тебе неправильні висновки, - манірно відповіла Андромеда, а Ра Он плюхнулася у своє ліжко, відчуваючи полегшення у спині та витягуючи свої довгі ноги.

  - Зрозуміло, ти ще не вирішила, кого з них обрати. Але я в будь-якому разі допоможу тобі із ними.

  - Як?! – Здивовано повернула голову від вікна Амі.

  - Те, що я ніколи не закохувалася, - роздратовано почухала місце укусу комаром Ра Он, - не означає, що я не знаю, як спокушати хлопців. Я тобі допоможу завоювати твоє кохання, але ти мені будеш винна послугу.

   - Послугу?! – Верескнула донька професора.

   - Так. Ти ж зустрічатимешся з тим співаком, хоча б через твого батька, то запитай у нього про те, що подобається його іншим чотирьом друзям. Я би забрала Любарта собі, але ти в нього закохана, тож, я поступлюся ним на твою користь. Думаю, інші учасники гурту теж не бідні.

   - Навряд, - зітхнула Андромеда, - рок-зірок цікавлять такі звичайні дівчата, як ми.

   - О, то ти - все ж вирішила діяти обережно і вполювати Радомира! Щодо мене, то я завжди можу напоїти хлопця любовним зіллям. Щоправда, воно діятиме лише два тижні, але цього строку вистачить, щоб одружитися. Зрештою, якщо хтось з них лише подарує мені коштовну прикрасу, це теж буде – непогано. Бо мені ще ніколи не дарували прикрас. І, якщо подумати, - зітхнула вона, - то мені окрім батьків ніхто нічого не дарував. Добраніч!

  Андромеда відчула, що її сусідка почувалася і, може навіть зараз, почувається дуже самотньою.

   Наступний день, Київ провів у неочікуваних потужних зливах. Втім, новенькі амазонки відправилися після обіду до басейну, а Роді, Ра Он та Б’янка сиділи в бібліотеці. Зранку у них була лекція, як спокушати чоловіків, щоб отримати для сучасних амазонок найкращі умови в договорі.

   - Таке враження, - заявила панна Кан, відриваючи свій погляд від бухгалтерської книги, - що вони вважають чоловіків - повними ідіотами!

   - На жаль, багато чоловіків доволі часто думають не головою, - зітхнула Б’янка. – Хоча, - додала вона перелякано, - можливо це – лише італійці.

  - Думаю, - зітхнула Андромеда, - люди скрізь однакові.

  - От тепер, - завила Ра Он, - мені треба шукати не лише багатого нареченого, а ще й того, хто керується мізками а не…, - вона здригнулася. – Амі, ти точно не хочеш виправити мій тест ДНК?

   - Тест ДНК? – Вирячилася Б’янка. Ра Он пояснила про багатія з Кореї.

  - Ти справді, - не повірила своїм вухам громадянка Італії, - готова на таке шахрайство?! Тебе викриють!

   - Я використаю цей варіант лише тоді, коли буду впевнена на всі сто відсотків, що мене не викриють. А це означає, - зітхнула українська панна Кан, - що я так і житиму у квартирі батьків до скону віку. Бо, навіть найретельніший план може зазнати катастрофи, через маленьку дрібницю.

   І, ніби на підтвердження цих слів, до кімнати влетіла розлючена Веста.

  - Б’янко!!! – Громихнула панна Гроза, перелякавши решту дівчат. – Негайно встань та стань переді мною!

    Панна Фрателлі смикнулася, але слухняно виконала наказ.

   - А тепер кажи: хто, чи що ти! – Наказала донька власників готелів.