Блискавична для ельфа - Марита Полл

— Побачення розпочнуться після четвертого туру. 

– Час ще є. Вам час. Вовки вже прибули. 

— Чудово. Добре, що я переніс другий тур з вечері на обід, не хочу перебувати більше за належне в суспільстві цих шавок. 

Король вийшов із покоїв, а Ашер усміхнувся. Після того, як цей олух, отримає силу блискавичної діви, він зможе завойовувати, хіба що неприкаяні душі, у потойбічному світі. Такому як Аранель, не пережити такої сили. 

Але нехай думає, що все в нього під контролем, а потім здохне, на радість Ашеру. І тоді на його шляху ніхто не зможе встати, ніхто не зможе зупинити його кохану, після того, як сила бога неба розвіється. Адже саме це і станеться, коли Аранель з'єднається з блискавичною дівою, забере її силу і здохне від неї. Ашер був задоволений своєю підступністю. Залишилося тільки знайти це дівчисько, і вказати на неї королю.

ТАНЯ

Другий тур перенесли, і тепер у нас замість вечері відбудеться обід. Але чому Араторн не попередив? Забув? Чи спеціально промовчав? Хоча, напевно, все одно, вечеря або обід. Я все одно не зможу запам'ятати та вивчити ельфійський етикет за день. Напевно, так навіть краще. Відстріляюся та забуду. 

За півгодини до обіду, нас із рештою наречених зібрали в сусідній кімнаті, з обідньою залою. 

— Це не простий обід, і ви не сидітимете всі за одним столом. - втішила нас пані Раналлі. — Розбийтеся на команди, по чотири наречених. В обідній залі, ви сядете за стіл, вам винесуть певні страви і ви повинні продемонструвати, як їх потрібно правильно їсти. При цьому не забувайте, що чоловіки звертатимуть увагу на те, як ви увійшли, як сіли, як розклали серветку на колінах, або як закінчили трапезу. На все у вас буде п'ятнадцять хвилин. 

— А жонихи? Вони сидітимуть із нами за столом? – спитала якась сіра мишка. Ось чесно, я її чомусь не пам'ятаю минулого туру. 

— Ні. Учасники будуть сидіти за окремими столами, перед вами, і спостерігати як ви будете поводитися. У вас є п'ять хвилин, щоб поділитися на команди. Бали зараховуватимуться командам, а потім ділитимуться на їхніх учасниць. 

Якось так вийшло, що я опинилася в команді з Ханан, Мойрою та Елорою. Я була не проти, дівчата мені сподобалися. І Ханан зможе отримати в цьому турі, які не достаючих їй балів. 

Першою в обідню залу, пішла команда з Десною. Потім ще одна команда, де були одні ельфійки, після них настала наша черга. Ну, хоч не останні. 

Ми увійшли до величезної обідньої зали, де по  колу стояли столи, за якими сиділи жонихи з аркушами пергаменту перед ними. У цьому колі, стояв стіл і чотири стільці. Так, розумію, для нас. 

Нас об'явили, і ми по черзі підійшли до столу, сіли, розклали серветки на коліна. Але їжі перед нами не було, окрім порожніх тарілок, келихів та приладів. Я здивувалася, і вже хотіла озирнутися на всі боки, але в цей момент до нашого столу, підійшли два офіціанти і підкотили візки з накритими металевими кришками, стравами. 

Офіціанти швидко знімали кришки і розставляли страви перед нами. Суп із равликів та водоростей, запечене м'ясо оленя, маринований восьминіг, запечені яйця нафаршировані грибами, салат із незрозумілих квітів (але вчора він мені сподобався). З десертів, вишневе желе і… що це і є хаймал? Хм… це ж халва! Звичайна халва, навіть пахне халвою. Клас. Халва мої найулюбленіші ласощі. Сподіваюся на смак, теж халва? 

Ще було біле вино, то розумію аналог нашого столового. На смак так точно. 

Ми з дівчатами їли та насолоджувалися стравами. У принципі, всі правильно вибирали прилади для кожної страви. Але мало що, жонихам видніше. 

Після обіду нас відпустили по своїх кімнатах. Але не минуло й півгодини, як до мені заявилася моя сьогоднішня команда. 

— Ого, у тебе окрема спальня. - ошелешено промовила Елора, зазирнувши в цю саму спальню. 

— А хіба у вас не так? - здивувалася я. 

— Ні. І хоч кімната досить велика, в ній знаходиться і ліжко і вбиральня, і вітальня. – відповіла Мойра. 

— А у решти? 

— Так само. Навіть Десні не виділили іншу кімнату, що відповідає її статусу. Ти чула б її крики, коли її поселили в цю кімнату. Вона вимагала виділити їй інші покої. Погрожувала, що поскаржиться татові, але її швидко поставили на місце. – пояснила Мойра.

— Наступний тур, демонстрація свого дару. До нього не потрібно особливо готуватися, лише показати що ти вмієш за допомогою магії і все. Тому ми вирішили завтра погуляти садом, і запрошуємо тебе, приєднатися до нас. – прощебетала Елора. 

— З радістю погуляю садом. Мені вже набридло сидіти у чотирьох стінах. До того ж потрібно буде вигуляти Дженні. 

—Джені? Хто така Джені? - здивувалася Мойра. 

— Моя кішка. - відповіла я, і в цей момент, Джені вилізла з-під столу і муркотнула. 

— Ааа! Гірська кішка! – заволала Ханан. 

— Справжня! - підтримала подругу Мойра. 

— Ой, вона така мила! - Елора вже присіла і чухала Джені за вушком. 

Вже за пів години, дівчата гладили, чухали і захоплювалися гірською кішкою. Джіні в цей час демонструвала всю красу свого вигляду, і було видно, що їй це подобається. Як і така увага.